Книга «Як жити, коли все на тобі» Саманти Вільяр і Сари Брун – легка і з різними життєвими порадами. Адже авторки по собі знають, як це – коли все на тобі. Саманта – журналістка, продюсерка і керівниця однієї з найпопулярніших телепрограм в Іспанії «21 день», мама двійнят і авторка телепроектів про жінок. Сара – режисерка-документалістка, письменниця, авторка ще одної книги «Від жінки до жінки». Нас, жінок, й описали 🙂


«Мама й тато дивилися телевізор, і мама сказала: «Я втомилася, вже пізно, іду спати».

Замочила квасолю.
Витягла з морозилки м’ясо для завтрашнього вечері.
Перевірила, чи вистачить мюслі на сніданок.
Насипала цукор в цукорницю.
Розставила на столі тарілки на ранок.
Заправила кавоварку.
Підлила квіти.
Вставила новий пакет для сміття.
Розправила зім’ятий кухонний рушник.
Зібрала іграшки, розкидані у вітальні.
Поставила телефон на зарядку.
Написала смс батькам.
Поклала гроші сину на завтрашню екскурсію.
Поклала недочитану донькою книжку на полицю.

– Хіба ти не пішла спати? – здивувався тато.
– Іду, – спокійно відповіла мама.

Підлила води собаці в миску.
Загасила світло в кухні.
Заглянула до дітей, вимкнула у них телевізор.
Підібрала з підлоги сорочку і шкарпетки.
Віднесла їх у кошик для брудної білизни.
Завела будильник.
Намазала руки кремом.
Потягнулася і нарешті випросталася в ліжку.

У цей момент тато вимкнув телевізор і сказав: «Ну і я пішов спати». І попрямував у спальню».


У кого так само? 🙂 Хто теж дорогою до спальні переробляє купу справ, на відміну від чоловіків, для яких «йти спати» – це справді йти спати 🙂