Така дилема – “сказати чи ні?” – знайома кожній. Наприклад, коли довідалася щось неприємне, важливе для близької людини і, наче маятник, вагаєшся. От чи казати мамі, що у неї погані аналізи, подрузі – що її «готують» під скорочення, сестрі – що її зраджує чоловік? Або ж коли сама «згрішила» – ніхто про це й не знає, а совість гризе, що сказала неправду коханому, не засудила плітки про колегу, профітькала сімейне н/з собі на курс шоколадних обгортань…

Щасливі рішучі та безгрішні 🙂 Решті, хто бодай раз, як і ми, мучився таким вибором, психологи радять “самотест” – поставити собі три запитання:

  • що вами керує, як на духу: бажання допомогти, очистити совість, зняти відповідальність і чи справді ваше зізнання має безкорисну мету?
  • як пройде ваша розмова: де саме, з чого почнете, якою може бути перша реакція людини і як ви реагуватимете на цю реакцію?
  • що людині далі робити з вашою інформацією: як вона прийме почуте, чи воно їй допоможе і як вплине на ваші стосунки?

Ці три питання дозволять відкинути емоції і тверезо зважити – тож сказати чи ні? Після них у нас тут в редакції дехто вирішив зізнатися про шоколадні обгортання – чоловік лише поблажливо побурчав і пригрозив вивчити кожен сантиметр тіла «на предмет ефективності тих дорогущих обгортань». А дехто вирішив поки не казати мамі про погані аналізи – щоб вона не втрачала оптимізм і не впадала в паніку. Сподіваємося, дівчата, самотест полегшить і ваші дилеми…

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: