Анастасія Войтюк: «Бандура — це моя опора в житті»

Анастасія Войтюк, відома як BanduraGirl, грає на бандурі з восьми років. Вона поєднує українську музичну традицію із джазом, інді, електронікою та world music, пише авторські композиції й виступає із сучасною та старосвітською бандурами.

Після початку повномасштабного вторгнення Анастасія Войтюк давала благодійні концерти, виступала перед військовими у прифронтових містах і започаткувала програму «Бандура для дітей». А восени 2026 року повертає Lviv Bandur Fest — фестиваль, який колись починався з особистої мрії про простір для сучасних бандуристів.

Анастасіє, як бандура з’явилася у вашому житті?

Я граю на бандурі з восьми років. Закінчила школу кобзарського мистецтва у Львові, виступала в капелах бандуристок, а після навчання почала шукати власний шлях у музиці.

Одним із таких експериментів став гурт Troye Zillia?

Так. Із Troye Zillia ми випустили чотири студійні альбоми української музики у стилі world music. Створювали сучасні аранжування народних пісень і поєднували їх із різними музичними впливами.

Це був важливий досвід, який показав: традиційна музика не має залишатися недоторканною реліквією. Вона може змінюватися, розвиватися і говорити із сучасним слухачем зрозумілою йому мовою.

Ви граєте і на сучасній, і на старосвітській бандурі. Чим вони відрізняються для вас?

Мені цікаві обидва інструменти. Останнім часом саме на старосвітській бандурі я почала писати власну музику.

Для мене бандура — не просто музичний інструмент. Це моя опора в житті. Мені хочеться досліджувати, наскільки різною вона може бути і наскільки сучасно здатна звучати, попри свою давню історію.

Як повномасштабна війна змінила вашу музичну діяльність?

Я переключилася на благодійні концерти, почала багато виступати для військових у прифронтових містах, співпрацювати з ветеранами.

У цей час особливо відчула, що культура — не щось другорядне. Вона може підтримати людину, повернути їй відчуття зв’язку з домом. І дати дітям можливість продовжувати займатися музикою навіть там, де війна повністю змінила звичне життя.

Так виникла програма «Бандура для дітей»?

Так. У межах програми ми купуємо бандури для музичних шкіл у прифронтових містах. Важливо, щоб діти й молодь бачили в бандурі не лише інструмент із підручника або музейний експонат, а щось живе, цікаве і своє. Щоб батьки також розуміли: бандура може бути частиною сучасної музики.

Коли з’явилася ідея створити окремий фестиваль сучасної бандури?

Ще у 2015 році. Спочатку це була радше мрія. В Україні практично не існувало постійного майданчика, де сучасні бандуристи могли б зустрічатися, експериментувати, показувати свою музику і знаходити одне одного. Тому ми з командою вирішили створити такий простір самі.

Перший Lviv Bandur Fest відбувся у 2017 році. Це був проривний момент і для мене особисто, і для всього середовища. В Україні вже проводили окремі події, пов’язані із сучасною бандурою, але наш фестиваль став історією, яка почала повторюватися. Загалом ми провели його п’ять разів і поступово сформували довкола нього спільноту.

Наскільки велика сьогодні ця спільнота?

Насправді нас не так багато. Саме тому важливо зустрічати однодумців — людей, які також шукають для бандури нові можливості.

Хтось працює з попмузикою, роком або електронікою, хтось створює інді-музику, відновлює традиційне виконання чи пише абсолютно новий модерний фольк. Фестиваль дає цим людям можливість побачити одне одного і бути почутими.

Lviv Bandur Fest не проводили п’ять років. Чому ви вирішили повернути його саме зараз?

Упродовж цих років я постійно чула запитання: «Коли знову буде фестиваль бандури?» Люди писали, питали, чекали. Одного дня ми з командою у Львові зібралися і зрозуміли: мабуть, час повертатися.

Для мене це не просто відновлення фестивалю. Це продовження тієї самої мрії, яка виникла одинадцять років тому, — щоб у бандури було майбутнє.

Цьогоріч фестиваль виходить за межі Львова. Його географія охоплює також Берлін, Харків і Запоріжжя. Берлін важливий, бо зараз у Європі перебуває багато українських бандуристів. А Харків і Запоріжжя — наші пункти стійкості, які особливо потребують уваги, підтримки та культурного життя.

Яким буде фестиваль у Львові?

Lviv Bandur Fest відбудеться 3 та 4 жовтня на двох локаціях.

Перший день пройде на LEM Station. У денній програмі звучатиме харківська бандура і традиційне виконавство. Виступатимуть Тарас Компаніченко, Юліян Китастий, Тарас Дороцький, Андрій Селецький, а також я. Вечір буде присвячений сучасному звучанню — від авторської музики й бандур-гуртів до електроніки та DJ-сету з бандурою. Серед оголошених учасників — гурти «Три кроки в ніч», «Шепіт» і «Крокіс».

Другий день у Палаці культури імені Гната Хоткевича зосередиться на освіті, інноваціях і нових іменах. Молоді виконавці зможуть долучитися до відкритого мікрофона. Вхід цього дня буде безкоштовним.

Також заплановані дискусії про музику під час війни, вшанування загиблих бандуристів і підтримку музикантів, які нині служать у війську. Під час фестивалю збиратимемо кошти для бригад, у яких служать бандуристи.

Мені хочеться, щоб якомога більше людей почули, наскільки різною може бути бандура. І щоб одного дня нам уже не доводилося пояснювати, що це сучасний інструмент. Щоб це було очевидно з того, як вона звучить.

Lviv Bandur Fest відбудеться 3 жовтня на LEM Station та 4 жовтня у Палаці культури імені Гната Хоткевича. Участь у другому фестивальному дні безкоштовна, але потрібна попередня реєстрація.

Читайте також: Українська вишиванка. Все про головний символ нації