ООН Жінки в Україні та Український інститут вручили премію Women in Arts. The Resistance вже учетверте. Гасло цьогорічної премії – «Вогонь запеклих не пече». Вона охопила два попередні роки, адже у 2022 році церемонія не відбулась через початок повномасштабного вторгнення. Відтак Women in Arts 2023 набула нового сенсу, що закладено у назві «The Resistance» та в айдентиці премії, елементи якої символізують опір.

Оголошення лауреаток відбулося 7 березня напередодні Міжнародного жіночого дня. Вікрили церемонію міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та Представниця ООН Жінки в Україні Сабін Фрейзер.

«У часи невизначеності культура відіграє важливу роль: об’єднує людей, зміцнює суспільство та прокладає шлях до майбутнього країни. Цього року Премія ще більш особлива для нас, адже вона вшановує досягнення за два минулі роки і внесок номінанток у спротив та відновлення. Це наш спосіб відзначити виняткову гідність, мужність, стійкість і талант українських жінок», – підкреслила Сабін Фрейзер, Представниця ООН Жінки в Україні.

«Росія веде геноцидну війну та намагається стерти українську культуру та ідентичність як такі, тому їхнє збереження та розвиток настільки важливі. Номінантки та лауреатки премії Women in Arts відіграють тут ключову роль. Премія також сприяє зміцненню людського потенціалу України, який матиме критичне значення у повоєнному відновленні», – сказав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

До процесу відбору номінанток та переможниць були залучені більше 49 незалежних експертів та експерток у сферах, які відповідають кожній з номінацій

ЛАУРЕАТКИ ПРЕМІЇ
WOMEN IN ARTS. THE RESISTANCE

АЛЕВТИНА КАХІДЗЕ
номінаця “Жінки у візуальному мистецтві”

Алевтина Кахідзе (м. Жданівка, Донецька область) – художниця, перформансистка, кураторка. Закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА). Працює з темою війни з 2014 року. Брала участь у низці виставок та мистецьких заходів, зокрема в Українському культурному центрі в Парижі, в Українському зрізі в Каунасі, у бієнале Manifesta 14 в Приштине.

Номінована за ініціювання проєктів, що привертають увагу до ситуації в Україні, за активну громадянську позицію, участь у чисельних дискусіях про війну в Україні, систематичну деконструкцію російських колоніальних дискурсів за допомогою художніх проєктів, дописів у соцмережах, виступів на міжнародних подіях.

АЛЛА ЗАГАЙКЕВИЧ
номінація “Жінки в музиці”

Алла Загайкевич (м. Хмельницький) – виконавиця, композиторка, голова Асоціації електроакустичної музики України. Закінчила Національну музичну академію України ім. П. І. Чайковського та Інститут дослідження та координації акустики/музики (Париж). Організовувала міжнародні проєкти електроакустичної музики “Електроакустика”, “ЕМ-візія”.

З її найвагоміших проєктів за останні два роки – сучасна опера “Вишиваний. Король України” зі ХНАТОБ / СХІД OPERA, прем’єра якої відбулась у 2021 році. Того ж року спільно з артистами Ujif_notfound, Edward Sol та студії Photinus був створений аудіовізуальний проєкт МІСТО.

У 2022 Алла Загайкевич створила музику до фільму “Будинок “Слово”. Нескінчений роман”. Вона часто виступає на великих міжнародних фестивалях, бере активну участь в суспільних руках, закликаючи до бойкоту російської культури.

НІНА ЗАХОЖЕНКО
номінація “Жінки в театрі”

Ніна Захоженко  (м. Київ) – драматургиня, літературознавиця, перекладачка, театральна діячка. Закінчила Києво-Могилянську академію. Вона одна з найяскравіших та найвиразніших представниць сучасної української драматургії. Її тексти сповнені напругою, гумором та гострою актуальністю, фіксацією реальності та творчим перетворенням. Твори Ніни Захоженко отримали низку перемог на драматургічних конкурсах та читалися по всьому світу.

У 2022 році створила проєкт  «Witnessing U», в якому були використані свідчення маріупольців, які пережили бомбардування міста, солдатів ЗСУ, підлітків, жертв сексуального насильства з боку російських військових. 

АЛІНА ГОРЛОВА
номінація “Жінки в кіно”

Аліна Горлова кінорежисерка, продюсерка. Її стрічки «Явних проявів немає», «Цей дощ ніколи не скінчиться» та інші мають яскраву фестивальну долю, але головна їхня цінність у тому, що це знакові документи часу, розказані водночас дуже художньо. Кіномова фільмів Аліни Горлової поетична, зі своїм виразним характером, і її роботи дуже гідно презентують українську документалістику світові.

З початку повномасштабного вторгнення Аліна займається волонтерською діяльністю у складі ГО “Волонтерський рух Спільна Мета”, допомагаючи цивільному населенню та військовим. 

ГАЛИНА КРУК
номінація “Жінки в літературі”

Галина Крук зі Львова. Вона письменниця, авторка віршів про російсько-українську війну. Закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка. З початку війни Росії в Україні (з 2014 року) Галина Крук постійно пише й рефлексує на теми втрат, смертей, насильства, часто їздить до прифронтових зон із допомогою для військових і для місцевих мешканців, з читаннями. Брала участь у багатьох закордонних культурних та адвокаційних подіях 2022 року.

На премію номінована за глибоке інтелектуальне осмислення воєнних пережиттів у поезії, за відважний і проникливий голос на міжнародних форумах, де Галина Крук доносить важливі для України сенси, а також за активну волонтерська роботу і за книгу прози “Хто завгодно, тільки не я”, що фіксує і передає стани збентеження, усамітнення і втрати, які переживаємо у часи потрясінь.

ЮЛІЯ ВАГАНОВА
номінація “Жінки в культурному менеджменті”

Юлія Ваганова – мистецтвознавиця, кураторка, в.о. директора Музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Є прекрасним культурним менеджером, завжди проявляє стійкість у різних кризових ситуаціях, мислить системно та інклюзивно.

Її внесок у розвиток Мистецького Арсеналу, а надалі Музею Ханенків є неймовірно високим проявом професіоналізму. Забезпечила активну діяльність Музею навіть після початку повномасштабної війни та доступність для туристів.

АНАСТАСІЯ ПЛАТОНОВА
номінація “Жінки в культурній журналістиці, критиці та дослідженнях”

Анастасія Платонова – журналістка, культурологиня, редакторка тем культури у Forbes Україна (2019-2021). Брала участь в проєкті львівського Центру Міської історії “Розплутуючи імперію”, де з журналісткою Дарією Бадьор продюсувала аналітичні тексти про сучасну російську культуру через постколоніальну призму та українську культуру та мистецтво як спосіб розуміння сучасної геополітичної ситуації.

Тексти Анастасії про українське мистецтво вийшли минулого року у низці національних видань, серед яких LB.ua, KORYDOR, Суспільне Культура.

ЮЛІЯ СІДОРОВА (КУБА)
особлива відзнака (Special mention)

Юлія Сідорова “Куба” — дизайнерка, парамедикиня. Під час Революції гідності працювала у шпиталі біля Парламенської бібліотеки. У жовтні 2014 року пішла добровільно в медичну службу “Госпітальєри”, де рятувала бійців до 2017 у найзапекліших точках фронту. Згодом створила власну медичну службу “Ульф”. У 2022 очолила медслужбу “Veteranka” та повернулася на передову рідного Харкова як парамедикиня у складі ЗСУ. У лютому 2022 року, за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення, презентувала міні-колекцію свого дизайнерського бренду SubaBuba на Ukrainian Fashion Week.

СИМВОЛ ПІДТРИМКИ

Статуетку-нагороду для Премії Women in Arts щороку створює сучасна українська скульпторка Марія Куліковська. Форма статуетки – це кисті жіночих рук, які переплітаються. За словами художниці, жіночі руки символізують підтримку і захист, а також жіночу працю. Основою для скульптури є кисті рук самої художниці.

Під час церемонії відбулася прем’єра жіночого маніфесту «Ти є велика сила», створеного у співпраці з музичним каналом MEGOGO LIVE

Це авторська пісня та відео, яка стала своєрідним саундтреком до премії Women in Arts. The Resistance. Виконавицями пісні «Ти є велика сила» стали співачки Саша Кольцова («Крихітка»), Марина Круть, ROXOLANA та Олена Карась («Тонка»), яка також написала і музику. У відеороботі також знялися номінантки цьогорічної Премії: Алевтина Кахідзе, Альбіна Ялоза, Вікторія Амеліна, Галина Крук, Лізавета Герман, Любов Якимчук, Ніна Захоженко та Оксана Черкашина.

Мета маніфесту – підкреслити силу та внесок українських жінок у культуру, зокрема й в часи повномасштабного вторгнення. Відео можна переглянути на телеканалі MEGOGO LIVE та на медіасервісі MEGOGO.