Усі фото: медіа “Люк”

Приводом для проєкту «Іменем жінки» став показовий факт: у загальному реєстрі урбанонімів міста Харків 3 149 назв і лише 1% припадає на жіночі імена. Такий результат у своєму дослідженні з’ясувала журналістка «Люку» Дарина Карапетян. У цьому медіа (як і в медіа «Українки») вважають дуже важливим, щоб жіночі постаті були включені в топоніміку та були видимі в ній нарівні з чоловічими. Тому й вирішили запустити освітню кампанію про видатних українок, імена яких гідні того, щоб ними були названі вулиці.

Спершу в медіа взялися за пошук жіночих постатей. Вибірка вийшла строкатою, розповідають у «Люку»: до неї увійшли жінки з Харкова та інших міст, представниці мистецтва і науки, ті, хто були відомі в Україні, та ті, хто мають українське коріння і водночас світове визнання.

Загалом для проєкту «Іменем жінки» відібрали понад 10 видатних українок і розмістили інформацію про них на міських сітілайтах: зокрема, фото, короткі відомості про діяльність кожної жінки, опис проєкту та QR-код на Instagram медіа «Люк», за яким легко перейти на більш розгорнутий матеріал про героїню сітілайта.

У медіа “Люк” вважають, що іменами видатних жінок мають бути названі вулиці у центрі міста, адже це сприятиме більшій видимості внеску жінок в нашу історію

Читайте також:

Тепер, гуляючи центром Харкова, можна зустріти: Соню Делоне — першу жінку, яка за життя мала персональну виставку в Луврі, діаспорський голос України за океаном — Квітку Цісик, Наталію Полонську-Василенко — історикиню, археологиню та авторку майже 200 наукових робіт, Наталію Кобринську — засновницю першої в Україні феміністичної організації та інших видатних українок, імена яких, на думку редакції «Люк», неймовірно личать вулицям наших міст.

Як зазначає Дарина Карапетян, «проблема з жіночими іменами у харківській топономіці полягає не лише в тому, що їх мало. Ми не просто звертаємо увагу на жінок, чиї імена можна і варто «оселити» в Харкові. Ми закликаємо дати цим іменам голос — і місце, де його буде чутно. Центр — місце, де історія і пам’ять більш промовисті, а постаті — видимі. І жіноча частка української історії нині цієї видимості потребує».

Загалом, наголошують у «Люку», назви-присвяти складають окрему значущу категорію урбанонімів. З цих імен сплітається історія досягнень і втрат спільноти, так формується меморіальний ландшафт міста.