«Агентки» Моссаду: як жінки увійшли до ізраїльської розвідки

Ізраїльська розвідувальна служба Моссад відома своєю майстерністю та успішними операціями на глобальному рівні. Але не всі знають, що до успіхів Моссаду докладають своїх сил і жінки. Наші колежанки з всеукраїнської єврейської організації «Проект Кешер» вирішили привідкрити завісу таємничості і розповіли кілька цікавих фактів.

Історія питання

Призов жінок до ізраїльської армії існує з початку заснування держави у 1948 році. Військова служба для ізраїльтянок є обов’язковою та триває 2 роки.

Спочатку жінки служили в тилу на посадах медсестер, викладачок тощо. Однак у 1995 році Верховний суд дозволив жінкам вступати у бойові підрозділи.

Уже з перших років існування ізраїльської розвідувальної служби Моссад (заснована у 1949) жінки-агентки долучалися до різних операцій. На відміну від багатьох інших спецслужб, де жінкам часто відводили роль офісного персоналу, у Моссаді жінки виконували оперативні ролі й безпосередньо брали участь у розвідці.

У 2022 році Моссад оголосив про історичне рішення – призначення двох жінок на керівні посади. Зараз у виконавчому форумі, який очолює агентство, працює чотири жінки.

Перша жінка стала головою розвідувального відділу Моссаду, що прирівнюється до керівника військової розвідки в ЦАХАЛі. А друга жінка очолила департамент Ірану. Їхні імена не розголошуються.

«Я скористаюся цією видатною платформою, щоб закликати жінок реалізувати свій потенціал і вплив у структурі безпеки, зокрема в бойових або технічних підрозділах, щоб продовжувати залишати свій слід», – заявила нова голова розвідувального відділу.

Операція «Медова пастка»

У 1986 році відбулася одна з найвідоміших операцій Моссаду, до якої долучилася жінка.

Мордехай Вануну, ізраїльський технік-ядерник, продав британській газеті The Sunday Times секрети ізраїльського ядерного арсеналу, включаючи десятки фотографій. Це дозволило ядерним експертам зробити висновок, що Ізраїль виготовив щонайменше 100 ядерних боєголовок.

У Моссаді розглядали можливість ліквідації зрадника, але потім вирішили викрасти його. Для цього використали прийом, відомий як «медова пастка». Провідну роль мала грати Шеріл Бен-Тов. Вона познайомилася з Вануну в Лондоні, і той одразу закохався.

Новій знайомій, яка називала себе Сінді, технік-ядерник виклав усю історію свого життя. Дівчині вдалося виманити Вануну до Італії, де розвідка почувалася вільніше, ніж у Великій Британії, а звідти вже його вивезли до Ізраїлю.

За зраду та шпигунство Мордехая Вануну засудили до 18 років ув’язнення, 11 з яких він провів у суворій ізоляції.

Операція «Діамант»

Інші агентки долучилися до викрадення радянського винищувача МіГ-21 у 1966 році.

Мунір Рідфа, офіцер ВПС Іраку, перегнав новий літак на ізраїльську авіабазу Хацор. Наявність літака МіГ-21 і можливість досконало вивчити його суттєво допомогла ЦАХАЛу. Адже такі ж літаки Радянський Союз постачав Сирії та Єгипту, тоді – головним ворогам Ізраїлю.

До чого ж тут агентки? Рідфу разом з товаришами завербували жінки, які працювали на Моссад. Невдовзі трьох друзів Муніра знайшли мертвими – щоразу за дивних обставин. А Рідфу одна з агенток поставила ультиматум: перегін літака в Ізраїль за $1 млн і гарантії безпеки для родини або зустріч з друзями на тому світі.

Книга розкриває таємниці однієї з найвідоміших розвідувальних служб світу через історії сміливих і талановитих жінок, які відіграли ключову роль у її діяльності. Це книга про жінок, які рятували Ізраїль від ядерної небезпеки, розбивали скляну стелю, виживали під час Голокосту, вербували найкращих мусульманських агентів. Робили неможливе – часом надто дорогою ціною.