Ця тема – в топ-запитах наших читачок, адже в будь-якому віці жінки прагнуть бути жінками, почуватися комфортно й насолоджуватися життям. Щоб докладно її дослідити й отримати відповіді на всі запитання, «Українки» звернулися до відомої лікарки Наталії Лелюх. Певно, доктор Ната не потребує особливої презентації, та ми все одно із задоволенням це зробимо. Отже, Наталія Лелюх – не просто акушерка-гінекологиня зі стажем роботи 25 років і практикуюча лікарка.

НАТАЛІЯ ЛЕЛЮХ

– завідувачка жіночої консультації в клініці репродуктивної медицини «РІД» (філії клініки академіка Грищенка в Києві);

– медична блогерка, популяризаторка наукового підходу в медицині;

– волонтерка з часів Майдану й донині;

– авторка двох книжок – «Відверта розмова про жіноче здоров’я» (2018) і «Жінка UA» (2024);

– засновниця мега-популярного «Жіночого клубу Наталії Лелюх», де відбуваються зустрічі з жінками по всій Україні і за її межами, на яких говорять про жіноче здоровʼя.

Пані Наталія неймовірна жінка: нещодавно вона ще й стала мамою втретє, у 50 років! До кого ж ще ми мали піти з питаннями про жіноче здоров’я, незалежно від цифри у паспорті 🙂

Пані Наталіє, почнемо з лікнепу. Як правильно називати гормональну терапію, яка застосовується при менопаузі, – ЗГТ?

Правильно – МГТ, тобто менопаузальна гормональна терапія. Тому що замісна гормональна терапія – це більш широкий термін, і сюди входять, наприклад, препарати інсуліну (якщо природного нема, його заміщують штучним) або препарати тироксину (якщо щитовидка не працює, його приймають додатково). Якщо ж ми говоримо саме про гормональну терапію при менопаузі, то використовуємо термін МГТ.

Що таке взагалі менопаузальна гормональна терапія, що варто про неї знати? Як відбувалася її еволюція: з чого починали колись і що маємо зараз?

Є дві великі групи МГТ – загальна і місцева.

Загальна може випускатися у вигляді пігулок, крапель, аерозолів, кремів, пластирів, які діють через шкіру. А також у вигляді вагінальних кілець. Вона приймається системно, тобто впливає на увесь організм жінки.

Місцева гормональна терапія застосовується місцево. В основному це препарати естрогенів. В Європі й Америці є ще препарати андрогенів, але в Україні вони не зареєстровані. Така терапія використовується в основному вагінально для покращення симптомів урогенітальної сухості, яка часто виникає після 50 років.

Еволюція менопаузальної гормональної терапії триває достатньо довго. На нинішньому етапі важливо зʼясувати, які з типів препаратів дають менше побічних ефектів, зокрема, тромбозів. Були думки, що це препарати у вигляді пластирів, але, на жаль, це не справдилося: незалежно від форми введення, можливі певні ускладнення при прийомі тих чи інших препаратів.

Також є експерименти щодо дози і вмісту прогестинового компоненту, і наразі є декілька препаратів, які ми найчастіше використовуємо. Є певні відмінності вибору препаратів залежно від того, у жінки є матка чи немає (видалена після операції).

Загалом є різні види терапії, тобто це достатньо широка тема, про яку не розкажеш коротко. Але основна еволюція саме в дозі препарату і в тому, як його використовувати: пити, колоти, бризкати, мазати тощо

А якщо зупинитися на перевагах і недоліках МГТ?

Колись вважалося, що чим раніше жінка починає пити ці препарати, тим краще. Тобто навіть якщо ще немає менопаузи, немає симптомів, давайте вже приймати – як профілактику. Насправді це не є профілактикою, і на сьогодні основним приводом призначення є наявність симптомів.

Які симптоми лікує МГТ? Вона не лікує старість і нікого не омолоджує, але гарно знімає вегетосудинні прояви менопаузи, тобто припливи, збільшене потовиділення. Друге, на що вона добре впливає, – це настрій і депресивно-тривожні розлади, які досить часто розвиваються у жінок в цей період. І третє – це така велика група: по-перше, урогенітальні симптоми, тобто вже згадана вагінальна сухість, по-друге, біль у суглобах, який досить часто турбує жінок під час менопаузи. МГТ є препаратом другої лінії у профілактиці остеопорозу, першою все одно є біфосфонати.

Побічні ефекти, які найчастіше можуть бути при прийомі МГТ, – це судинні тромбози. Тому жінки перед тим, як почати цю терапію, повинні пройти достатньо прискіпливе, хоча й не дуже широке обстеження.

Наприклад, усі гормони здавати не треба, не треба обстежуватись у мільйона спеціалістів. Найперше треба відвідати терапевта, щоб оцінити кардіосудинні ризики. І якщо жінка має ускладнену гіпертонічну хворобу, що не знімається препаратами, або мігрені з аурою або транзиторні ішемічні атаки, передінсультні або інфарктні стани, то приймати ці препарати не можна.

Жінкам, які мають якісь стани й захворювання, що свідчать про високий ризик розвитку раку молочної залози або вже діагностований такий рак, теж не можна приймати МГТ, це є протипоказанням для її призначення. Так само, й коли жінка багато палить, адже це збільшує ризики тромбозів.

Основні побічні ефекти від прийому МГТ – це саме тромбози, яких ми всі боїмося, бо це може загрожувати життю жінки. Тому основне обстеження – однозначно у кардіолога, також один з методів візуалізації стану молочної залози – ультразвук, МРТ або мамографія. Це все призначають лікарі. Потім, за наявності результатів обстежень, питають про сімейну історію, історію самої жінки, чи вона палить, чи є в неї мігрені з аурою, чи були в неї раніше тромбози тощо. І далі вже призначають МГТ або кажуть: вибачте, ви в групі ризику з ускладнень, тож ми не можемо призначити цю терапію.

Ще донедавна українські жінки негативно ставились до всього гормонального, в тому числі й до такої до терапії. Як зараз? Щось змінилося?

Нічого не змінилося, все так само. Насправді тут і лікарі трохи доклалися, тому що це має достатньо далекі корені, ще з 90-х. Тоді більшість гормональних препаратів на території колишнього срср постачалися з Болгарії, Румунії, і це були високодозовані препарати. З високими дозами як естрогенів, так і прогестеронів, які давали дуже багато побічних ефектів: набір ваги, тромбози, раки. Хоча ці раки не препарат викликав, він просто виявляв захворювання, адже зазвичай жінки нормально не обстежувалися. І от коли лікарі бачили такі негативні наслідки від призначення, вони тихенько з вуст у вуста передавали, що не треба призначати гормони, і цей шумок розійшовся, й залишився такий поганий шлейф: не можна пити гормони, бо буде смерть, рак, набір ваги. Одним словом, все буде погано. Тому жінки й досі дуже бояться гормональних препаратів. Хоча насправді правильно підібрана й призначена терапія робить життя набагато легшим і комфортнішим. І з тими жінками, які приймають препарати, часом навіть доводиться серйозно розмовляти щодо завершення терапії, адже вона теж має певний термін. А жінкам настільки класно, комфортно, настільки вони бояться припинити прийом (і не тому, що постарішають, це більш повʼязано з припливами, настроєм), що не хочуть відміняти й приймають мінімальні дози доволі довго.

Чи відштовхуються у призначенні МГТ від віку? Якою є поетапність, алгоритм її застосування?

Якщо ми говоримо про природну менопаузу, тобто жінка здорова, не має операцій, нічого не видалено, то вона звертається до лікаря на щорічний огляд. Якщо їй 45+, то лікар питає: чи є у вас припливи, нічні пітливості, зміни настрою, біль у суглобах? Тобто ставить маркерні питання для появи клімактеричного синдрому. Якщо жінка каже, що не вже немає півроку місячних або вони стали нерегулярним, або зʼявилися перелічені симптоми, і вони не просто є, а її турбують, тоді призначають терапію.

Тому що є жінки, які кажуть: ну, є п’ять припливів на день, то й що, я повітрям подихала, у спортзал сходила, мені ок. А є й такі, які кажуть: я так не можу, мені дуже погано, я злюся на близьких, у мене псуються стосунки, я не сплю ночами, бо мені то жарко, то холодно, я вся в калюжі води прокидаюся. Тобто ці симптоми викликають порушення якості життя, і жінка хоче цього позбутися. Тоді лікар і починає розмову про МГТ.

Тобто терапія просто так усім підряд не призначається, тільки за наявності симптомів. А ще ж є показання-протипоказання. Якщо протипоказань немає, призначається МГТ

Більшість препаратів менопаузальної терапії може дозуватися, і вони є з різними дозами. Ми починаємо із середньої. Якщо бачимо, що жінка три місяці приймала, їй стало ніби краще, але повністю симптоми не пройшли, можемо збільшити дозу. Якщо ж ця доза жінці підходить, ми її продовжуємо. Вона може приймати цю дозу десь до 52 років. Звісно, під наглядом – щорічно приходить, перевіряється у гінеколга. Потім ми поступово зменшуємо дозу – по пів року, по року зменшуємо до якихось мінімальних доз, щоб спокійно зійти. Буває, що при зменшенні дози повертаються симптоми, й жінки лякаються цього і відмовляються зменшувати дозу. Тому ми це робимо поступово, й організм звикає до зменшення дози гормонів, і жінка потім спокійно виходить з терапії.

Як довго все-таки ви рекомендуєте приймати замісні препарати? Який максимальний період прийому?

Ми просимо жінок не приймати понад 5 років поспіль, якщо це не передчасна менопауза, а саме своєчасна. Якщо вона почалася десь у 45+, тоді МГТ приймають до 52 років, а потім сходять з неї, адже все-таки є ризики розвитку естрогенозалежних захворювань і станів. Тобто, у випадку природної менопаузи це десь 5-6 років прийому.

Далі ми поступово привчаємо організм до меншої дози гормонів і, врешті-решт, відміни. Потім жінка просто живе звичайним життям, використовуючи місцеві засоби для помʼякшення відчуття сухості вагіни – для того, щоб не було циститів і щоб секс не був болісним, дискомфортним. Тому що лібідо й оргаїстичні відчуття у жінки залишаються, вона може отримувати оргазм і в менопаузі, і тут не обовʼязково потрібні додаткові гормони.

Які переваги мають МГТ-пластирі?

Пластирі – це також гормональна терапія, яка так само дозується, просто це інша форма введення. Загалом ми можемо вводити гормони в організм у вигляді крему, пластирів, вагінальної форми, таблетки, укола.

Пластирі зручні тим, що наклеїв і забув. Але не завжди: вони клеються на тиждень, і якщо спека, а на тобі пластир, уявіть, який вигляд він має. Тож кожна жінка обирає індивідуальний спосіб, з яким їй комфортно. Хоча і тут є певні тенденції – у Франції, наприклад, дуже люблять будь-які гормони саме у вигляді пластирів.

Якщо жінка приймає гормональні контрацептиви, коли їх перестати приймати? І як це поєднується з гормональною терапією при менопаузі (якщо поєднується?)

Приймати контрацептиви потрібно, допоки жінці потрібна контрацепція, теоретично до 50 років. Якщо вона раніше обстежиться й побачить, що під час прийому контрацептивних препаратів у неї вже настала менопауза, тоді разом з лікарем можна вирішувати питання про необхідність переходу на МГТ, потрібна така терпія чи ні.

Самі по собі контрацептиви можуть виконувати функцію замісної гормональної терапії, але там більша доза гормонів, ніж в менопаузальній. Тому більшість дослідників радять не використовувати контрацепцію як препарати МГТ, а переходити на препарати з меншою дозою гормонів.

Що скажете про фітоестрогени? Чи вважаються вони також гормональною терапією? Чим відрізняється від синтетичних і чи є безпечнішими? Адже багато жінок купують самі собі якісь препарати типу клімактоплану.

Фітопрепарати однозначно не є безпечнішими, тому що в більшості випадків вони не зареєстровані як лікарські засоби і не мають того способу дослідження, який мають ліки. Це БАДи. Доволі часто різні компанії випускають різнодозові фітоестрогени, які дійсно містять гормони, але вони там у такій дозі, яка не зовсім підходить, і потім вочевидь можна мати багато побічних ефектів від такої терапії.

Більшість дослідників, в тому числі Американське товариство DІ і Європейська медична асоціація, не радять використовувати фітоестрогени, тому що вони погано дозуються, погано контрольовані і можуть мати багато негативних наслідків від прийому.

Щодо клімактоплану – це гомеопатичний препарат. Жінка, звісно, може піти в аптеку й купити його, але він не працює

Яка є альтернатива для тих, хто не може або не хоче застосовувати гормональну терапію при менопаузі?

Якщо не хоче, то не варто наполягати. Якщо ж не може, але хоче… Є певні види негормональної терапії, як місцевої, так і загальної, системної. Але, по-перше, в більшості випадків її не можна приймати довго, по-друге, вона набагато менш ефективна, ніж гормональна терапія.

Є нові препарати селективних естрогенових рецепторів – наприклад, оспеміфен. Він зареєстрований в Україні, і є непогані результати прийому цього препарату, але він у нас поки ще не дуже розкручений і достатньо вартісний – одна упаковка коштує близько 3 тисяч грн. І я не думаю, що наші жінки можуть масово собі дозволити його на постійній основі приймати. 

А в чому його принципова відмінність?

Він працює, грубо кажучи, ніби гормон естроген, але при цьому гормоном не є. Це перша негормональна пероральна альтернатива для лікування сечостатевого синдрому при менопаузі (ССМ), селективний модулятор естрогенних рецепторів, що має вибірковий агоністичний вплив на тканини піхви. Оспеміфен в дозі 60 мг раз на день істотно знижує симптоми диспареунії і вагінальної сухості у порівнянні з плацебо.

Ваш особистий досвід: чи приймали ви МГТ-препарати, приймаєте чи плануєте приймати? На що найперше звертаєте увагу, обираючи їх?

Я поки що не приймаю, тому що я годую грудьми, а під час годування такі препарати не можна приймати. Звісно, якщо буде потреба, якщо я матиму певні симптоми, прийматиму. У мене протипоказань ніби немає, відповідно, я можу собі це дозволити.

Обираючи таку терапію, найперше я приділю увагу обстеженню молочних залоз й безпечності застосування препаратів у цьому аспекті.

Може, є якісь нові розробки МГТ? Бо насправді жінки, як зовсім по-чесному, хотіли б не лише позбавитися симптомів, а й зупинити старість. Чи можливо це за рахунок, скажімо, побічки цих препаратів?

Ні, неможливо. Це не про це. Це препарати про стан судин, суглобів, але не про молодість. Естрогени не впливають на шкіру так, як впливає фотостаріння і сила тяжіння. Гормони проти цього не працюють.