Екоцид: ще один воєнний злочин, за який має відповісти росія

Екоцид, згідно з українським законодавством, – це масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу. Тобто усе те, що робить російська федерація під час збройної агресії проти України. І, відповідно, має за це відповісти. Це відшкодування є не менш важливим, ніж відшкодування за наші людські, моральні, фінансові втрати. Адже після Перемоги доведеться жити на випалених, замінованих землях, на забруднених ґрунтах і водоймах, у знищених або змінених впливом війни екосистемах, де втрачено велику частину біорізноманіття.

Щоб громадськість, медіа, ековолонтери, представники організацій та фондів розуміли обсяги завданої шкоди, могли правильно й ефективно про неї інформувати, Мережа захисту національних інтересів «АНТС» у рамках проєкту “Разом за екологічну демократію, справедливість і верховенство права в Україні” провела форум-навчання.

ЗБИТКИ У ЦИФРАХ І ФАКТАХ

Дати точну й повну оцінку завданої українській природі шкоди наразі дуже важко, але й цифри, наведені на форумі першим заступником міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександром Краснолуцьким, вражають. Зокрема, від воєнних дій росії постраждали:

• понад 1970 територій та об’єктів природно-заповідного фонду України;
• 900 видів тварин та 750 видів рослин та грибів, занесених до Червоної книги України;
• 160 територій смарагдової мережі площею 2,9 млн га.

Окремий біль, додав Олександр Краснолуцький, – наші заповідники: уражено понад 20% усіх територій через пожежі, мінування, вибухи, обстріли, військову техніку, будівництво окопів та бліндажів. Окуповано 2 біосферні і 8 природних заповідників, а також 10 національних природних парків. Серед них – біосферний заповідник “Асканія-Нова”, де ворог випалив тисячі гектарів територій. У НПП “Джагарлицький” росіяни влаштували полігон і відстрілюють рідкісних тварин. «Олешківські піски» взагалі заміновані. Мінування, як відомо, це дуже серйозна і досі невирішена проблема багатьох територій, звільнених після окупації. Через відсутність доступу там неможливе й відновлення природи.

Загалом 25% території України досі є замінованими, додав у свою чергу на форумі представник офісу Генпрокурора Максим Попов і повідомив не менш сумну статистику: через збройну агресію росії понад 19 мільйонів м² українських земель – засмічені, 858 тисяч м² українських ґрунтів – забруднені. Один лише підрив греблі Каховської ГЕС – це 146,4 млрд грн збитків.

Але є надія, що ворог відповість за ці трагедії: вже проводиться розслідування у 209 кримінальних провадженнях за фактом воєнних злочинів проти довкілля, повідомив Максим Попов. Чотирнадцять з них кваліфіковані, як екоцид. До речі, на початку 2024 року вперше повідомлено про підозру у вчиненні злочину екоциду одному генерал-полковнику та чотирьом його підлеглим, які віддавали накази обстрілювати дослідницьку установку «Джерело нейтронів» та сховище ядерних матеріалів на території «Харківського фізико-технічного інституту».

ЕКОЦИД ЯК ВОЄННИЙ ЗЛОЧИН

Наведені вище факти завданої шкоди за міжнародним законодавством кваліфікуються як воєнний злочин. І чим більше людей, особливо за кордоном, це розумітиме, тим більше шансів матиме Україна отримати компенсації та покарати країну-агресорку. Йдеться не просто про випалені ліси чи зруйновану Каховську ГЕС, ідеться про злочин, який впливає на майбутнє цілих поклінь українців, на навколишнє середовище не лише нашої країни, а й сусідніх держав.

Як нагадала під час форуму Галина Левіна, кандидатка юридичних наук, ще у 1982 році Генасамблея ООН у Всесвітній Хартії природи затвердила, що «природу необхідно захищати від пограбування в результаті війни чи інших ворожих дій». Цю необхідність проголошують й інші міжнародні документи: Додатковий протокол до Женевських конвенцій, Декларація Ріо-де-Жанейро про навколишнє середовище та розвиток, Римський Статут Міжнародного кримінального суду тощо. Також чітко сказано, що «умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до… масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною в порівнянні з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою» є воєнним злочином.

У квітні цього року, нагадала пані Галина, почав працювати Міжнародний реєстр збитків у Гаазі – під егідою Ради Європи було укладено угоду про реєстр збитків, завданих агресією рф проти України.

СПРАВА КОЖНОГО

Поки що у світовій історії є лише один схожий приклад відшкодування збитків, завданих навколишньому середовищу внаслідок воєнних дій, – Ірак виплачував Кувейту репарації за наслідки війни у Перській затоці. Але Україна, по суті, є першою і єдиною країною, яка зараз формує комплексний підхід до кримінального покарання рф за усі види шкоди природі. І ми, звичайні громадяни, повинні допомогти екологам, місцевій владі, волонтерам у цьому непростому процесі. Як? Спікери форуму “АНТС” назвали доступні кожному способи.

1. Фіксувати й повідомляти про факти екоциду у своїй місцевості на спеціалізовані ресурси для збору даних про екозлочини рф в Україні. Галина Левіна назвала щонайменше три:

• ЕкоЗагроза (сайт і мобільний застосунок) від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.
• EcoShkodaBot (чат-бот у Telegram) від Оперативного штабу при Державній екологічній інспекції України (ДЕІ).
• Warcrimes.gov.ua (сайт і мобільний застосунок) від Офісу Генерального прокурора України для документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, скоєних рф в Україні.

2. Поширювати інформацію, фото, дослідження про екоцид, заподіяний рф, на всіх доступних майданчиках – від приватних сторінок у соцмережах до платформ міжнародних спільнот. Якщо ви мешкаєте за кордоном, можна влаштовувати мирно-інформаційні акції задля захисту української природи, привертаючи увагу світу до злочинів рф. Важливо протидіяти дезінформації, яку постійно транслює країна-агресор на Заході.

3. Волонтерити й допомагати тим, хто займається відновленням і убезпеченням української природи. Це особливо стосується зон, постраждалих від збройного нападу рф та звільнених з окупації. Прикладом є унікальний Древлянський заповідник на Житомирщині, який дуже постраждав унаслідок військових дій 2022 року. Тут випалені обстрілами та зруйновані вандалізмом росіян чималі площі лісу, до того ж досі не вся територія розмінована. Але завдяки небайдужості місцевих жителів ця зона поступово відбудовується, а завдяки ентузіазму й активності директора заповідника Івана Мойсеєнка та заступника директора Дмитра Кондратюка про шкоду, завдану агресорами, дізналися міжнародні організації, які вже виділяють гранти на відновлення Древлянського природно-заповідного фонду.

Усі ми знаємо, що зараз важливий навіть маленький донат на підтримку військових, які захищають нашу землю. Так само важливий навіть маленький вчинок, крок, який допоможе цю землю зробити знову квітучою, родючою, щедрою. Відшкодування за екоцид і, відповідно, потужний інформаційний розголос задля цього процесу, дуже у цьому допоможе. Діймо!