Антоніна Курець про вплив, гроші та жіночу кар’єру

У Києві 22 вересня відбудуться конференція та церемонія вручення Національної відзнаки «Лідерство рівних можливостей» 2026. Вона вдруге відзначить компанії та організації, які не лише декларують рівність, а системно впроваджують її у корпоративну культуру, кадрову політику й управлінські рішення.

Напередодні форуму онлайн-медіа «Українки» спілкується з його експертками про те, що сьогодні насправді визначає кар’єрні можливості жінок. Адже сама присутність жінок у керівництві ще не завжди означає, що вони мають реальний вплив.

Антоніна Курець — старша менеджерка та керівниця трансформації HR-процесів у PwC Центральної та Східної Європи, членкиня експертної комісії Національної відзнаки «Лідерство рівних можливостей» 2026.

Ми поговорили з нею про межу між відповідальністю та впливом, право ухвалювати рішення, переговори про винагороду і професійні кроки, на які жінкам не варто чекати повної готовності.

У чому, на вашу думку, полягає найбільша проблема для рівних можливостей жінок у бізнесі та кар’єрі?

Дивлячись на те, якого розголосу набуває тема рівних можливостей, як експертка комісії Національної відзнаки «Лідерство рівних можливостей» 2026 маю сказати: так, ми дедалі більше фокусуємося на тому, скільки жінок працює в компанії, скільки з них обіймають керівні посади та входять до управлінських команд.

Але я б поставила складніше запитання: скільки з цих жінок насправді мають вплив?

Не просто присутні на зустрічі, а формують порядок денний. Не лише реалізують рішення, а й ухвалюють їх. Не тільки відповідають за людей, комунікації чи корпоративну культуру, а керують бюджетами, P&L — прибутками та збитками, трансформаціями, інвестиційними рішеннями й бізнес-напрямами.

І зрештою — скільки жінок отримують не лише більше відповідальності, а й відповідні їй повноваження, винагороду та частку у створеній цінності? Для мене саме тут сьогодні проходить межа між участю та справжнім впливом.

Я не думаю, що головною проблемою сучасного бізнесу є відкрите переконання, що жінка не може бути сильною керівницею. У професійних середовищах такі твердження дедалі рідше звучать уголос.

Складність в іншому. Нерівність часто живе у сотнях маленьких управлінських рішень: кому довірять найбільший ринок, кому дадуть складний трансформаційний проєкт, кого введуть у коло людей, де формується стратегія, кому запропонують роль із доступом до P&L, кого почнуть готувати як наступницю або наступника CEO, за кого керівник скаже: «Я готовий поставити на цю людину».

Іноді саме ці рішення, а не формальні політики, визначають кар’єрну траєкторію на роки вперед. Тому рівні можливості для мене — це не про те, щоб усім запропонувати однаковий набір шансів із розрахунком на те, хто перший ними скористається. Це про те, щоб системно не втрачати сильних людей ще до того, як вони отримають можливість показати, на що здатні.

Нам потрібно більше говорити про економічний та управлінський вплив: про жінок у P&L-ролях, наглядових радах, на позиціях CEO, в інвестиційних комітетах, серед партнерів і власників бізнесу — там, де визначаються стратегія, капітал і майбутнє організації.

Тому що є принципова різниця між тим, коли жінку запрошують висловити думку, і тим, коли її голос має реальну вагу у фінальному рішенні. Між тим, коли жінка допомагає бізнесу змінюватися, і тим, коли вона має частку у вартості, яку допомогла створити.

Ви особисто стикалися з нерівністю в бізнесі або мали цю рівність для себе виборювати?

Я сама неодноразово проходила шлях від відповідальності до впливу. Багато років працюю у середовищах масштабування, трансформацій і високої невизначеності. У таких умовах швидко розумієш одну важливу річ: організації дуже охоче дають сильним людям більше відповідальності. Але відповідальність і вплив — це не одне й те саме.

Можна керувати масштабними змінами, тримати складну систему, відповідати за людей, результати й критичні для бізнесу процеси — і при цьому в певний момент усвідомити, що наступний крок уже не можна просто «заробити» ще більшою кількістю роботи.

Його потрібно назвати й обговорити: мандат, ресурси, місце в ухваленні рішень, винагороду, те, як створена тобою цінність конвертується у твою роль у бізнесі. Це був важливий урок і для мене особисто.

Я думаю, багато професійних жінок дуже добре навчені працювати, брати відповідальність, розв’язувати складні ситуації та бути надійними. Але кар’єра на найвищих рівнях будується вже не лише навколо запитання: «Що ще я можу зробити?»

Вона потребує інших запитань: «Яку цінність я створюю? Який вплив хочу мати? І якими мають бути повноваження та винагорода, що відповідають цьому рівню?»

Для мене це не питання власних амбіцій чи его. Це питання зрілого професійного партнерства.

Що ви порадите жінкам, які будують кар’єру чи власну справу?

Перше — не залишайте гроші поза кар’єрною стратегією.

Говорити про сенси, розвиток і цікаві завдання легко. Говорити про винагороду, частку, бонус або партнерство значно складніше. Але економічна незалежність — це також форма свободи й впливу.

Друге — не будуйте кар’єру лише як послідовність посад.

Будуйте капітал довіри, компетенцій, репутації та відносин, який дає вам можливість обирати.

Третє — шукайте не лише менторів чи коучів.

Шукайте людей, готових поставити на вас свою репутацію. Справжній спонсор не тільки дає пораду. Він називає ваше ім’я там, де ухвалюються рішення про роль, бюджет або наступну можливість.

Четверте — входьте у бізнес-контекст.

Розумійте фінанси, стратегію, бізнес-модель, клієнта, ринок і технології. Що вищий рівень управління, то менше значення має функціональна належність і то більше — здатність бачити бізнес як систему.

І п’яте — не чекайте моменту, коли відчуєте себе повністю готовими.

На певному етапі кар’єри зростання майже завжди означає вхід у простір, у якому ви ще не маєте всіх відповідей. Саме там часто починається лідерство.

Я хочу, щоб ми поступово перестали вимірювати прогрес лише кількістю жінок за столом. Наступний рівень — це авторство. Можливість впливати на те, які рішення ухвалюються, які бізнеси створюються, куди спрямовується капітал, якою стає культура організації, хто отримує наступну можливість і яким буде бізнес через п’ять чи десять років.

Бо рівність не означає, що всім гарантований однаковий результат. Вона означає, що талант, амбіції та здатність створювати цінність мають реальний шлях до впливу незалежно від статі.

Присутність важлива. Голос важливіший. А справжні зміни починаються тоді, коли голос отримує мандат, ресурс і право на рішення.