«Ой, та що там робити? Тихе, невеличке, хоч і обласне, містечко», – скаже більшість, порівнюючи Полтаву з розрекламованими велелюдними, гомінливими Львовом чи Одесою. Так само скептично сказала й редакторка «україночок» Віта Пасічник, відправляючись в Полтаву просто у відрядження. А залишилася ще й на вихідні, повернулася повна вражень і розкаяння за свій скепсис та ще й з детальним «агітаційним» списком, чому потрібно їхати в Полтаву. Занотовуйте:)

В Полтаву треба їхати, щоб подивитися на Круглу площу і Білу Альтанку

А також прогулятися Корпусним парком, Івановою горою, вулицею Соборності, оглянути Подільську вежу чи Спаський собор – у Полтаві достатньо цікавих місць, вартих того, щоб ними замінити звичну «вихідну» картинку «дім-диван-телевізор-фейсбук». На  жаль, про ці місця не знають так, як, скажімо, про львівський Собор святого Юра чи одеські Потьомкінські сходи, а Полтаву чомусь не сприймають, як маршрут для вікенду. Поки сюди не приїдуть – випадково чи у справах. І от тоді щиро дивуються, що Полтава, виявляється, може похизуватися не лише битвою і садибою Котляревського.

Тут є унікальна Кругла площа в самому центрі – єдиний на пострадянському просторі архітектурний ансамбль епохи губернського класицизму. Є розкішна Біла Альтанка на місці Подільского бастіону з дивовижною панорамою на все місто. Є Корпусний парк – центр восьмирадіальної системи розбивки міських вулиць.

Ще одним чудовим варіантом провести вихідні буде екскурсія по місту Шаргород, у якому на вас чекає багато приємних відкриттів.

А ще є містична Полтава, масонська Полтава, театральна Полтава, губернська – окремі пізнавально-історичні екскурсії-прогулянки

Такі екскурсії пропонує місцева агенція креативного туризму «Феєрверк мрій». Її засновниця і професійний гід Анна Шендрик вишукує інформацію, розробляє авторські маршрути та ще й проводить їх в тематичному вбранні – для більшого ефекту:)

В агенції пропонують і так звані «теплі екскурсії» спеціально для осінньо-зимового сезону, які проводяться в приміщенні і поєднуються з лекцією чи майстер-класом, як от «Кохання, шедеври і легенди» про історії кохання відомих художників та їхніх муз в художньому музеї, «Полтавські відьми» з ворожінням та «страшними» розповідями, «Хмільна галушка» з етно-гастро-посиденьками. На все й вихідних не вистачить:)

В Полтаву треба їхати, щоб послухати легенди і плітки губернської Полтави

Ви чули про скандал, який зчинила в полтавській «Ла Скалі» Леся Українка? А про «Магнолію», де збиралися найкращі дівчата? Можливо, чули про генерала Петраша і його підпільні банкети? А бачили полтавський «палац закоханих» і розкішний будинок Зеленського? Не Володимира, а Авраама – мера Полтави часів російської губернії. Позаминулого сторіччя про них гомоніло все місто, а зараз розповідають лише на екскурсії агенції «Феєрверк мрій» «Легенди і плітки губернської Полтави». Почати з неї варто не заради пікантностей, а через зручність і ексклюзивність. За один раз ти фактично обходиш весь центр міста і дізнаєшся не розтиражовані факти Котляревский-Гоголь-битва, наче з гугл-пошуку, а знайдені в архівах маловідомі історії не менш знаменитих мешканців міста. Дві години прогулянки спливають, як 20 хвилин, під час яких і смієшся, і дивуєшся, і захоплено роздивляєшся стародавні особнячки, за стінами яких розгорталися і комедії, і трагедії.

І це лише мізерна частина легенд і пліток – «тизер», так би мовити, найцікавіше – безпосередньо на екскурсії

Скажімо, просвітницький будинок імені Гоголя – та сама «полтавська Ла Скала» – «бачив» усіх можновладців того часу і демарш Лесі Українки, яка на урочистостях з нагоди відкриття пам’ятника Котляревському відмовилася виголошувати промову російською, як було раптом приписано губернським указом.

В будинку Наума Бахмутського вирували неабиякі пристрасті: заможний підрядник збудував його для коханки Ізабелли, змушений був виїхати до Парижа, а її залишити на поталу більшовиків.

Будинок генерала Петраша в наш час інтелігентно б назвали «нічним клубом» – тільки-но генеральська дружина виїздила з міста, тут влаштовувалися найгучніші вечірки. А от в будинку провізора Ромера розташовувалася фотостудія найвідомішого фотографа початку ХХ століття Йозефа Хмелевського, який знімав всіх відомих людей тогочасної Полтави і, подейкують, усіх красивих дівчат.

В Полтаву треба їхати, щоб відпочити навіть від застилання ліжка:)

Коли влаштовуєш собі вихідні у чужому місці, то, зрозуміло, хочеш відпочити від побуту (навіть від заварювання кави зранку і застилання ліжка) і не перейматися, чи буде в місці ночівлі гель для душу і стерильний рушник. В цьому сенсі зупинка в готелі завжди матиме перевагу над квартирою подобово. Найвідоміший і найкращий в Полтаві за версією TripAdvisor готель – Premier Hotel Palazzo. Це не реклама, а об’єктивна оцінка: протестували його у свій вікенд. Тут не те що гель і стерильний рушник є, тут в номері є і вушні палички, і одноразовий гребінець і питна вода на столику – п’ятизірковий рівень. Хоча офіційно у Premier Hotel Palazzo чотири зірки, але тут найвищий європейський стандарт у будь-якій послузі: чи то чистка взуття, чи то сніданок в номер за бажанням. Сніданки, зрозуміло, входять у вартість проживання, і не доведеться думати хоча б один вікенд, що приготувати. Але доведеться довго думати, що ж обрати: на шведський стіл подають і слабосолоного лосося, і шість видів яєчних страв, це не рахуючи овочів, сирників, сирів, ковбасок тощо:)

Попри свою «прем’єрську» статусність Premier Hotel Palazzo не є захмарно дорогим: вікенд точно можна собі дозволити

Цей готель є дуже… домашньо-сімейним. Його власниця Олена Шуліка буквально виплекала кожен його сантиметр і приймає в готелі так, наче в себе вдома, дбаючи про кожну дрібницю: щоб шведський стіл поповнювали до останньої хвилини сніданку, щоб двері ліфту блищали, щоб гість ще не встиг подумати, а вже все отримав. Працівники готелю називають пані Олену «мама», а кожен відвідувач може спокійно взяти в адміністратора її мобільний і зателефонувати у будь-якій справі. Така людяність, турботливість важлива не менше, ніж стерильність умивальника чи рушників, і це ще одна причина зупинитися саме в Premier Hotel Palazzo.

Як маленький бонус – в готелі зібрана найбільша в Україні колекція рідкісних гобеленів ручної роботи – понад 360, які Олена Шуліка збирала в різних регіонах і везла навіть з Європи. Ними прикрашені номери, коридори, ресторан – загляніть просто помилуватися. Після цього ще більше захочете тут оселитися – заради такої гостинності і заради себе: україночки гідні гарних готелів.

В Полтаву треба їхати, щоб подивитися справжню оперу «Наталка Полтавка»

Так, вона йде у кожному українському театрі, навіть у шкільному, але лише у Полтаві – це «та сама» «Наталка Полтавка». По-перше, виставу дивишся в тому самому театрі – нині Полтавському академічному обласному музично-драматичному, на тій самій сцені, де її вперше поставили ще при Котляревському. По-друге, в ній задіяні справжні Полтавки – акторки-полтавчанки, з їхнім колоритом, темпераментом і навіть чорнобровістю:) По-третє, тут не експериментують з партитурами чи постановками, а ставлять лише оригінальну версію – так як написав Іван Петрович. До речі, знаєте скільки варіантів цього твору було? Почитайте – писали тут.

І, по-четверте, саме цього року «Наталці Полтавці» виповнилося 200 років, і з цієї нагоди відвідати виставу – теж справжнє задоволення і «вихід в світ». Гарно одягаєшся, неквапливо гуляєш старовинним театральним залом, піднімаєшся білосніжними сходами в красивий партер, сідаєш в оксамитові крісла і насолоджуєшся неймовірними декораціями і співом. Наталка, Петро, Терпелиха, Возний, Виборний, хор – усі викладаються так, наче виступають щонайменше в Ла Скалі. Це вам не балувані столичні актори. І ціни на квитки теж не столичні – 100 гривень перші ряди партеру і лише 25 гривень келих шампанського в буфеті, а без цього ж театр – не театр:)

В Полтаву треба їхати, щоб скуштувати качану кашу і котлету по-гоголівськи

Скуштувати не просто галушки, які тут пропонують на кожному куті звичайні кафешки, а авторський, розроблений навмисне для гостей міста, смачний, гарно сервірований «Обід Полтавської гостинності» – обід з осучаснених стародавніх полтавських страв. Його подають лише в одному місці – в ресторані «Палаццо» того ж готелю Premier Hotel Palazzo. Навіть якщо в ньому не зупинитеся (що є злочином перед собою!), обов’язково сходіть сюди на… втім, краще озвучити все меню, щоб показати його особливість – але з попередженням: голодним краще не читати:) На закуску в меню «Полтавської гостинності» пропонують овочевий кошик бабусиної грядки», домашні різносоли і м’ясні делікатеси, сало з чорними потапцями, цибулею і гострим хроном – це так, для розминки. Ще є паштет з курячої печінки з ягідним мармеладом і мигдалем, баклажаново-горіхові роли з печеним перцем та гранатовим соусом, борщ з домашньою куркою, чорносливом та копченою грушею – як вам?

На основні страви – котлета по-гоголівськи зі шпинатом та картопляним пюре або качана каша з курячими пупками. Цю кашу, до слова, в усій Україні подають лише в двох ресторанах – у столичному Євгена Клопотенка і в полтавському Premier Hotel Palazzo.

Олена Шуліка особисто шукала майстринь, які ще вміють катати таку кашу – загугліть, непростий і майже втрачений кулінарний процес

А смак! Чимось схожий на італійську пасту в ніжному соусі, хоча ця каша – стародавня полтавська страва. Такими ж є і галушки, але в «Палаццо» їх теж осучаснили: роблять не просто як кнедлики з тіста, а з модними начинками – фаршировані печінкою та беконом або з язиком і в’яленими томатами». І все це супроводжується різними наливками – не з магазину чи заводу, а виготовленими тут же в ресторані з місцевих ягід, трав чи хрону.

Знову попереджаємо: смакота – неймовірна і, що важливо, натуральна з продуктів лише місцевих фермерських господарств, порції – великі, по-домашньому, не як у гламурних ресторанах – капля страви на всю тарілку. Швидше за все, ви не зможете стати з-за столу), але десерт все одно маєте спробувати: вареники з вишнями під теплим медом та сметаною. Точніше, варенички – мініатюрні, але повні ягід, кожен зліплений вручну наче з шовкового тіста – тонкого і м’якого. Навіть не фанати вареників їх аж вимакують. Без жодних мук совісті за зайві грами на талії – все зженете на екскурсіях.

Цікаво також буде прочитати про українок в монастирі, які тимчасово і добровільно стали послушницями.

В Полтаву треба їхати, щоб «заселфитися» зі скіфським золотом і сорочкою Полуботка

Ніде більше в Україні ви не знайдете такої кількості експонатів – від скіфських і золотоординських до губернських і радянських часів – в одному місці: Полтавському краєзнавчому музеї. Тут їх 300 000 (вдумайтеся!) на двох поверхах в кількох десятках залів – щоб уважно обійти їх, вікенду точно не вистачить. Але для загального уявлення обов’язково треба відвідати археологічні зали з прикрасами, зброєю, побутовими речами, знайденими в золотоординських похованнях і скіфських курганах. Тут же виставлена колекція славнозвісного скіфського золота і сорочка наказного гетьмана Павла Полуботка, а до 1941 року в Полтавському краєзнавчому музеї зберігалося й Пересопницьке Євангеліє.

Година щонайменше піде на зали історичного відділу, де зібрані речі славетних полтавців, місцевого побуту, народного мистецтва і навіть є реконструкція селянської хати, панської вітальні, стоїть чумацький віз і карета – рука сама тягнеться за телефоном, щоб зробити біля них селфі:)

В музеї, напевно, зібрана чи не найбільша в країні експозиція ткацтва, килимарства, вибійки і вишивання – навіть соломою

А ще тут є чудова колекція стародавніх світлин з пра-пра-пра-полтавчанками: розкішно вбрані, у віночках, коралях – роздивлятися їх можна ще півгодини.

Якщо не забудете інколи піднімати голову і роздивлятися ще й архітектурну оздобу залів музею – плюсуйте ще час. Це один з найстаріших музеїв України, і розташований він у будівлі колишнього губернського земства. Кераміка, майоліка, розписи, фрески, панно – ними оздоблені стіни, стелі, фасад музею, які на диво вдалося відновити після пошкоджень Другої світової війни і зберегти, як архітектурну пам’ятку національного значення.

Цей унікальний музей – не єдиний в місті. Тут є Музей історії Полтавської битви, вже згадана Музей-садиба Котляревського, Музей авіації і космонавтики, власний Художній музей – вони заслуговують нових вихідних у Полтаві. Приїздіть. Є де комфортно зупинитися – в Premier Hotel Palazzo на вікенди завжди є вільні місця, є кому не просто показати місто, а закохати в нього – як наша гід Анна Шендрик, є де смачно поїсти – не будемо повторювати меню, бо це гастро-тортура:) Дві години на «Інтерсіті» – і два неповторних дні гарантовані. Це точно цікавіше, ніж сидіти на дивані:)

Фото з відкритих джерел, а також UATV і Віти Пасічник.