Скарби та загадки «Останньої Барикади»

Наша редакція поцікавилася, що це за простір і чи вартує він того, аби шукати кодові слова та називати їх на вході. Тож, йдеться про “Останню Барикаду“.

Однойменний заклад вже 6 років працює у Києві на Майдані “біля Лядських воріт“. Навіть люди геть далекі від ресторанного бізнесу, певно, чули цю назву: заклади називаються так само, як мистецьке об’єднання (та арткафе на початку 2000-их) Олеся Донія.

Заклади у Києві та Львові – у 2016 та 2022-ому роках відповідно – відкрив відомий ресторатор Дмитро Борисов. Зробив він це після тривалих консультацій і з Олесем Донієм, і з іншими представниками мистецької спільноти та громадськими активістами. Бо ідея полягала в тому, аби створити не просто ресторани, а «місця зустрічі вільних людей» – простори для людей зі спільними цінностями.

Так “Остання Барикада“ в Києві – це не тільки ресторан сучасної української кухні та 100% український бар, але й арт-майданчик та музей трьох українських революцій: Революції на граніті, Помаранчевої революції та Революції гідності.

Серед його експонатів – жовто-блакитний реглан Олеся Донія, помаранчевий шарф, зв’язаний людьми в різних куточках України у 2004 – символ єдності й неподільності України, термос українського журналіста Мустафи Найєма, з яким він вийшов на Майдан Незалежності в річницю Помаранчевої революції, рукавиці Тараса Чорновола, в яких він будував перші барикади на Майдані, книга з кімнати Симона Петлюри у Парижі та безліч інших цікавих речей.

Інтер’єр “Останньої Барикади” у львівській кам’яниці

У Львові ж в просторі “Останньої Барикади“ вирішили створити музей української музики

Паштет з української гусячої печінки з варенням з порічки

Кам’яниця Крайзерівська

Площа Ринок, 20 (саме тут сховалася “Остання Барикада“ у Львові) – це адреса Крайзерівської кам’яниці XVI століття. Так її назвали на честь тогочасного львівського війта Станіслава Крайзера. Кам’яницю багато разів продавали та перебудовували, поки вона не опинилась у власності українця — Михайла Димета.

Він відкрив тут крамницю “Під надією”, де продавав українські книги та церковний крам. Саме тут вперше у Львові стали продавати “Кобзар” (у 1864 році). До речі, це – перша підказка: пароль для входу в “Останню Барикаду“ – цитата з твору Тараса Шевченка.

У будь-якому разі, на гостей чекає місце з історією. Радше так – з історіями, бо зали «Останньої Барикади» займають кілька кам’яниць.

Наприклад, один із залів розташований у підземеллі Пелчинської кам’яниці – якихось 300 років тому тут працювала найкраща крамниця вин у всьому Львові

Стейк з витриманої української мармурової яловичини

Музей української музики

Чи не перше, що бачать гості, потрапляючи до «Останньої Барикади» – виставка “10 знакових українських музичних альбомів”. Майже у кожному з них є трохи Львова.

Наприклад, “Жоржини” Олега Скрипки — це українське ретро на музику композитора Богдана Весоловського, який в юності у 1930-х з гуртом “Ябцьо джаз” збирав повні зали у Львові.

З Океаном Ельзи, Плачем Єремії та Мертвим Півнем все також ясно – всі вони родом зі Львова. Навіть назва першого альбому “Братів Гадюкіних” – “Всьо чотко!” – з’явилась завдяки галицькому суржику, який Кузя пізнав у Львові.

Скейт-гітара Андрія Хливнюка (“Бумбокс”)

Що ще? Тут можна побачити особистий мікрофон Святослава Вакарчука

Це саме той мікрофон, з яким Славко виконував всі пісні з альбомів ОЕ “Модель“, “Суперсиметрія“ та “Gloria“ з 2001 по 2007 рік. Ви теж можете в нього поспівати, відсканувавши QR-код: копія мікрофона з’явиться у доданій реальності, а штучний інтелект підбере вашу пісню з репертуару ОЕ.

Далі – гітара Жені Галича, лідера гурту O.Torvald, та гітара-скейт гурту “Бумбокс”, її виготовили спеціально для зйомок кліпу “Рок-н-рол”.

Також гості можуть роздивитися костюм Джамали з її кліпу на пісню “1944” та шолом Онуки з її кліпу “Відлік”. Його також можна приміряти за допомогою технології доданої реальності.

Наші музиканти й митці продовжують працювати на культурному фронті й організовують концерти на підтримку України тут і за кордоном під час повномасштабної війни. Тож, один з найсвіжіших артефактів музею – сертифікат на 3 057 367 гривень для підтримки ЗСУ. Цю суму команді Антіна Мухарського вдалося зібрати у США й Канаді у квітні-травні цього року.

В “Останню Барикаду“, справді, можна приходити як в музей – тут кожному гостю проводять екскурсію.

Унікальний декор львівської “Останньої Барикади”

Гостям “Останньої барикади” розповідають про артефакти та підказують, як деякі з них “приміряти“ й собі за допомогою сучасних технологій

Форшмак з дунайського оселедця з меню “Останньої Барикади”

Простір українських речей

Сам інтер’єр закладу також незвичний. Щоб потрапити до першої зали, гостю потрібно «зруйнувати» залізну завісу з 72 роками. А далі тільки й лишається, що ходити та роздивлятися вишиті по металу маки, гуцульські килими ручної та дерев’яні люстри ручної роботи, льохи та інші цікавинки.

Вишиті по металу маки та дерев’яні люстри ручної роботи в “Останній барикаді”

Навіть бар в “Барикаді” готує сюрприз: щойно присядеш за нього, аби замовити келишок, він починає рухатися

100% український бар львівської “Останньої Барикади”

Сучасна українська кухня та 100% український бар

На барі, до речі, тільки український алкоголь – вина з різних регіонів України, крафтове пиво, міцні напої – ратафії, український джин, абсент та кальвадос.

На їх основі готують цікаві коктейлі, додаючи в них локальних акцентів: бузок, бузину тощо. Наприклад, фірмовий коктейль ОБ роблять з ялівцевої наливки на джині, грейпфрутового та цитринового соку, абсенту та бузкового сиропу, а коктейль “Кобзар” з портвейном “Башта” від одеської виноробні “Колоніст”, бренді, трав’яною настоянкою та шоколадним біттером.

Коктейль “ОБ” (наливка ялівцева на джині, грейпфрутовий та цитриновий свіжий сік, бузковий сироп, біттер абсенту) та коктейль “Хосен” (український джин, інфузований грейфрутом, вино рожеве, грейфрутовий сироп, грейфрутовий та цитриновий свіжий сік, розмарин)

Всі продукти, з яких в “Останній барикаді” готують страви, – також українські

Чорні вареники з судаком та копченим салом з меню “Останньої барикади”

Тут можна скуштувати миколаївські устриці з помідоровим розсолом, форшмак з дунайського оселедця, паштет з української гусячої печінки з варенням з порічки, сири з ферм в різних областях країни… А ще смажені телячі мізки, чорні вареники з судаком та копченим салом, стейки з української яловичини сухої та вологої витримки, а на десерт, звісно, андрути.

Зараз, коли багато фермерів також страждають від російського вторгнення, використання тільки місцевих продуктів – один зі способів, яким гості та ресторатори можуть їх підтримати.

Якщо прочитавши це все, ви вирішили піти та відшукати ”Останню Барикаду” у Львові, дамо вам кілька порад.

Запам’ятайте пароль. Він простий: “Борітеся – Поборете”.
Якщо прийшовши за вказаною адресою, ви побачите яскравий неоновий заклад, не дивуйтеся. Це ще один проєкт Дмитра Борисова – GastroFamily Market з шістьма різними ресторанами на одній локації. Він теж вартий уваги, але спочатку відшукайте секретний вхід до “Останньої Барикади”. Він там є.
Приходьте у доброму гуморі та з приємною компанією: так буде ще цікавіше.
Ознайомитися з меню можна тут, а з новинами та атмосферою на інста-сторінці ресторану.

Львів, Площа Ринок, 20 – запам’ятайте цю адресу і першим ділом у столиці Галичини прямуйте туди!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: