Nollaig na mBan: як в Ірландії з’явилося Жіноче Різдво
День, коли жінки традиційно відпочивають після різдвяного марафону, завершуючи святковий цикл зустрічами
День, коли жінки традиційно відпочивають після різдвяного марафону, завершуючи святковий цикл зустрічами

6 січня в Ірландії святкують Nollaig na mBan або Жіноче Різдво. Це день, коли жінки відкладають хатні справи, збираються разом і святкують завершення різдвяного циклу. Традиція з глибоким фольклорним корінням сьогодні переживає нове життя вже у сучасному жіночому форматі.
Nollaig na mBan припадає на 6 січня – день Богоявлення, яким у християнській традиції завершується Різдво. В Ірландії цю дату також називають «Малим Різдвом» або «Старим Різдвом». Саме після неї остаточно знімають святкові прикраси й символічно прощаються з різдвяним періодом. Але Nollaig na mBan має особливий сенс: це Різдво для жінок. День, який історично виник як відповідь на нерівний розподіл домашньої праці.
Традиційно 6 січня чоловіки брали на себе хатні обов’язки – готували, прибирали, подавали до столу. Жінки ж, які протягом усього різдвяного періоду працювали без упину, отримували рідкісну можливість відпочити, поспілкуватися й просто побути разом.
У сільських регіонах, зокрема у Західному Корку і Керрі, ця практика зберігалася десятиліттями майже без перерви. У деяких родинах на 6 січня готували окрему різдвяну вечерю, часто з гускою або індичкою, солодкою випічкою та залишеним «на потім» різдвяним пудингом.

Найважливішою частиною у Жіноче Різдво були не страви, а зустрічі. Жінки ходили одна до одної в гості, пили чай або вино, співали, грали в карти, танцювали. Якщо раніше відвідування пабу вважався радше винятком, то сьогодні саме там часто збираються жіночі компанії, вже без осуду й пояснень. Це був простір для розмов, підтримки й єдності – все те, що сьогодні ми називаємо жіночим колом.
Напередодні Жіночого Різдва, у так звану Дванадцяту ніч, побутували численні ритуали. В домах запалювали свічки на честь трьох волхвів і молилися, а в деяких регіонах виконували стародавні обряди зі світлом, як спосіб осмислення часу, життя й майбутнього.
Були й забобони: наприклад, вірили, що з 6 січня день «подовжується на крок півня», тобто світло поступово перемагає темряву.
Це надавало даті оптимістичного, оновлювального сенсу


6 січня вважали символічним стартом нового року й нового життєвого етапу. До цієї дати не вінчалися, а після починався сезон сватання. Молоді жінки брали участь у жартівливих ритуалах і ворожіннях на шлюб – грайливих, без серйозної містики, але з легкістю та сміхом.
У більшості регіонів Ірландії різдвяні декорації знімають саме після 6 січня – раніше це вважалося поганою прикметою. А там, де традиції Nollaig na mBan були особливо сильними, прикраси залишали до 7 січня, ніби продовжуючи свято для жінок ще на день.


У ХХ столітті Nollaig na mBan майже зникло з повсякденного життя, але останніми роками повернулося, насамперед завдяки жінкам і соціальним мережам. Сьогодні його відзначають вечерею з подругами, походами в ресторани, спільними зустрічами без родинних ролей і зобов’язань.
Готелі, кав’ярні та ресторани в Ірландії підхопили цю хвилю і пропонують спеціальні меню, післяобідні чаї та події саме до Жіночого Різдва. Nollaig na mBan у своєму сучасному вигляді нагадує про право жінок на відпочинок, власний час і спільність. І, можливо, саме тому це старе свято сьогодні знову стає актуальним.
Сподобалася наша стаття? Підтримайте нас донатом! Клікніть тут: https://base.monobank.ua/CYoctH131Vgrky#donate і зарахуйте будь-яку суму на каву авторкам, а ми під цю каву напишемо нові цікаві статті. Також нагадуємо, що ми є в інстаграмі й телеграмі. Дякуємо, що нас читаєте!
