Оргазм – загадкова річ. То він не йде, коли все до того спонукає, то раптом завітає, коли його геть не чекаєш – на іспиті або під час сварки з чоловіком. Страшно, боляче…але приємно! І що з ним робити, таким ненормальним оргазмом? Лікуватися чи просто насолоджуватися?

Оргазм, що виникає на тлі емоційного напруження, викликаного чимось негативним (стресом, гнівом, страхом), фахівці називають афективним. Тобто наука визнає існування цього явища, хоча й зазначає, що зустрічається воно рідко – приблизно у 8% випадків. Звичайній людині повірити, що таке взагалі буває, складно: ситуація, як в анекдоті про ховраха, якого не видно, але він є. Може, річ у тому, що «щасливиці» (до афективного оргазму більше схильні жінки), які зазнають розрядки буквально на рівному місці, не поспішають зізнаватись у цьому? А як добре пошукати?

Парадоксально, абсурдно, феєрично

В інтернеті знайшлося кілька історій від дівчат, які відчували оргазм від запізнення на важливу зустріч, проблем на роботі й навіть втрати телефону. Розказані на форумі, вони зустріли неоднозначну реакцію авдиторії – від захоплення (ого, круто!) до осуду (фу, ненормально!). Були й заспокійливі думки типу «це просто захисна реакція, на кшталт непритомності чи істерики» або «організм у стані, близькому до коматозного, прагне вижити й розмножитися». І відповіді лікарів про те, що це, звісно, не норма, але то не страшно, навіть пікантно.

Ще одну історію розповіла знайома: «Колись давно подруга у відвертій розмові розповіла, що в школі, отримавши вперше «трійку» за контрольну (а вона була відмінницею), відчула страх і збудження – її, власне, «накотило». Потім вона отримувала оргазми на іспитах, під час сварок із чоловіками. І навіть коли їй повідомили про тяжку хворобу батька, вона теж мала оргазм». Феєрично!

Цікаво, що ж в організмі відбувається, що він видає таку начебто абсурдну реакцію на стрес? Ну хай ще оргазм під час пологів, про який теж згадують, має пояснення – там хоча б стимуляція статевих органів є, хоча для більшості вона відгукується болем, і неабияким. Однак за результатами досліджень французьких вчених (в процесі яких було опитано 109 акушерок, що були при народженні 206 тисяч немовлят), приблизно 0,3% жінок відчувають оргаїстичну розрядку під час потуг і ще 5% – під час перейм. Фахівці пояснюють це тим, що рух дитини зсередини стимулює глибинні ерогенні зони, внаслідок чого й приходить розрядка, яка, до речі, стає додатковою анестезією пологів. Принаймні якась логіка в цьому є. Але яка вона у разі афективного оргазму?

Приблизно 0,3% жінок відчувають оргаїстичну розрядку під час потуг і ще 5% – під час перейм

Може, здалося?

Експерти мають різні думки щодо афективного оргазму. Так, деякі певні, що оргазм, який виникає на тлі стресу чи страху, власне, не зовсім і оргазм, щось схоже на нього. Адже в процесі оргаїстичної розрядки в організмі виділяється багато внутрішніх медіаторів (ендорфінів, енкефалінів), від чого людина отримує велику насолоду, подібну до тої, що виникає під впливом наркотиків. При переживанні сильних емоцій в екстремальних ситуаціях ці гормони теж виділяються, і часто жартома кажуть: «Я кайфонув». Йдеться про психологічний ефект, але фізіологічних проявів оргазму немає, тому він не справжній, уявний. Додатковим аргументом на користь цього є твердження, що справжній оргазм передбачає розслаблення організму, а в стресових ситуаціях, навпаки, відчувається затислість, тож про це не йдеться.

Втім, часом затислість не є перешкодою для оргазму – наприклад, при міотонічному (міокомпресійному) оргазмі, коли розрядка досягається через сильну напругу мʼязів стегон. Зі стресом теж все не так просто. Звісно, сексуальність і оргаїстичність знижує хронічний стрес – і за рахунок вироблення кортикостероїдів, і внаслідок еволюційних механізмів: якщо ти не можеш подолати стрес, ти слабкий і непристосований, отже, нема чого розмножуватись. А от короткочасний стрес, навпаки, будить бажання. До того ж є зворотний звʼязок між стресом і сексом – оскільки оргазм є універсальним антистресовим засобом, багато хто неусвідомлено цим користується: так, засмучений, занурений у свої проблеми чоловік мучиться безсонням, а зважившись на статевий акт і отримавши розрядку, одразу розслабляється і засинає.

Можливо, подібний механізм лежить і в основі афективного оргазму, але він використовується оперативно, швидко, як якийсь «антидот» від сильного стресу?

На межі норми

Психологи вважають, що це може бути особливим механізмом захисту від стресових ситуацій – коли нервова система настільки перевантажена, що відбувається, умовно кажучи, скидання напруги. І це закріплюється на рівні реакцій як особлива «зчіпка» – стресу безпосередньо зі страхом, соромом тощо. Тож чим серйозніша стресова ситуація, тим більше оргазм, аж до мультиоргазму. Причини походження цього явища часто є незрозумілими, але зазвичай такі речі фіксуються, якщо афективним був перший досвід оргазму. Так, «зчіпка» може статися, якщо підліток займається мастурбацією, і в цей момент заходять батьки – переляк і оргазм скріплюються разом, і надалі людина може отримувати його лише в подібних ситуаціях, коли водночас є і страх, і збудження. Для більшості людей така реакція вважається ненормальною, однак можна розглядати її як індивідуальну особливість. Щоправда, буває й так, що причина криється у певних нейрофізіологічних відхиленнях або у схильності до епілепсії – тоді афективний оргазм є одним із додаткових симптомів захворювання та приводом звернутися до невропатолога.

Але найчастіше «секрет» афективного оргазму – у підвищеній збудливості, особливої ​​чутливості нервової системи. Індивідуальність – наше все, і оргазм є одним із найяскравіших її проявів. У людини з високою навіюваністю, чутливістю до еротичних образів афективний оргазм може викликати й така прозаїчна річ, як екстрасистола (порушення серцевого ритму).

На тлі легкої нестачі кисню, затримки дихання відбувається функціональна реакція наповнення кровʼю пеніса у чоловіків або ж оргаїстичної розрядки у жінок. Звісно, значно частіше це викликає панічний напад, але бувають й інші варіанти

Don’t worry, be happy

Що ж робити із цим «ненормальним» оргазмом? Хвилюватися, лікуватися чи просто насолоджуватися тим, чим обдарувала природа? Фахівці вважають, що, оскільки ніякої небезпеки як для суспільства, так і для людини, в цьому немає, то нічого й робити не треба. Але й захоплюватися, навмисно роблячи собі погано, щоб відчути насолоду, теж не варто – так і до мазохізму недалеко. До лікаря ж варто звернутися лише в тому випадку, якщо ви отримуєте оргазм у такий дивний спосіб і ніяк інакше (наприклад, під час статевого акту), бо це таки ж незручно. Але вже те, що оргазм є – добре, адже близько 42% жінок страждають від аноргазмії (первинної або вторинної), і з них 14% ніколи його не відчували.

Взагалі жіночий оргазм відрізняється більшою варіативністю, адже він не привʼязаний до фізіологічних механізмів, як у чоловіків, і не має прямого стосунку до продовження роду (дітей можна зачати й без оргазму), це просто така приємна «дрібничка». Якщо він виникає на тлі негативних емоцій, і це впливає на якість життя, можна навчити організм отримувати сексуальну розрядку в інший спосіб, перенаправити реакцію тіла, підключити її до інших механізмів, наприклад, за допомогою спеціальних вправ. Тоді оргазм стане нормальним, адекватним.

А якщо вас це не турбує, можна нічого не змінювати. Отримувати «позапланове» задоволення і як ніхто інший розуміти Саманту з «Сексу й міста», яка, посварившись з коханцем, бігла вгору сходами, «шаленіючи та кінчаючи від гніву». Щось у цьому є!