У Кракові відбувся «Єврейський вікенд» від Проекту Кешер

Єврейський вікенд – триденний культурно-освітній захід, що став першою міжнародною подією Всеукраїнської жіночої єврейської організації Проект Кешер й відбувся під патронатом Генерального консульства України в Кракові. Відкритий майданчик зібрав разом українську громаду, єврейську спільноту та партнерів у Польщі для діалогу про міжкультурну взаємодію.

Урочисте відкриття заходу відвідала віцеконсулка Генконсульства України в Кракові Валентина Кузьмін. Вона також узяла участь у панельній дискусії на тему «Взаємна підтримка та допомога між Україною та Польщею». Під час обговорення учасники зосередилися на питаннях українсько-польської співпраці після початку повномасштабної агресії росії проти України, ролі Кракова у допомозі українським громадянам та єврейській спільноті, а також перспективах подальшого розвитку партнерства між Україною та Польщею. Окрему увагу пані віцеконсул приділила внеску громадянського суспільства та міжнародних партнерів у наданні допомоги Україні, взаємодії українських, польських і єврейських організацій.

«Ми щиро вдячні шановним партнерам нашого заходу – Центру Єврейської Громадськості JCC Krakow та Fundacja Ukraiński Dom, медіа-майданчику «Наш вибір. Портал для українців у Польщі». Завдяки партнерам цей «Вікенд» став важливим і змістовним, з високою якістю організації. Краків – це місто з глибокою єврейською історією, яка відчувається у просторі, в архітектурі, в культурному житті. Тут природно говорити про пам’ять, ідентичність та майбутнє. Ми переконані, що єдність громад сьогодні має особливу цінність. Наш «Єврейський вікенд» – це також спосіб вчергове подякувати Польщі за солідарність з Україною та безпрецедентну підтримку», – сказала Влада Недак, директорка Всеукраїнської жіночої єврейської організації Проект Кешер, яка під час «Вікенду» модерувала Open Talk на тему «Смак дому: як ідентичність живе у містах, які нас прийняли».

Читайте також: Влада Недак, директорка Проекту Кешер: «Ми прагнемо покращення статусу жінок незалежно від національності»

Шабатню службу «Єврейського вікенду» провела рабинеса Аліна Трейґер, яка народилася в Україні та виросла в єврейському середовищі в Полтаві. Навчалася в Махоні Всесвітнього союзу прогресивного юдаїзму (WUPJ) та у 2010 році була ординована на рабинку в Берлині. Є першою після Шоа рабинкою, ординованою в Німеччині, і другою рабинкою взагалі, яка здобула освіту в Німеччині. Перша рабинка, Регіна Йонас, була ординована у 1935 році, від 1937 року служила в Єврейській громаді Берліна й була вбита в Аушвіці у 1944 році. Аліна Трейгер зберігає українське громадянство та постійно підтримує українців в Німеччині та єврейські реформістські громади в Україні.

Вечір суботи видався особливо яскравим – зала єврейського музею «Галіція» у Кракові гостинно прийняла слухачів рок-опери RISE, що присвячена жінкам-кур’єркам, які забезпечували зв’язок гетто з зовнішнім світом. Під час Голокосту вони, ризикуючи життям і маскуючись під арійок, стали кур’єрками підпілля: переносили в гетто новини, їжу та зброю, допомагали організовувати спротив.

Автор рок-опери Джошуа Деніел Гершфілд зазначає, що під час роботи над твором вивчав архівні матеріали та свідчення того часу. Особливе враження на нього справила історія Густи Дрангер, відомої під псевдонімом Юстина – кур’єрки Краківського гетто та активістки єврейського опору, яку нацисти стратили у 1943 році. Композиції рок-опери у виконанні співачок і мультиінструменталісток Марічки Чічкової та Анжели Семчук відтворили історії тих відважних єврейок, багатьом з яким тоді ще навіть не виповнилося 18 років.

Читайте також: ЖІНОЧА ЄДНІСТЬ: проєкт про українок різних національностей

Так, під час своєї лекції Владислава Москалець, дослідниця Центру міської історії Центрально-Східної Європи, говорила про те, як пам’ять про єврейське минуле та Голокост продовжує формувати наше сприйняття міст і культурного простору. Ключовим поняттям лекції стала постпам’ять — досвід пам’яті про події, яких людина не переживала особисто, але які передаються через родинні історії, культуру, літературу, мистецтво та суспільні наративи. Такі спогади формують уявлення наступних поколінь про минуле та впливають на їхню ідентичність.

Академічна лекція від доктора Ярослава Кіта була присвячена темі допомоги Андрея Шептицького євреям під час Голокосту, що виходила за рамки епохи. Автор досліджує діяльність митрополита, яка розкриває його глибоке милосердя, перетворене на конкретні дії з порятунку, що є важливою темою для переосмислення історії взаємин українців та євреїв. 

Голос сьогодення підкреслила спікерка Віта Гольдман, яка говорила про сучасних українських єврейок воєнного часу в розмові про те, чим живуть жінки – як в Україні, так і вимушено поза її межами. Натхненням стала лекція Ольги Адамовської про єврейських жінок, які не чекали дозволу, а сміливо діяли: від культури й науки до космосу. Це була розмова про ідентичність як джерело сили та сміливість розширювати межі можливого.

Читайте також: «Агентки» Моссаду: як жінки увійшли до ізраїльської розвідки

Особливим досвідом став майстер-клас відомої мисткині Дарії Альошкіної, учасники якого створювали власні витинанки – рейзеле за власними шаблонами художниці. Дарія Альошкіна представляє Україну на міжнародних заходах з монументальною вирізкою з паперу в багатьох країнах світу.

Аудиторія «Єврейського вікенду» має можливість задіяти абсолютно всі органи чуття. Гості події дивляться, слухають, думають, виходжують міста пішки під час тематичних екскурсій, танцюють, співають, відчувають серцем. Три дні «Єврейського вікенда» були сповнені інсайтами історичної пам’яті, творчістю, дослідженнями культури та традицій.