Новий тренд: жіноче компаньйонство для спільного життя та відпочинку
Сусідки для старості, партнерки для співмешкання та навіть острів для жінок – нові форми партнерства з подругами
Сусідки для старості, партнерки для співмешкання та навіть острів для жінок – нові форми партнерства з подругами
Проживання жінок разом – не нова ідея. Ще в Середні віки схожі «союзи» ставали релігійні сестринства, завдяки яким жінки могли повністю вийти з традиційного патріархального життєвого сценарію. Наприкінці XIX століття у США з’явилося поняття «бостонський шлюб»: коли дві жінки жили разом як компаньйонки, без романтичного зв’язку, але розділяючи побут і турботу одна про одну.
Тренд жіночого компаньйонства повертається. Щоправда, жінки вирішують розділяти побут, житло й обов’язки не заради безпеки чи економічної незалежності від чоловіків та взаємної підтримки чи економії. Компаньйонки «сходяться» заради емоційної складової, сестринства, дружби, спілкування. Така кооперація робить повсякденне життя простішим і насиченішим. Родина або діти не завжди дають достатньо спілкування і підтримки, на відміну від свідомо обраної подруги для життя. Про новий тренд уже пишуть провідні медіа – і The Washington Post, і Bloomberg. Ділимося цікавими прикладами – раптом хтось з україночок захоче спробувати й собі таке…
У 2016 році понад 879 000 американців, старших за 65 років, жили з сусідами, які не є членами сім’ї, йдеться у дослідженні Гарвардського університету. Феномен спільного проживання літніх людей, які не пов’язані між собою родинними або романтичними стосунками, вже став трендом у США, особливо серед літніх жінок. Про це навіть написав The Washington Post і назвав це «трендом Золотих дівчат» – на честь однойменного американського телесеріалу 1980-х років про чотирьох пенсіонерок, які живуть під одним дахом. Серіал отримав 11 премій «Еммі» і чотири «Золоті глобуси».
І от у 2025 році історія майже повторюється – у реальному житті. The Washington Post наводить приклад 67-річної американки Сью Ронненкрамп. У неї немає чоловіка або партнера, немає родичів, і вона планує знайти сусідку і винаймати квартиру разом із нею.
У цьому жінкам допомагають новостворені платформи. Наприклад, на американському сайті HomeShare Online можна вибрати сусідку за віком, інтересами і навіть способом життя – платформа виступає посередником і перевіряє профілі. Схожий сервіс з’явився у Канаді – у провінції Онтаріо працює платформа, на якій власниці будинків або квартир можуть знайти сусідку, якщо живуть самі і бояться здавати житло незнайомцям. У Лондоні працює група Older Women’s Cohousing – «Спільне житло для літніх жінок», де жінки знайомляться для спільного проживання. Майбутні сусідки зустрічаються на зустрічах і майстер-класах, організованих спільнотою.
Така форма жіночого кооперування набуває популярності у Китаї: жінки все частіше йдуть від чоловіків-аб’юзерів і живуть разом. Прикладом стала історія двох подруг, опублікована у китайському виданні South China Morning Post. 59-річна Цзю Ма живе зі своєю найкращою подругою Янь, 51 рік, у Гуансі-Чжуан на півдні Китаю. Вони не коханки, не лесбійки, а колеги по роботі, подруги й бізнес-партнерки в будівельній галузі.
13 років тому обидві були заміжні і нещасливі – чоловіки їх били, принижували. Цзю Ма розлучилася у 2012 році, як тільки її дочка вступила до університету. Янь чоловік вигнав з дому, привласнивши житло, через яке, як виявилося, він і одружився. Жінки познайомилися на виробництві, куди влаштувалися працювати. Стали добрими подругами – жартома називають себе «безнадійними натуралками» і запевняють, що їхні стосунки кращі, ніж у більшості пар.
Вони разом купили квартиру, разом подорожують, ділять домашні обов’язки, доходи та витрати, не відчувають тиску чи претензій, кажуть, що це набагато зручніше і комфортніше, ніж було у стосунках із чоловіками, які не хотіли брати участі в домашніх справах.
Історія Цзю ма та Янь набула широкого розголосу і отримала багато відгуків жінок, які також готові до такого партнерського проживання з подругами. Надихнув китайських жінок також приклад семи подруг, які знайомі вже близько 20 років і які, накопичивши разом $580 000, купили будинок у передмісті Гуанчжоу і разом в ньому мешкають. У будинку є окремі спальні для кожної, є і спільні зони – басейн і павільйон для чайних церемоній.
Це реальний острів на узбережжі Балтійського моря у Фінляндії біля міста Расеборг, який викупила підприємиця Крістіна Рот і перетворила його на простір виключно для жінок. І назвала красиво – SuperShe Island. Крістіна – колишня власниця успішної консалтингової компанії Matisia Consultants, яка в 2015 році посіла сьоме місце у списку найбільш швидко зростаючих жіночих бізнесів за версією Forbes. Рік потому вона продала бізнес і запустила SuperShe – спочатку як блог надихаючих жіночих історій. Згодом блог виріс у повноцінну спільноту, а далі – в ідею жіночого острова, простору без чоловіків, який запрацював у вересні 2017 року. Про цю ідею написали всі відомі видання, зокрема й Bloomberg.
Острів – це фактично ретрит-курорт, де жінки практикують йогу, здорове харчування, саморозвиток, заняття з каякінгу, дихальні практики, масажі, майстер-класи, зустрічі, побудовані на ідеях сестринства і внутрішньої сили. Зараз у спільноті SuperShe – понад 6 000 учасниць, які й приїжджають сюди на ретрити. Учасниці ретритів проходять відбір особисто Крістіною. На острові – чотири будиночки, розраховані максимум на 10 жінок одночасно. Тобто лише 120 учасниць можуть відвідати острів за один сезон. І ціна ретриту – майже 7000 доларів. І вільних місць немає, навпаки – черга. Жінки хочуть усамітнитися у колі однодумиць, поринути у безпечне середовище і присвятити час лише собі.
Перший клуб такого типу відкрився в Лондоні у 2019 році – вхід лише для жінок. Тут вони можуть спокійно танцювати, пригощатися, відпочивати і не думати про безпеку чи зазіхання. Згодом з’явився Mama Geht Tanzen в Австрії, Mums That Rave і Earlybirds Club у США. Але найбільш показовим та відомим став паризький клуб Diva Paris. Він парцює з 19:00 до 22:00, щоб жінкам (особливо молодим матусям, яких багато серед відвідувачок клубу) було зручно дістатися додому. Вхід коштує 45 євро, в які входять легкі закуски і коктейлі. У день відкриття клубу його відвідали 280 жінок, щовечора місця резервують понад 100 відвідувачок.
Популярність суто жіночого клубу пояснюється просто: жінки хочуть провести хоч раз на місяць вечір лише для себе, натанцюватися, нагорланитися, не відчуваючи тиску з боку пар, не намагаючись справити на когось враження, і при цьому повернутися додому не надто пізно. «Діва пообіцяла все це і навіть пригостила нас вечерею», – діляться у відгуках жінки. Клуб має свою сторінку в інстаграмі @divaparis_official – раптом хтось з україночок захоче відвідати клуб і, можливо, реалізувати цю ідею в Україні