“Недоступна співбесіда”: з якими бар’єрами стикаються глухі жінки під час працевлаштування

Глуха? Як ви можете працювати? Таке питання чують на співбесіді жінки з порушенням слуху. Часто вони позбавлені можливості проявити власні професійні навички та знайти гідну роботу. ГО “Світ тиші” у межах кампанії “Недоступна співбесіда” дослідила досвід людей із порушенням слуху під час пошуку роботи, співбесід і працевлаштування.

В онлайн-опитуванні взяли участь 49 людей із різними видами втрати слуху, зокрема, користувачі слухових апаратів і кохлеарних імплантів, а також люди, які володіють українською жестовою мовою (УЖМ) і не користуються нею. У період із 3 серпня до 4 вересня 2026 року також було проведено 15 особистих інтерв’ю з глухими жінками, щоб детальніше дослідити їхній досвід пошуку роботи, проходження співбесід і працевлаштування.

“Глуха? Вибачте, не можемо взяти. Як ви можете працювати?” – запитали на співбесіді Іванну Михайленко, співзасновницю ГО «Світ тиші». “Людина може мати освіту, професійні навички, досвід і бажання працювати, але так і не отримати можливості це продемонструвати”, – коментує Леоніла Кирієнко, активістка ГО “Світ тиші”.

Український бізнес уже працює в умовах дефіциту кадрів, однак частина кваліфікованих кандидатів залишається поза ринком праці через бар’єри, яких можна уникнути. Серед них – недоступна комунікація під час пошуку роботи та співбесіди.

Саме ця тема стала основною для серії подкастів, яку підготували активісти. Кілька героїнь розмови поділилися власними історіями пошуку роботи

Що говорить дослідження про працевлаштування глухих

92,6% опитаних жінок із порушенням слуху стикалися з відмовою, ігноруванням або некоректним ставленням під час пошуку роботи чи проходження співбесіди.

Майже 46,9% відповіли, що роботодавці не забезпечили доступну комунікацію.

Часто бар’єри виникають ще до того, як кандидатка отримує можливість продемонструвати свої професійні навички. Серед таких бар’єрів:

упередження роботодавця щодо професійних можливостей людей з порушенням слуху;
труднощі під час комунікації, зокрема на співбесіді;
дзвінки телефоном як основний спосіб комунікації (навіть після повідомлення про втрату слуху);
відсутність доступних форматів комунікації;
обмежені можливості професійного та кар’єрного розвитку.

Одна з учасниць опитування з Одеси розповіла, що роботодавець відмовив їй у стажуванні через небажання адаптувати комунікацію

Як зробити співбесіду доступною

Для глухої кандидатки доступна співбесіда може передбачати такі форми комунікації:

текстове листування;
субтитри під час онлайн-зустрічі;
переклад українською жестовою мовою;
інший зручний спосіб комунікації.

Одна з опитаних жінок з Києва працює одразу на двох роботах – операторкою чату та прибиральницею. Поєднувати дві роботи їй доводиться, зокрема, через недостатній дохід

Проблема не закінчується після отримання роботи. Люди з порушенням слуху часто мають обмежений вибір вакансій і професій та змушені працювати на посадах, які не відповідають їхній освіті чи професійному потенціалу

Як роботодавець втрачає цінні кадри

Проблема недоступної співбесіди призводить до того, що роботодавці втрачають сильних кандидатів ще до того, як побачити їхні компетенції.

Для роботодавця доступна співбесіда – це не лише питання інклюзії. Це можливість не втратити глуху кандидатуру до того, як вона встигне показати свої професійні компетентності, – наголошує Леоніла Кирієнко.

Команда ГО «Світ тиші» підготувала практичний чекліст для роботодавців, який допоможе зробити процес співбесіди доступнішим для глухих кандидаток

Переглянути відеоподкасти у межах кампанії можна за посиланням.

Проєкт “РівноЦінні” реалізується ГО “Дівчата” у партнерстві з SODI за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.