Отой знайомий усім стан, коли довго і нудно прокручуєш в голові якусь неприємну для себе ситуацію – сварку з чоловіком чи критику керівника чи конфлікт з колегою, коли подумки продовжуєш їм щось відповідати, доводити, виїдаєш собі мозок і ніяк не можеш заспокоїтися, має, паняночки, назву: румінація.

Запровадив його доктор психології Гай Уінч і написав цілу інструкцію, як з таким «зацикленням» боротися: хочете загугліть, там багато корисного. А якщо коротко, то треба якнайшвидше виходити з того стану і надати собі, як каже доктор Уінч, «невідкладну емоційну допомогу».

1.

Визнати собі, що вам не байдуже, а боляче, дуже боляче і дуже-дуже неприємно, бо… можна навіть вголос перелічити всі причини, не обмежуючись у висловах.

2.

Трошки себе пожаліти, але лише трошки: уявіть, що неприємність сталася не з вами, а з подружкою – як би ви її втішали? Те саме скажіть собі.

3.

Скласти – подумки чи на папірчику – список того, на що в цій ситуації ще можна вплинути. Умовно: сісти і спеціально зробити порівняльний звіт і надіслати шефу, щоб переконався у своїй неправоті, зараза така.

4.

Записати (саме записати, щоб наочно побачити) плюси цієї неприємності для вас особисто. Вони є, повірте. Плюсом є навіть ваш висновок щодо колеги, з якою треба було бути обережнішою. Зосередьтеся на тому, як себе убезпечити надалі, а не на тому, «як вона так могла!».

5.

Зробити щось приємне для себе: зайва година сну, ріжок морозива, нова футболка – витісніть погані емоції приємними. Як каже доктор Уінч, – займіться емоційною гігієною.

Запам”ятайте ці поради і досить вже… румінувати! Правильно провідміняли? А заразом почитайте: якщо вас ігнорують мовчанням: що робити і як (не) реагувати.