Піти наліво, тримати свічку, скочити в гречку – історія 15 сороміцьких висловів

Секс українки мали, мають і будуть мати, допоки буде життя на землі. Нові люди народжуються через секс, іншого способу людство поки що не винайшло. І наші пращури не виключення – вони жили справжнім, не етнографічно-музейним життям, кохалися, “грішили”, пізнавали спокуси й не оминали “розпусту”, і це теж наша історія. Її завжди намагались викреслити, приховати від широкого загалу, ніби неіснуючу. Але це не вдавалося завдяки розмаїттю українського сороміцького фольклору, який дійшов до наших днів і яким ми теж користуємося, навіть не вникаючи в його походження. Наприклад, чому дітей знаходять у капусті? Звідки походять неоднозначні вислови «Що то за кума, що під кумом не була»? А «скочити в гречку», «піти наліво», «тримати свічку», «товкти воду в ступі», «спіймати облизня»? Виявляється, все має пояснення. І дуже цікаве!

Чому дівчатам у гречку – зась?

Виявляється, що фразеологізм «скочити в гречку» – зрадити, мати позашлюбний любовний зв’язок – походить ще із козацьких часів. Козаки зі своїми дружинами й дітьми жили навколо Січі. Аби прогодувати сім’ю, засівали лани гречкою. Неодружені зневажливо називали осілих «гречкосіями». На Запорізьку Січ допускали парубків та одружених, але під страхом смерті забороняли водити жінок. Проте саме в гречку хлопці водили на побачення вільних від шлюбу дівчат.

Ранок.  Липень. Білопінна гречка.
Дівчина і хлопець йдуть краєчком.
Столочила гречку на обніжку,
Заросила босі свої ніжки.
Взеленились серце і спідничка.
Дівка йшла – а вийшла молодичка.

Кума під кумом або чому піти наліво?

Хрещені батьки завжди мали тісні зв’язки з батьками своїх похресників, фактично ставали одне одному родичами, штучно спорідненими. Це призводило до певних обов’язків і наслідків: взаємна допомога, тісне спілкування, гостювання та частування одне в одного. Все це створювало підґрунтя для більш частого й щільного контакту кума з кумою, під час яких й виникала взаємна симпатія. Народна мораль і церква суворо засуджували такі  зв’язки й жахали карою, якщо не на «цьому» світі, то на «тому»: «Як кума з рідним кумом занїмалась, себто курвила, то до страшного суду на тім світї буде одна борона з верху, а друга зі споду, та після того в смолі кипітиме та в огні буде горіть».

Можна припустити, що взаємна симпатія інколи виникала, а інколи й призводила до гріховної любові, що стало основою для прислів’я та численних пісень, проте “піти наліво” вилитись у щось серйозне та дозволене не могло…

Еротична символіка: свічка та фитя-митя

Наші предки мали багату уяву, вміли дотепно та гостро жартувати. Вигадливість та фантазія квітли буйним цвітом і в інтимній площині життя. В українських піснях чоловічі та жіночі статеві органи називали іншими словами, тобто використовували евфемізми. Більш того, існувало десятки евфемізмів, що означують фалос.

Наприклад, «ножик», про який співається в одній із весільних пісень: «Ой, мамцю, вже й ножик виймає!». А ще – ковбаса, когут, козак («козак із штанів»), запридух, заганяч, забабах, дундлик, доєць, дишель, горобець, герой, вася (звідси – «голий вася»), вабик, бомко, палець, палиця, пан, дзюндзель. Пісні та приспівки, перенасичені еротичною символікою та сміливими метафорами, були обов’язковою частиною українського весілля. Кожен день святкування мав певні ритуали, а ідеї парування та плодючості в них були основними. Тому коровайниці, яких родина запрошувала для випікання весільного хліба, мали бути щасливими у шлюбі та багатодітними. Коли з діжі вибирали все тісто, у неї встромляли ніж і співали: «Коло діжі чотири ножі, а п’ятий на послузі, коло діжі свічі палають. А на столі коровай бгають». Діжа тут символізувала піхву.

Деякі висловлювання передаються із покоління в покоління. Вони вже закарбовувались міцно у мозку, й ми вживаємо їх автоматично при слушній нагоді. Але часто, знаючи їх тлумачення та сенси, навіть не замислюємось про їх походження. Проте – даремно! Адже свічка, ще й запалена, – стійкий фалічний образ. Дослівно, як ми знаємо, вислів «я їм свічку не тримав», що означає «я не був свідком їхніх інтимних стосунків». Більш того, первісне і брутально-фізіологічне значення цього вислову – «я не тримав його члена».

Надзвичайно поширений у багатьох культурах світу евфемізм вагіни – капуста. Ось чому дітей знаходять у капусті! Українці колись співали: «Чогось хлопці потрухли, бо їм носи попухли. Дайте, дівки, капусти, най їм трохи попустить».

Що означає вислів «Товкти воду в ступі»

Весільна тема проявлена в українському фольклорі дуже широко: існує багато українських пісень та обрядів. До прикладу, коли молода з приданим їхала до молодого, свашки дорогою співали: «Тупу, коники, тупу, ми веземо на двір ступу, ступу з товкачами, а Ганнусю з паничами». Аналогія з постільною сценою тут прозора.

Є ще один приклад весільної звичаєвості: на другий день після першої шлюбної ночі гості реально змушували молоду товкти воду в ступі, аж поки всю не вихлюпає. І це була жартівлива, але й магічна імітація статевого акту.

До речі, одним із доволі поширених способів відмови сватам був не тільки гарбуз, а й макогін, тобто товкач. Коли дівчина простягала його з поклоном гостям, за хвилину їх у хаті вже не було. А про хлопця, який так невдало посватався, говорили, що він «облизав макогін» або «піймав облизня» – ще один вислів, який у всіх, як то кажуть, на слуху.

Одним із кульмінаційних моментів весільного обряду, який відбувався в домі нареченого, була так звана «комора» – перевірка нареченої на цноту. До комори молодих відправляли після частування, перед тим ретельно перевіривши наречену: чи не сховала вона в одязі, у волоссі або деінде гострі предмети, щоб зімітувати дефлорацію. Подекуди перевірці піддавався й наречений.
Молодих залишали в коморі на самоті, а всі присутні (тільки дорослі одружені люди) очікували в хаті на результат: «чесна» наречена чи ні.

Під час обряду «комора» обов’язковим було виконання свашками весільних сороміцьких пісень. Варто наголосити, що під час цього обряду молодята проходили випробування: дівчина мала продемонструвати присутнім (власне, усій сільській громаді) доказ своєї цноти, а наречений – сексуальну потенцію. Існують свідчення, що допускали заміну нареченого (у разі його статевої неспроможності) на дружка, що засвідчує, по-перше, виняткове значення факту успішної ритуальної дефлорації, а по-друге, другорядність способу, у який вона була здійснена.

Ритуальна дефлорація була обов’язковою для нареченої, адже це «правильно» переводило дівчину у вікову групу жінок. Окрім того, дівочу цноту пов’язували з добробутом і багатством, яке «чесна» наречена нібито забезпечувала родині молодого.

Як хлопці з дівчатами «телесовались»?

Проте весілля – це такий собі апогей початку супружного життя молодят. А до цього вони мали познайомитись, закохатись, обрати собі того чи ту, хто буде по-справжньому любий. Сьогодні ми маємо нічні клуби, соціальні мережі, а у наших пращурів були вечорниці. Тут уява малює картинку з накритими стравами столом, червоними дівочими щічками та заливистими піснями? Все так, але були там ще й так звані притули – справжнє свято тілесності. Бо саме під час вечорниць молодь практикувала спільну ночівлю: «Спати лягають вже тоді, як добре насміються та нателесуються хлопці з дівчатами. Лягають звичайне на соломі, а солому приносять дівчата на досвітки по черзі і по більше всього кулі з житньої соломи.

Як тілько прийде пора спать, то хлопці звичайно кажуть: «Пора вже, дівчата, спать». А хлопець, котрий ще з вечора запитав собі дівку, як з нею увесь вечір жартував, чи за гребнем, як вона пряла, а чи де в другому місці: «Чи не можна там з тобою переночувати?». А вона, як на те, возьми та й згодилася на запит того хлопця. Тоді парубок, побачивши, де вона лягла, і як саме вже лямпу потушать, то й собі бебевх якраз туди до неї під рядно. То вже вони там телесуються і шушукаються у парочці, присунувшись близенько одно до одного під тим рядном».

Особливо за велику образу вважалася відмова дівчини на спільну ночівлю хлопцеві, з яким вона зустрічалася. Саме тому спільна ночівля молоді досить часто була навіть негласно обов’язковою, і дівчата, які не залишалися ночувати, зазнавали осуду, а іноді й «помсти» парубків: «Коли знайдуться такі дівчата, що не хотять виходити на вулицю, тоді парубки мажуть їм дьогтем ворота, хату або інші будинки. Звичайно, малюють парубка з великим фальосом, а коло нього дівчину. Виймають також ворота та заносять кудись на вигін, а деколи навіть побивають таких дівчат».

Ось така спільна ночівля підвищувала шанси дівчини вийти заміж, але, з іншого боку, була підґрунтям для втрати до шлюбу цноти та позашлюбної вагітності, що в традиційному суспільстві було рівноцінно зламаному на завжди життю.

Проте, заборонений плід – завжди солодкий. Про це наші прабабусі й прадідусі знали не тільки з чуток 🙂

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Сороміцька історія: як українці до гречки стрибали
• Екстрена контрацепція: 3 поради гінеколога
• Чотири знамениті українки, від яких чоловіки втрачали розум