Синдром ранньої сидячої смерті: як вберегтися від хвороби нашого часу
Перелік симптомів і поради фахівців: як правильно сидіти і скільки рухатися
Перелік симптомів і поради фахівців: як правильно сидіти і скільки рухатися
Синдром ранньої сидячої смерті – звучить не дуже приємно, правда? Але це не наш термін, застосований, щоб привернути увагу або щоб залякати. Цей термін з’явився в офіційній медицині ще в 2010 році. Ним позначають не окреме захворювання, а ряд різних чинників, які призводять до розвитку патологій. Передусім, до порушень у роботі серцево-судинної системи та легенів, до м’язової деградації, до порушень ЖКТ і погіршення зору.
І не надійтеся, що цей новітній синдром вас не стосується – стосується. Якщо ви, як 80% українок працездатного віку, зараз сидите за комп’ютером, «встромилися» в телефон і взагалі проводите сидячи цілий робочий день. Короткі перебіжки до маршрутки чи до автівки не рахуються. У наших чоловіків ризик синдрому ще вищий. Адже наші Василі, Івани, Андрії та Михайли не те що з автівок своїх не виходять, так ще й увечері вдома розлягаються біля телевізора – руху, фізичної активності в їхньому житті майже нуль. За мамонтами давно не бігають, намотуючи кілометри.
Синдром – типовий наслідок прогресу, якщо казати загалом. Людство обросло гаджетами, комфортом, навіть унітазом з підігрівом 🙂 – ми навіть у туалеті довше сидимо. Це, вибачайте за натуралістичність, не умови сторічної давності, коли зайву хвилину не посидиш, інакше хтось вкусить за зад або обморозиш собі всі органи.
Ми розлінилися, розлінився і наш організм. Як пояснюють фахівці порталу EcoLife, зменшення фізичної активності зумовило зменшення в нашій крові важливого ферменту – ліпопротеінліпази. Вона впливає на гормональний фон, контролює накопичення жирів, їх розщеплення і перетворення в енергію та метаболізм в цілому. Що таке метаболізм не треба ж пояснювати?
Якщо людина 5-6 годин на добу проводить сидячи, не рухаючись взагалі, рівень згаданої ліпази знижується в 2-3 рази. Це не означає, що людина тут же помре – на щастя.
За даними різних європейських медичних наукових інститутів, синдром ранньої сидячої смерті вже забрав вдвічі більше життів, аніж ожиріння 2-3 ступеня. І чим більше років людство «житиме» сидячи, тим коротшою буде тривалість життя.
Що ж змінюється в нашому тілі, яке годинами не встає з крісла, дивану чи водійського місця в автівці:
Продовжимо лякати 🙂 Організм від постійного сидіння швидше старіє, тканини та мозок недоотримують кисень. А отримані з їжі калорії йдуть «у запаси» – не лише на стегна і талію, а й глибше – у так званий вісцеральний жир, який накопичується навколо життєво важливих органів черевної порожнини і погіршує їхню роботу.
Багато з нас намагаються компенсувати нестачу фізичної активності посиленими тренуваннями у фітнес-клубах, на арбітреках чи бігових доріжках. Мовляв, я ж тягаю ті гантелі до сьомого поту 2-3 рази на тиждень, значить синдром мені не загрожує. Загрожує, на жаль. Періодичні, хоч і регулярні фізичні навантаження не здатні підняти на належний рівень чудодійну ліпазу, «вбиту» щоденним багатогодинним сидінням.
Цей фермент виробляється і підтримується в потрібній нормі лише при рівномірних, невеликих, постійних порціях фізичної активності протягом дня. Скажімо, 30-хвилинна щоденна некваплива прогулянка після обіду дасть більший результат у профілактиці «сидячого синдрому», аніж інтенсивне двогодинне тренування в залі раз в тиждень.
Що радять лікарі:
В ідеалі потрібно активно рухатися 10-12 годин на тиждень або півтори-дві години щодня. Це, підкреслюють медики, знижує ризик передчасної смерті в кілька разів. А тепер відкладіть телефон, встаньте і негайно пройдіться – перші 20 хвилин за день.