Навіть якби у цих пані не було згаданих вище професійних статусів, вони все одно викликали б захоплення світу і стали би нашими героїнями. Кожна з них пройшла непрості випробування – одна концтабір, друга – Другу світову війну, третя – вимирання цілого племені, четверта – Рух опору. Але не здалися. Ба, більше: не втратили жагу до життя, хобі, професії і навіть після 100 років затребувані й активні. Беремо приклад з них і переконуємося, що нас, жінок, важко заламати, якщо ми самі цього не дозволимо. Віримо, що нам, сучасним україночкам, теж під силу триматися так, які ці довгожительки. Ми здатні перемогти монстра по сусідству, а зберегти таке життєлюбство здатні й поготів.

АГНЕШ КЕЛЕТІ

найстарша з живих олімпійських чемпіонів світу

У січні 2024 року цій пані виповнилося 103 роки. Агнеш Келеті –  найстарша з живих олімпійських чемпіонів світу і одна з небагатьох, хто вижив в концтаборі Аушвіц-Біркенау.

Попри жахіття Холокосту, в якому загинула вся її сім’я, попри виснаження, підірване здоров’я, знищене життя, попри пізнє повернення в спорт – у 25 років, вже в 31 Агнеш здобула золото у вільних вправах на Іграх у Хельсінки, а в 35 ще три перші місця на першості світу. У майже 40 вона вийшла заміж, народила дітей, зараз ще й прабабуся. А в майже 100 ця невгамовна пані активно займалася внуками, фізкультурою і подорожами.

Коли в десятках інтерв’ю її запитували про секрети довголіття, вона завжди сміялась: «Не шукайте якихось секретів, просто любіть життя і не нарікайте»

Тому взяли й перестали нити «тиск впав, погода не така, зарплату затримують, ще ті звіти складати, хочу на Мальдіви», а краще встанемо і зробимо фізкультхвилинку, щоб в 99 років теж так сміятися і мати таку розтяжку.

ХЕДДА БОЛГАР

жінка, яка «продавала» веселу старість

«Коли я виросту, хочу бути, як Хедда Болгар», – розпочала колись одна відома (і доросла!) журналістка інтерв’ю з цією дивовижною бабусею – найстаршою в історії членкинею Американської психологічної асоціації, останньою з учениць Зигмунда Фройда, яка до останнього дня свого життя – 103 років! – приймала пацієнтів. Хоча сама ніколи їх так не називала: жартувала, що вона – комівояжер, який вміє красиво виставити найбільш непопулярний товар – старість.

Тільки-но Хедда Болгар сама перейшла вік 50+, вона працювала лише з однолітками чи старшими людьми. І не мала від них відбою: багато людей саме в такому віці ставали самотніми – вдовіли, втрачали інтерес до життя, не могли знайти підтримки чи розуміння у молодих психотерапевтів, не хотіли «вантажити» кризами своїх дітей. Аж доки не дізнавалися про чародійку Хедду Болгар. «Всі дуже бояться старіти, – розуміла вона. – Бачать у віці лише втрати, хвороби та безперспективність. Я вчу бачити безліч здобутків: свободу, досвід, впевненість і віру в те, що з усім можна впоратися».

Хедда Болгар не лише вчила, а й показувала власним прикладом, піджартовуючи: «Я надто зайнята, щоб помирати». Її головна і перша порада кожному в будь-якому віці – і в 23, і в 86: діяти – не можеш тілом, дій головою, займай її справами, хобі, навчанням, книжками – чим завгодно, але голова має завжди працювати. «Більшість цікавих речей я відкрила для себе після 65», – зізнавалася Хедда. До останнього дня вона завжди робила зачіску, легкий макіяж, змінювала сережки і кольє під колір костюму і дуже любила добре виспатися.

«Єдиний мій мінус: останні 80 років я майже не займаюсь спортом», – «каялася» відома психотерапевтка, але після 80-ти таки пішла на заняття з йоги та розтяжки

Вона не мала дітей, але її дім завжди був повний відвідувачів, гостей, друзів, пацієнтів: «Самотність ніколи не подолаєш, сидячи на канапі на самоті – шукайте свої спільноти, однодумців, або просто вийдіть у книжковий магазин – там завжди знайдеться такий же одинак, як ви, котрий шукає компанію в літературних персонажах – познайомтеся з ним».

Шкодувала пані Хедда з роками лише про одне: що не може брати нових клієнтів на тривалу терапію, лише на короткі прийоми – вона ж все-таки не вічна. Навіть 14 травня 2013 року – в день її смерті – мала заплановані два прийоми. «Якщо одного разу я не зайду до вас в кабінет прийому, значить, я відправилась у подорож новими світами», – сміялася вона, попереджаючи своїх останніх пацієнтів. І додавала: я буду вдячна за кожен наш день.

ВАНГ ОД ОГГЕЙ

найстарша татуювальниця в світі

У лютому 2024 року їй виповниться 106 або 107 років – різні джерела вказують різний вік, і вона продовжувала працювати татуювальницею – найвідомішою на всіх островах Тихого океану.

Ця мініатюрна, «розмальована» з шиї до ніг пані є місцевою знаменитістю. Вона мешкає в провінції Калінга у гірському селищі і є останньою традиційною татуювальницею племені калінгі. Крім того, вона є «останньою» і найстарішою мамбабаткою і є представницею народу бутбут.

Уже понад 80 років до неї приїздять клієнти з усього світу, причому дістаються до селища через повне бездоріжжя. Все заради прадавньої «натуральної» техніки нанесення малюнку. Ванг Од вбиває його у шкіру за допомогою палички, на яку вміщено шип – так, як робили ще її предки з племені калінгі.

Татуювальниця використовує традиційні матеріали: шип від дерева помело, бамбукову паличку, вугілля та воду

«Тату – це ціла наука, нанесення малюнку на тіло – це як родима пляма, воно змінює долю. Тату – це особиста справа кожного, воно не робить людину поганою. Поганою людину робить лише недобре серце», – каже ця нейморвіна філіппінка. Чиста бісова баба!

За традицією, свою справу і секрети Ванг Од може передати лише прямим родичам. Вони всі померли, тому жінка змушена навчати племінниць своїх праонук.

А минулого року Ванг Од потрапила на обкладинку журналу Vogue, читайте про це тут.

ТАО ПОРЧОН-ЛІНЧ

найстарша йогиня у світі

Тао Порчон-Лінч – активістка Руху опору під час Другої світової війни (майже праведниця світу – рятувала євреїв), одна з найвідоміших манекенниць у 1940-50-х (навіть мала звання «найдовші ноги в Європі»), дублерка в Metro-Goldwyn-Mayer (знімалася з Елізабет Тейлор та Бобом Хоупом).

Вона народилася у 1918 році, вперше і востаннє вийшла заміж, коли їй «стукнуло» 44. У 87 років Тао почала професійно займатися бальними танцями і з того часу виграла понад 700 конкурсів. При цьому танцювала з партнерами, молодшими на 70 років. І зовсім через це не кремпувалася. Навпаки, до неї стояла черга з охочих – підзарядитися й потанцювати з такою невгамовною пані. У свої 90 на питання про плани на рік вона твердо відповідала: «Мандруватиму світом, якщо дозволить щільний графік». А ще Тао Порчон-Лінч казала в інтерв’ю:

«Коли люди дивуються моєму віку, я кажу, що не вірю в старіння. Подивіться на дерева. Багатьом сотні років, але вони не старіють. Природа циклічна. Навіть якщо листя опало, а стовбур на вигляд засохлий, то дайте йому трошки тепла, сонця – весни, і дерево знову зацвіте. Рослини живуть у гармонії з природою та її змінами. Те саме стосується й нас».

“Якщо ви чіплятиметеся за щось і опиратиметеся змінам, ви зачахнете. Але якщо ви налаштуєтеся з природою, то відчуєте в собі величезну силу”

«Сила всередині нас увесь час, але більшість чомусь звикла шукати свою силу ззовні. Тільки-но у вас з’являється можливість, посидьте під деревом, підійдіть, обійміть його – станьте ненадовго цілісним з природою. Як кажуть в Індії, якщо ви прямуєте на вершину гори, не важливо, яким шляхом ви підете. Всі шляхи приведуть до вершини».

«Наш розум часто повторює: «Може, краще це зробити завтра? Чи зробити це інакше?» Але одна хвилина після опівночі – і «завтра» перетворюється на «сьогодні». Один із секретів щасливого життя у тому, щоб нічого не відкладати. Робіть усе зараз». «Я завжди говорю лікарям: не кажіть мені про те, чого я не можу. Мені цікаво те, що я можу». «Внутрішня чистота виявляється лише тоді, коли ви невблаганні у своєму бажанні навчатися, пізнавати. Якщо у вас немає цікавості, ви швидко занурюєтеся в меланхолію і вам набридає все навколо».

«Коли я беру участь у танцювальних конкурсах, судді запитують, як у мене вистачає енергії, щоб так танцювати. Але ця енергія весь час усередині мене, і я не хочу ховати її в якесь сховище і не використовувати, бо вже не пасує за віком Я не хочу витрачати свою енергію на роздуми про те, що щось може піти не так. Я люблю танцювати і тому багато танцюю. І всім раджу: любите щось – робіть! Насолоджуйтеся цим!»

Тао Порчон-Лінч померла у 2020 році. Їй виповнилося 102…

РИТА ЛЕВІ-МОНТАЛЬЧІНІ

видатна італійська лауреатка Нобелівської премії

Нейробіологиня, пожиттєва сенаторка Італійської республіки, перша жінка та ще й атеїстка, яку прийняли до Папської академії наук, членкиня НАН США, яка до останнього дня займалася наукою і закохувала в себе неймовірним почуттям гумору.

На святкуванні свого 100-річчя вона впевнено заявила, що кумекає у 100 років значно краще, ніж у молодості, і додала, сміючись: «У 20 ми всі такі дурепи!». На запитання журналістів, як вона підтримує своє здоров’я, сеньйора Рита поділилася: «Для покращення травлення я п’ю пиво, для покращення апетиту – біле вино, при низькому тискові – червоне, при підвищеному – коньяк, при ангіні – пару грамів горілки». «А воду ви взагалі п’єте?», – спитав кореспондент. «Такої хвороби в мене ще не було», – знову розсміялася Ріта. І прожила – увага! – 103 роки!

З чого почнемо, дівчата, – з червоного чи білого вина? 🙂 У вихідні можемо собі дозволити побути трошки пані Ритою – п’ять крапель коньячку до кави, грам лікерчику до капучино чи келишок вина. Виключно для апетиту і від тиску. Бо з такими подіями тиск скаче, серце рветься, нерви не витримують… А нам треба триматися і дожити до 100!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: