Спецпроєкт про українок, які воюють з рашистським окупантом на своєму фронті: гуманітарному, інформаційному, креативному – своїми вміннями та знаннями.

У театрі воєнних дій наразі є місце й акторам. Справжнім, тим, хто не чекає мирного часу, коли буде знову нагода реалізуватися – діє тут і тепер. Багато акторів захищають країну зі зброєю в руках, та й ті, що залишилися в тилу, не марнують часу – роблять все, що можуть, задля перемоги. Так, молода акторка Катерина Чікіна разом з колегами по цеху створили телеграм-канал «Павлуша і Ява», де вони читають дітям казки, які можна слухати і в бомбосховищах. А потім створили ще один телеграм-канал – адресної допомоги нашим воїнам.

Катю, розкажіть трохи про себе: чим займалися до війни, як себе реалізували?

За професією я актриса театру і кіно та хореограф-постановник, випускниця КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого, майстерня Леоніда Остропольського. До війни знімалася в українських серіалах, грала у виставах, викладала акторську майстерність в м. Коцюбинське, працювала балетмейстером у дитячій студії Bragina Studio і ставила показові виступи для спортивного центру художньої гімнастики Grandgymnastics.

Як зустріли перший день війни, що зрозуміли про себе особисто, про близьких, про Україну за ці тижні? 

Я була в Києві, вдома. Прокинулась о 5.00, бо почало надходити багато повідомлень, а потім подзвонила подруга з Борисполя. Вона бачила все на власні очі… Мої друзі були на той момент у різних містах України, але всі писали одне й те саме.

Я зрозуміла, що дуже люблю свою країну! Пишаюсь ЗСУ, пишаюсь своїм народом і тим, що я українка. Вірю кожною клітиною в перемогу нашої України

Катерина Чікіна та Максим Яковлев
Як виникла ідея створення каналу казок? З чого все загалом почалося? 

Зараз війна, і кожен намагається допомагати, як може. Мій друг і партнер по сцені Максим Яковлев запропонував створити канал для дітей, що сидять у бомбосховищах. Якщо хоч одна дитина під час артобстрілу зможе замість звуків війни слухати в навушниках українську казку, це вже добре, якщо їх буде багато – тим краще.

У бомбосховищах інтернет зазвичай поганий, та й заряд на телефоні треба берегти, тож ані мультики, ані мобільні ігри для дітей – не варіант, а відволікати їх треба. І такі казки дуже доречні – в телеграм зручно завантажити аудіо-доріжку, розмір файлу не надто великий. Слухати можна з заблокованим екраном, щоб берегти батарею.

Я підтримала цю ідею, і ми записали кілька казок, потім почали долучатися інші актори, а згодом і люди, що надихнулись нашою ідею. Зараз на каналі майже 150 тисяч підписників. 

Що надихає, живить ваш креатив?

Надихають люди, їх слова вдячності та підтримки. На пошту щодня приходить величезна кількість листів. Записують казки актори, диктори й радіоведучі, пишуть вчителі, лікарі, дітки – найменшому читачу 6 років.

Нещодавно написала жінка, що слухала наші казки, і її це надихнуло на текст колискової. Звісно, ми не могли пройти повз, і актриса з команди – Валерія Фокіна написала музику й виконала колискову.  

Часом люди надсилають свої тексти казок, і ми просимо професійних акторів, аби їх озвучили

Читайте також: Жінки у війні: чотири українки, які пішли в тероборону

Яку казку записали першою і скільки взагалі вже таких казок?

Першою була казка Максима Яковлева «Дерево до неба». Наразі маємо вже 800 казочок, кожні півгодини ми публікуємо нову казку. З 10 ранку до 10 вечора. Також першим і останнім повідомленням щодня є декілька приємних слів для наших Маленьких Великих Українців.

Які відгуки, хто вас репостнув чи долучився з відомих видань та людей?

Ми створили канал 28 лютого, а вже 1 березня про нас говорили в новинах ТСН. Ми навіть не знали, як потрапили туди. Люди репостили публікації, творчий світ тісний.

Зараз ми отримуємо багато відгуків в соціальних мережах, на телебаченні, від зірок шоу-бізнесу. До нас долучилася Юлія Саніна, фронвумен гурту The Hardkiss – записала дві казочки і колискову для наших слухачів. Записала казку й актриса і телеведуча Лілія Ребрик. Півфіналістка українського нацвідбору Євробачення Майя Mova поділилась своїм альбомом колискових «Люлі Бай».

Також надійшла пропозиція щодо озвучки від Тимура Мірошниченка, голосу Євробачення й ведучого каналу 1+1

Репортаж телеканалу 1+1 з бомбосховища про те, як дітки слухають казки від “Павлуші і Яви”

Читайте також: Жінки у війні: Ярослава Яцуба – ілюстраторка, яка зображає спротив українців

Згодом у вас виникла ідея і про адресну допомогу нашим воїнам. Як вона реалізується?

Ми зрозуміли, що зібрали велику аудиторію, і вирішили скористатись цією можливістю, щоб допомогти нашим друзям, колегам, які пішли захищати країну. І масштабували нову ціль – забезпечити амуніцією захисників України, або й більше, підрозділів і загонів, аби всі вони повернулись додому і читали дітям казки на ніч особисто. Створили «Фонд ім. Марини та Валентини», який працюватиме автономно, час від часу спливаючи нагадуванням у стрічці «Павлуші і Яви». Поетапність роботи Фонду наступна: ми знаходимо людину, яку знаємо особисто, що збирає кошти чи сама потребує допомоги, дізнаємося, чим можемо бути корисними, відкриваємо канал допомоги, потім фіксуємо кошти і перераховуємо напряму людині або закуповуємо й передаємо товар. А потім звітуємо про це. Зараз нас на каналі майже 150 тисяч. Це більше, ніж заявлене військо ворога. Ми всі були захоплені війною зненацька, всі маємо фінансові питання. Проте це саме той випадок, коли й 1 гривня дає вкупі велику суму, яка зможе врятувати життя.

Напевно, чимало ваших колег зараз на фронті?

Так, багато акторів пішло на війну. Зокрема Роман Семисал, з яким ми знімалися в серіалі, батько одного з адміністраторів нашого каналу Євгенія Шекери. Зараз в Національній Гвардії і Максим Безнощенко, наш друг і режисер вистави «Справа Честі», де я і Максим граємо головні ролі. Прем’єра мала бути навесні цього року. Зараз ми збираємо кошти йому на амуніцію. І неймовірно вдячні людям, що відгукнулись. Ми віримо, що він повернеться, і ми зіграємо виставу після нашої перемоги!

Чого зараз хочете найдужче і що зробите найперше після війни?

Зараз хочеться одного – перемоги. А потім я зустрінуся з друзями, які знаходяться в інших містах. Відсвяткуємо перемогу разом.

Додамо від себе: відсвяткуємо з усіма героїнями нашого проєкту “Жінки у війні”. Неймовірні історії українок, які наближають нашу перемогу своїми справами, читайте на сторінці спецпроєкту.