Єдність української родини – то аж ніяк не міф. Адже й бити ворога українці часто йдуть по-сімейному: батьки й сини (або й дочки), дружини й чоловіки, а то й усі три покоління.


Батьки й діти

Обійми тата й дитини завжди зворушливі, і особливо на шляхах війни. «Стріла», боєць 58-ї окремої мотопіхотної бригади ім. гетьмана Івана Виговського, щасливий, бо може пригорнути до себе доньку Наталю, яка воює разом з ним.
«Стріла» у війську з двома незначними перервами з 2014 року. У мирний час працював майстром з виготовлення взуття, закінчив технікум легкої промисловості і планував зосередитись на професії. Однак напала росія, і от він знову в строю. Вже разом з дочкою.

Наталя служить з 2019-го. Технолог за освітою, якийсь час вона працювала на заводі – каже, що слідкувала, щоб БТРи були правильно пофарбовані. А потім приєдналася до лав ЗСУ. Разом з нею – і її чоловік Євген, з яким вони побралися за два дні до наступу росії.

Взагалі, весілля планували на квітень. Щоб гарна погода, квіти, біла сукня… А потім, немов передчуваючи події, змінили плани і перенесли розпис на 22 лютого у сервісі «Шлюб за добу». Адже 22.02.2022 – теж красива, дзеркальна дата. «І раптом, за день цього, повідомляють, що у роти заплановано виїзд на 22-е. Я збираю речі, а в самої сльози. «Чого плачеш?» – питають. Реву: «Заміж хочу!». Комбат махнув рукою: «Вийдеш, не переживай». Завдяки тому, що командири пішли назустріч, розпис таки відбувся. Дуже швиденько. Однак Наталя певна: справжнє весілля ще буде. Те, на якому тато вестиме її, як годиться, за руку. З квітами і сукнею. Все буде після нашої перемоги!


Чоловік і дружина

Вони завжди разом, як вони жартують, завжди «в обоймі». Бо Ірина та Степан – справжня прикордонна сім’я. Обидва – військовослужбовці-прикордонники, які першими зустріли ворога з початком вторгнення окупантів з росії. І відтоді пліч-о-пліч боронять нашу землю. Звісно, розуміючи одне одного з півслова та підтримуючи – навіть без слів. Хіба є у ворогів бодай якісь шанси, коли Україну захищають такі родини? Риторичне питання.


Діди, батьки, сини

І дядьки теж. Абсолютно всі. Усі чоловіки в цій родині – від діда до сина – пішли захищати свою землю від рашистських загарбників. Не вагаючися жодного дня. Прикладом для них став найстарший чоловік в родині – дід. Він служив в АТО і добре знає, що таке війна. Ці сильні духом хлопці присягли на вірність українському народові, вступивши в батальйон територіальної оборони, і готові разом боронити Україну і в найбільш гарячих точках. Оце і є єдність української родини!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: