Про багатьох з них ви, можливо, й не чули, а так не має бути. Адже саме ці жінки розвивають український жіночий рух, не на словах, а на ділі виборюють гендерну рівність, обстоюють наші інтереси, організовують, ініціюють, “вибивають” різноманітні програми, аби українки могли реалізуватися, навчатися, відкривати власні справи, відчувати захищеність та підтримку. Вони – справжні лідерки, очолюють впливові жіночі організації, втілюють масштабні ініціативи.

До Міжнародного дня боротьби жінок за свої права розповідаємо про 12 з них. Це, на щастя, далеко не повний список – жіночий рух України стрімко розвивається, і лідерок стає більше. Згодом розповімо про всіх. А зараз знайомимо з тими, з ким онлайн-медіа “Українки” мало нагоду співпрацювати або ж брати участь у спільних подіях.

СВІТЛАНА ВОЙЦЕХОВСЬКА
директорка Українського Жіночого Конгресу
Фото: Український жіночий конгрес

«Я впевнена, що ми відбудуємо не ту країну, яка була, а трохи кращу, яка забезпечуватиме рівні права у всіх для всіх», – Світлана Войцеховська в інтерв’ю для Укрінформ

Громадська діячка й українська політикиня, у січні 2025 року Світлана стала новою лідеркою Українського Жіночого Конгресу (УКЖ). До того вона була однією із співзасновниць цього унікального національного майданчика, який з 2017 року щорічно збирає урядовців, політиків, представників місцевих громад, приватного та громадського секторів, бізнесу, медіаспільноти для обговорення й вирішення найактуальніший проблем українок.

Загалом Світлана Войцеховська має величезний досвід роботи на високих посадах у великому бізнесі, в уряді, у Верховній Раді, у Національному Банку.

КАТЕРИНА ЧЕРЕПАХА
президентка Ла Страда Україна

“Ми не хочемо, аби на нас дивилися лише як на жертв російської воєнної агресії. Жінки в секторі миру та безпеки, волонтерки, активістки, журналістки, правозахисниці є невід’ємною частиною прогресу та розвитку України”, – Катерина Черепаха на засіданні Ради Безпеки ООН

До команди Ла Страда, провідної правозахисної організації, що спеціалізується на боротьбі з домашнім насильством та торгівлею людьми й забезпеченні гендерної рівності, Катерина приєдналася у 1998 році, ще студенткою – спершу як консультантка «гарячої лінії» центру. Тоді вона навчалася на викладача іноземних мов і зізнавалася, що тематика діяльності організації була для неї зовсім новою, але збігалась з її баченням статусу жінок в суспільстві.

Невдовзі Катерина долучилася до інших напрямів роботи, здобула освіту практичного психолога, а потім і юридичну. У 2015-му Катерина стала координаторкою проєктів в Ла Страда, далі – віцепрезиденткою, а потім і президенткою організації.

АНДРІАНА АРЕХТА,
голова «Жіночого ветеранського руху» («Ветеранка»)

«Бабця моя в Сибіру відсиділа 20 років, прадід в УПА вбитий. Ми можемо у цей історичний час у ХХІ столітті дати росіянцям хорошого «цього», – Андріана Арехта в інтерв’ю для “Голосу Америки”

Андріана є учасницею російсько-української війни з 2014 року. Молодша сержантка запасу ЗСУ, вона нагороджена орденами «За мужність» і «Народний Герой України». Псевдо – «Малиш». Її чоловік – також військовий з підрозділу ССО, познайомилися вони на фронті. Демобілізувавшись, Андріана взяла участь у адвокаційній кампанії «Невидимий Батальйон» й стала однією із героїнь документального кіно про участь жінок у нинішній війні.

У 2018 році разом із посестрами почала формувати «Жіночий ветеранський рух» й стала його лідеркою. Вона представляла українських ветеранок в штаб-квартирі ООН і НАТО, на Ukraine Reform Conference в Торонто. А з 2020-го, отримавши юридичну освіту, стала Національним консультантом ООН з питань гендерної рівності при Міністерстві у справах ветеранів.

ЛЮДМИЛА ПОРОХНЯК-ГАНОВСЬКА
голова Національної Ради Жінок України 

«Від війн у світі потерпають мільйони громадян різних країн і чи не кожна жінка на планеті в своїй молитві просить про мир. Але, на жаль, чоловіча жорстка політика передбачує силові протистояння», – пані Людмила в інтерв’ю для медіа “Справи сімейні”

Людмила Андріївна (тут це доречно, адже цій поважній жінці майже 78 років) – українська громадська діячка, науковиця, професорка, докторка медичних наук й багатолітня Голова Національної Ради жінок України. Це громадська організація, що обʼєднує жіночі організації України. Вона створена ще у 1999 році і є колективним членом Міжнародної Ради жінок. Її метою є консолідація зусиль жіночих організацій, спрямованих на поліпшення становища жінок у державі, підвищення їх ролі й соціального статусу в суспільстві, задоволення й захист їхніх спільних інтересів.

ЮЛІЯ СПОРИШ
засновниця та директорка ГО «Дівчата»

“Бути гармонійною у різних соціальних ролях – фішка сучасних жінок. Особисто знаю непоодинокі приклади й пишаюся такими жінками”, – Юлія Спориш в інтерв’ю для медіа Womo

Феміністка, активістка, амбасадорка гендерної рівності в Україні, кандидатка соціологічних наук, мати трьох дітей заснувала ГО «Дівчата» у 2019 році. Організація на 99% складається з жінок (і за час війни чисельність зросла вдесятеро), діє у 12 областях України, реалізує понад 20 проєктів, спрямованих на захист прав жінок, надання психологічної, юридичної й гуманітарної допомоги, покращення доступу до освіти, протидію гендерно зумовленому насильству і втіленню комплексних ініціатив, спрямованих на захист дітей.

Минулоріч Юлія здобула німецьку премію Анни Кляйн, яку присуджують жінкам з усього світу, що борються за права жінок та гендерну рівність.

ОЛЕНА ШЕВЧЕНКО
голова та співзасновниця БО «Марш Жінок»

«Під час війни дуже важливо зберегти наші здобутки у сфері прав жінок, не допустити реваншу проросійських сил, які намагаються просувати наративи про традиційну роль жінок у суспільстві й залякувати «гейропізацією», – Олена Шевченко в колонці для “Маршу жінок”

Правозахисниця, феміністка, голова ГО «Інсайт», Оксана з 2004 року займається захистом прав людини, є тренеркою з питань недискримінації, прав жінок та адвокації. У 2023 році отримала премію «Жінка року» від журналу «Time».  

Базові цінності очолюваного нею «Маршу Жінок» – це сестринство та солідарність. З 2018-го членкині виходять на Марші, які об’єднують жінок, а також допомагають в організації Маршів до 8 березня. З лютого 2022 року ця діяльність продовжується, але фокус змістився на надання практичної, адресної допомоги жінкам.

ТАМАРА ЗЛОБІНА
редакторка ресурсу «Гендер в деталях» 

«Старі гендерні моделі жіночності, Берегині та Барбі, які влучно описала Оксана Кісь, почали розпадатися, а нова емансипована модель жіночности – формуватися», – Тамара Злобіна інтерв’ю для платформи «Гендер в деталях»

Мистецтвознавиця, кандидатка філософських наук, наразі Тамара працює з темами розвитку громадянського суспільства й інноваційного світогляду, гендерної рівності, фемінізму, сучасного мистецтва. І є редакторкою ресурсу «Гендер в деталях». Це ресурс гендерного знання, і це важливо, адже гендерна ідентичність – частина кожної особистості, а гендерні норми – базові норми будь-якого суспільства.

Видання «Гендер в деталях» було засноване 2016 року. Наразі це місце освіти, пізнання, самореалізації, спілкування та обміну, місце зустрічі на межі наукових досліджень і громадського діалогу. Основна тематика публікацій: гендер та фемінізм.

НАТАЛІЯ КАРБОВСЬКА
співзасновниця Українського жіночого фонду

«Я впевнена, що жіноча солідарність – це не проти когось, це задля. Адже солідарність вигідна передусім жінкам. Щоб ми з вами не почувалися самотніми», – Наталія Карбовська в інтерв’ю для “Жінки 50%”

Наталія також є радницею Глобального Жіночого Фонду, директоркою проектів USAID, членкинею правління Міжнародної мережі жіночих фондів «Prospera», активною учасницею міжнародних правозахисних подій.

Інтерес до прав жінок почався у неї з особистої історії – роздільного трудового навчання хлопців і дівчат у школі доньки. На скаргу Наталії щодо того, що хлопці під час уроку додатково займалися інформатикою, а дівчата – ні, школа відповіла нерозумінням, ніби жінкам такі навички не потрібні.

У 2000-му вона разом з колежанками створила самостійний феміністичний проєкт – Український жіночий фонд. Це благодійна організація, що надає ресурси жіночим і феміністичним організаціям: гранти, експертизу, навчання, фасилітацію, майданчики для співпраці. Також УЖФ працює в напрямках запобігання гендерно обумовленому насильству, економічного розвитку жінок та їх участі у політиці.

ХРИСТИНА КІТ
голова «ЮрФем»

«Часто саме через осуд жінки не звертаються за правовою допомогою або з заявою до правоохоронних органів», – Христина Кіт в інтерв’ю для The Ukrainians

Адвокатка, кандидатка юридичних наук, авторка 13 наукових праць, випускниця міжнародних правозахисних програм, Христина понад 10 років працює у сфері захисту прав жінок. Спершу вона була юристкою ГО «Центр «Жіночі перспективи», а у 2017 році стала ініціаторкою та співзасновницею Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем», яку зараз і очолює.

Членкинями асоціації наразі є понад 400 представниць правничої професії – це одне з перших об’єднань жінок-юристок в Україні, яке є майданчиком для обміну досвідом, розвитку й підтримки жінок у юридичній професії. Також з початком повномасштабної війни «ЮрФем» стала місцем підтримки для потерпілих від сексуального насильства (в тому числі воєнних злочинів) та усіх видів гендерної дискримінації.

ТЕТЯНА ІСАЄВА
засновниця Центру гендерної культури
та Музею жіночої й гендерної історії

“Лідерки минулого це ж рольові моделі для наших дівчат! Тому я вважаю, що дуже важливо знати історію. Правильно її подавати й правильно фіксувати”, – Тетяна Ісаєва в інтерв’ю для ресурсу “Повага”

Гендерна дослідниця, феміністська історикиня з Харкова, Тетяна давно й послідовно працює з питаннями гендерної тематики та жіночого лідерства. Результатом цієї діяльності став унікальний Музей жіночої й гендерної історії, присвячений історії жінок, феміністського руху й гендерній рівності. Це перший в Україні і у Східній Європі музей, що збирає й зберігає експонати, які демонструють процес гендерного конструювання й суспільних маніпуляцій гендером.

У 2015 році на його базі було створено Центр гендерної культури (ЦГК). Його місія – сприяти встановленню гендерної рівності через адвокаційні кампанії, неформальну освіту та креативні рішення, зокрема, впровадження ІТ-технологій. Центр продовжує працювати й зараз – нещодавно реалізував проєкт «Її історія війни», в основу якого лягли спогади українок, що стали очевидицями або учасницями бойових дій.

ВЛАДА НЕДАК
директорка «Проекту Кешер» в Україні,
засновниця фонду «Жіночі можливості» 

«Є теми, які завжди об’єднують жінок, – це здоров’я, відносини з дітьми й батьківство, безпека в стосунках та права жінок. Навколо цих напрямків ми будуємо спільні проєкти», – Влада Недак в інтерв’ю для медіа “Українки”

До «Проекту Кешер», всеукраїнської громадської жіночої єврейської організації, вона долучилася у 1998 році, будучи 18-річною студенткою. «Кешер» в перекладі з івриту означає «зв’язок», і у своїй роботі він фокусується на таких напрямках, як єврейська освіта, жіноче лідерство, жінка у суспільстві, міжнаціональний діалог і жіноче здоровʼя.

Під час повномасштабного вторгнення, навесні 2022 року, Влада заснувала БО «Жіночі можливості в Україні». Фонд базується в Кривому Розі, але надає підтримку жінкам в різних регіонах: зокрема, надає гранти, забезпечує навчання, впроваджує гуманітарні проєкти. Фінансується фонд благодійними пожертвами Project Kesher USA, фондами єврейського походження.

НАТАЛІЯ КАРПЕНУК-КОНОПАЦЬКА
засновниця Жіночої ділової палати

«Жінки можуть більше, ніж дипломати, особливо в таких сферах як культура, освіта і медицина. Вони кожне рішення пропускають через своє серце, думають як матері, як бабусі, як сестри», – Наталія в інтерв’ю для платформи “Варіанти”

Наталія – начальниця Управління міжнародних економічних зв’язків і голова Комітету з питань розвитку жіночого підприємництва Львівської торгово-промислової палати, амбасадорка жіночої бізнес-школи.

У 2018 році вона створила першу Жіночу ділову палату України. Її мета – об’єднання представниць бізнесу, освіти та культури задля підтримки, навчання та професійного розвитку її учасниць. Наразі палата налічує тисячі членкинь з усіх областей України, а Наталія як її очільниця опікується створенням мережі професійного навчання й перенавчання задля покращення якості підприємництва жінок.

Кожна з цих лідерок переконана, що жінки мають зростати передусім заради себе та майбутнього своїх дітей, ставати сильнішими й міняти світ на краще. Діяти тихою невпинною працею, працювати й за себе, й за тих, хто загинув на війні.