«Одного разу я розвішувала оголошення в нашому дaчном масиві, що шукаю caдівника. Літня жінка прочитала і суворо спитала: «А навіщо?» «Нічого не встигаю: діти, робота…» – щиро поділилася я.

Пенсіонерка облила мене відром презирства: «Не встигає вона! Ми в селі пo 50 відер картоплі садили і вoду з колодязя тягали. І доїння о п’ятій ранку. І поросят сім штук. І кури, і бабця паралізована… Зовсім вже стали білоручки!»

Я жінка доросла і вже давно засвоїла, що об’єктивності в світі немає: люди завжди судять суб’єктивно, зі своєї правильної геройської дзвіниці.

Тільки я не геройка, та й інші – теж. Просто всі люди різні.

Хтось народжує сімох і самовіддано годує їх грудьми до корінних зубів. 18 років безперервної лактації. А інша з появою малюка втрачає всю радість життя і ладна вистрибнути з восьмого поверху.

Дехто все літо з шлангом і мотикою не розлучаються – 25 соток! Жодної травинки! А для когось город – середньовічне катування.

В однієї сусідки дім – повна чаша: вічно гості, стіл накритий, котлети насмажені, тісто піднялося, холодець в тарілках застигає. В іншої – навіть чаю немає, кіт з голоду втік, зате захист докторської в середу.

У Марини свій бровіст, масажист, астролог, косметолог, стиліст … А Тамара в вічних джинсах і стрижка під хлопчика – їй так зручніше.

Ніна – без чоловіка, як без рук. А її сестра – все сама: і фундамент заллє, і дах перекриє, і баню побудує

І кожна з цих жінок права. Можна не розуміти одна одну, і ми не зобов’язані. Радикальна феміністка ніколи не зрозуміє інстаняшку, водійка трамваю – кралю в кабріолеті, ЗОЖниця – продавчиню  біляків на вокзалі, чалдфрі – мати-героїню. Розуміти й не треба. Головне – не порівнювати.

У всіх нас різний психотип і темперамент, рівень розвитку і життєві цінності, запас енергії і больовий поріг, смаки й таланти, виховання та менталітет…

Може, нам повчитися у братів наших менших? Ведмідь не судить зайця, що той своє здоров’я нищить – в барлозі не зимує, а, як дурень, голодний по заметах скаче і в сніг, і в дощ. Просто ці звірі різної породи. Паралельної.

У нас також – різноманітність людей у природі. Можна спостерігати, дивуватися, брати приклад або пройти мимо. Але не порівнювати. Адже кожен заєць цінний, навіть якщо він не ведмідь.

Фото з відкритих джерел.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: