Яблуко від яблуні: ким стали діти видатних українців

І це не лише популярні і «розтиражовані» діти акторів чи співаків – актори Наталка і Ольга Сумські чи Остап Ступка або співачка Марічка Яремчук. Є багато інших не мажорів – дітей наших письменників, науковців, академіків, музикантів, художників, які досягли не менших успіхів, ніж їхні батьки – не афішуючи їхні імена, без їхнього проштовхування чи явної допомоги, хоча, зрозуміло, що з їхньою моральною підтримкою. Ми нарахували дванадцятьох, а це вже немало.

ОКСАНА ЄЖИ-ЯНІВНА ПАХЛЬОВСЬКА
донька Ліни Костенко,
письменниця, лауреатка Шевченківської премії

Вони схожі не лише зовні – той же погляд, виразні губи, копна кучерів, вони ще й обидві письменниці. Сила подвійних генів: батько Оксани – поляк Єжи Ян Пахльовський – теж письменник. Втім, вона ніколи не афішувала знаних батьків і може впевнено сказати, що її літературні успіхи – лише її власна заслуга. Мало хто знає, але пані Оксана, як і її мама, отримала Національну Шевченківську премію за книжку «Ave, Europa», теж пише чудові вірші – має збірку «Долина храмів». Зараз, у свої 67, – докторка філологічних наук, професорка Римського університету «Ла Сап’єнца», завідує кафедрою україністики при Департаменті європейських та інтеркультурних студій, наукова співробітниця Інституту літератури НАН України ім. Т.Шевченка, чудова перекладачка.

Мешкає в Італії, але душею завжди з Україною – у липні 2018 року підтримала відкритий лист українських діячів культури до ув’язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова.

АНАТОЛІЙ СОЛОВ’ЯНЕНКО
син оперного співака Анатолія Солов’яненка,
головний режисер Національної опери України

Солов’яненко молодший взагалі закінчив юридичний факультет Нацуніверситету та ще й з відзнакою, хоча все ж займався співом і мав неабиякі успіхи, але вирішив, що в країні має бути лише один співак Солов’яненко і пішов вивчати театральну режисуру.

Ще студентом влаштувався працювати асистентом режиссера, далі став режисером і через 11 років «доріс» до посади головного режисера і художнього керівника Національної опери України, якою керує вже 11 років. Зараз Солов’яненку-молодшому 43, а він вже отримав дев’ять найвизначніших нагород – ордени «За заслуги» різних ступенів, Орден Честі і, найважливіші – Шевченківську премію за оперу Белліні «Норма» та звання Народний Артист України за вагомий внесок в розвиток театрального мистецтва.

СОФІЯ АНДРУХОВИЧ
донька письменника Юрія Андруховича,
письменниця, публіцистка

Їй лише 41, а Софія написала вже стільки книг! Одна з них «Фелікс Австрія» отримала спеціальну відзнаку Форуму видавців у Львові, визнана книгою року за версією ВВС і є основою фільму «Віддана».

Саме Софія переклала для українських читачів роман «Гаррі Поттер і келих вогню», а також кілька інших літературних бестселерів – Кадзуо Ішіґуро, Мануелу Ґретковську, Клайва Стейплза Льюїса.

Софія також отримала літературну премію Східного партнерства, є співредакторкою часопису «Четвер», стипендіаткою багатьох міжнародних програм та мамою чудової донечки Варвари.

ПИЛИП ІЛЛЄНКО
син кінорежисера Юрія Іллєнка,
продюсер і колишній голова Державного агентства України з питань кіно

Пилип – ще й син актриси Людмили Єфименко. Закономірно, що кіносправа була знайома йому з дитинства. Втім, він вступив до Інституту міжнародних відносин Київського університету і після закінчення тривалий час працював юристом у держустановах, великих приватних компаніях, заснував свою юридичну фірму. А в 2007 році… покинув юриспруденцію і став продюсером кіно-відеофестивалю національного виробника «Відкрита ніч», далі – продюсером художнього фільму свого батька «Молитва за гетьмана Мазепу. Нова версія» і фільму «Толока», режисером якого є брат Михайло Іллєнко.

Пилип ще й знявся у кількох українських фільмах, активно займається просуванням українського кіно, а в 2014 році був призначений головою Держкіно, де й пропрацював до серпня 2019 року.

Є членом Української кіноакадемії, членом Національної спілки кінематографістів України і Європейської кіноакадемії.

ОЛЕКСАНДРА ПРАХОВА
правнучка художників Андріяна та Емілії Прахових,
художниця-графік

Родоводу Олександри можна лише позаздрити: прадід Адріян – археолог і будівничий Володимирського собору у Києві, прабабуся Емілія – модель Михайла Врубеля до образу Матері Божої у Кирилівській церкві в Києві, дід Микола і бабуся Анна – художники, батько Микола – видатний ботанік, дослідник, автор підручників з садівництва і квіткарства.

В Олександрі дивним чином поєдналися всі їхні таланти. Вона професійний художник, викладач, галерист, реалізувала понад 70 арт-проектів, її графічні роботи зберігаються у колекціях Національного художнього музею України, в музеях Німеччини, Франції, Японії, США. А ще вона – та сама головна ілюстраторка наших улюблених дитячих книжок – створила малюнки до 50 видань «Веселки» і для журналу «Барвінок». На Олександрі художня династія не припинилася: її син Микола Гончаров – сучасний художник-графік, автор афіш до вистав Раду Поклітару.

Олександри Прахової не стало у 2011-му…

ДМИТРО СТУС
син поета Василя Стуса,
літератор, директор Національного музею Тараса Шевченка

Син українського дисидента нині вже дванадцятий рік поспіль очолює Національний музей Тараса Шевченка. З цього приводу його неодноразово критикували і дорікали політичною співпрацею з… «адвокатом» його батька Віктором Медведчуком. Хоч як там, але Дмитро Стус посів своє місце в українській культурі: літературознавець, редактор, кандидат філологічних наук, член Асоціації українських письменників, голова всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України».

Присвятив своєму батькові монографію «Життя і творчість В. Стуса» і став упорядником ряду перевидань його творів.

КАТЕРИНА АМОСОВА
донька академіка Миколи Амосова,
колишня ректорка Національного медичного університету імені Олександра Богомольця

В одному з інтерв’ю пані Катерина розповідала, що завжди знала, що буде пов’язана з медициною і з юності любила ходити до тата в Інститут серцево-судинної хірургії, а коли вступила в медінститут просилася до нього медсестрою.

Зараз Катерині Миколаївні 68, вона – одна з провідних учених в галузі кардіології, членкиня-кореспондентка Національної академії медичних наук України, докторка медичних наук, професорка, заслужена діячка науки і техніки України, лауреатка Державної премії України в галузі науки і техніки і чотири роки (2014-2018) була ректоркою медуніверситету.

Катерина Амосова вперше довела ефективність інгібіторів АПФ при мікросудинній стенокардії, є лауреаткою Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» і нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.

ІГОР КОЦЮБИНСЬКИЙ
правнук Михайла Коцюбинського,
директор музею Михайла Коцюбинського, військовий АТО

Він – онук молодшого сина нашого класика української літератури. Що цікаво: Михайло Коцюбинський був патріотом і визначною для України постаттю, його син Юрій подався у більшовики, командував червоноармійцями під час взяття Києва, влаштувавши тут різню, а от його двоюрідний онук і водночас правнук Коцюбинського Ігор пішов воювати з «нащадками більшовиків» – окупантами українського Донбасу.

Ігор майже все життя мирно працював директором чернігівського музею Михайла Коцюбинського, а коли на Сході почалася справжня війна отримав повістку в армію і пішов АТО. Рік прослужив у танковій бригаді, був заступником командира роти. Воював в Луганській області, неодноразово потрапляв під обстріли. Зараз демобілізований, повернувся до роботи в музеї.

ОЛЬГА БОГОМОЛЕЦЬ
правнучка академіка Олександра Богомольця,
докторка медичних наук, політична і громадська діячка

Ольга не лише правнучка академіка, іменем якого названий Київський медуніверситет, а ще й донька професора Інституту фізіології НАН України Вадима Березовського. І треба віддати належне, вона їх перевершила: у Вікіпедії перелічені дестяки її звань і здобутків.

Лише основні: народна депутатка попереднього скликання, кандидатка у Президенти України, головна лікарка Інституту дерматології та косметології, особиста лікарка Віктора Ющенка. Пані Ольга захоплюється музикою – авторка і виконавиця сучасних та старовинних українських романсів, лауреатка багатьох музичних конкурсів. У місті Радомишль Житомирської області вона відкрила історико-культурний комплекс «Замок Радомисль» з єдиним у світі Музеєм української домашньої ікони. А ще – вона була чотири рази заміжньою і має чотирьох дітей!

МИРОСЛАВ СКОРИК
онук Соломії Крушельницької,
композитор, художній керівник Національної опери України

Точніше, двоюрідний онук – бабця Мирослава – Олена Крушельницька-Охримович була рідною сестрою оперної співачки. А дідусь Скорика, Володимир Охримович, був відомим українським фольклористом, громадським та політичним діячем. Але саме пані Соломія заохотила малого Мирослава до занять музикою і влаштувала у Львівську музичну школу.

У сталінські роки його велика знана родина потрапила під репресії і була вислана в Сибір, але в середині 1950-х роках Мирослав все ж повертається до рідного Львова і розпочинає свій великий музичний шлях. Він є автором музики до понад 40 фільмів, серед яких «Тіні забутих предків», багатьох камерно-інструментальних творів, кількох балетів та опери «Мойсей».

Мирослав Михайлович був худкерівником фестивалю «Київ Музик Фест», головою журі фестивалю «Червона рута», співголовою Національної спілки композиторів України. П’ять років обіймав посаду Національної опери, був лауреатом Шевченківської премії. Помер у 2020 році…

ГАЯНЕ АТАЯН
донька Тетяни Яблонської,
художниця, членкиня Спілки художників України

Тетяна Яблонська – класик українського живопису радянської епохи. Її донька Гаяне, народжена у шлюбі з вірменським художником Арменом Атаяном, продовжила справу мами і вважає її своїм головним вчителем.

Зараз Гаяне 64, вона майже тридцять років є членом національної Спілки художників, її твори експонуються в Київській національній картинній галереї, художніх музеях Запоріжжя, Хмельницького, в музеї «Дракон» на о. Тайвань, в приватних колекціях в Україні та за її межами. Найбільше любить писати у жанрі пейзажу, ряд її картин є власністю дирекцій художніх виставок Міністерства культури України і Національного банку.

ЄВГЕНІЯ ПАТОН
донька Бориса Патона,
генетикиня, заслужена діячка науки і техніки України

Єдина донька видатного науковця, президента Академії наук України стала видатним генетиком і заслуженим діячем науки і техніки України, хоча вела досить скромне непублічне життя – знайшли лише одне її фото.

Хоча Євгенія Борисівна завідувала лабораторією генетичної інженерії в Інституті клітинної біології та генетичної інженерії НАН України. Вона проводила дуже важливі дослідження, які заклали підґрунтя в галузі структурних основ білково-нуклеїнових взаємодій – а це одне з ключових питань молекулярної біології.

Вона написала понад 100 наукових праць, які мали не менш важливе значення для розвитку генетики, аніж винаходи її батька для металургії. Євгенія Борисівна могла б досягти ще більшого, якби не раптова смерть у 53 роки. їй було вдвічі менше, аніж у денб смерті її батька: Борис Патон помер у 101 рік.

Визнання здобули не лише ці нащадки видатних людей, а й звичайні українки, хоч і маловідомі. Серед них є співачка Carnegie Hall, космонавтка і лауреатка математичної премії Салема – розповіли про них тут.