50 відтінків сивого: як жінки перетворюють їх на тренд

Хіба наші бабусі могли собі уявити, що їхні правнучки не соромитимуться своєї сивини й перетворять її на тренд? Сивина стала популярною не тільки десь там, за кордоном, а «докотилася» й до нас: українки досить активно роблять сріблясте волосся родзинкою свого образу. І це не лише про зовнішність. Що ж маніфестує цей тренд? Що про нього говорять у світі? Хто є прихильницями сивини серед світових зірок і чому? Чи багато наших україночок вподобали це віяння?

Сивина, як маніфест

Пам’ятаєте розкішний образ легендарної Міранди Прістлі у фільмі «Диявол носить Prada»? Снігова  Королева з короткою зачіскою сріблястого кольору. Як виявилось, її образ – не випадкове, а зважене рішення, яке приймали не без участі виконавиці ролі – самої Меріл Стріп.

«Ми з Меріл докладно вивчили питання, – розповідав продюсер стрічки Венді Фенерман. – І зрозуміли, що в усіх видатних жінок зі світу моди — Поллі Меллон, Ліз Тілберіс або Діани Вріланд — у зовнішності було і є те, що стало їхньою відмінністю, особливістю, яка допомагала досягти успіху». Сивина Міранди Прістлі – це про втілення богемності й ексцентричності. В контексті фільму такий образ – певний виклик, свобода самопрояву. Ба більше, це така гра на контрастах між гламуром та розкішшю зрілості.

Цікаво, як Меріл Стріп висловлювалася про свою зовнішність: «Я ніколи не розглядала це, як козир, тому й цю карту не розігрувала. Взагалі, для актриси занепокоєння про свій вигляд – жахлива пастка. Зовнішність для мене – шістка, а не козир. Тут, як у картах, можливий блеф: зіграти так, щоб було незрозуміло – красуня ти чи простачка. Завжди цікаво спостерігати, що твій блеф зробив з глядачем. І не турбуватись про свій «термін придатності».

«Я дивилась на Міранду Прістлі, цю шефиню з пекла, і відчувала захоплення. Мені показали привабливу, владну жінку, яка носить свою сріблясту копицю волосся з викликом і з гордістю», – писала після прем’єри фільму колумністка Бет Фреркінг, яка теж одного дня вирішила не зафарбовувати сивину. Пояснювала: «Натуральна сивина – це про стосунки з собою, про прийняття себе, свого майбутнього, своєї вразливості».

Солідарна з нею інша модна журналістка, француженка, блогерка та письменниця Софі Фонталь, яка перестала фарбувати сиве волосся у 50. «Ознаки старіння – це не катастрофа, – вважає Софі. – І боротьба з ними – це як битва з Тихим океаном. В ній неможливо перемогти. В одному місці ви встоїте, а в іншому вас накриє хвиля».

Перша модниця Голлівуду Сара Джесіка Паркер, зірка популярного серіалу «Секс і місто», не приховує свої сиві пасма й демонструє їх світові з гордістю та задоволенням. Зірка культового фільму «День бабака» Енді Макдавелл вийшла на червону доріжку Каннського кінофестивалю з легкими сивими кучерями. Кохана красунчика актора Кіану Рівза 49-річна американська художниця Александра Грант також обирає сріблясті пасма, граючи з різними його відтінками. З ними солідарна і Даян Кітон – неординарна та креативна акторка.

У сиву давнину

У Древньому Римі та в епоху Відродження жінки для відбілювання волосся використовували калієвий луг, а також каустичну соду. Страшно уявити, у що після цього перетворювалося волосся! Період бароко разом з перуками приніс у моду різні відтінки волосся, від жовтого до синього, а трохи пізніше ефекту сивини досягали, припудрюючи чорну шевелюру. У Вікторіанську епоху кожна модниця жадала мати білосніжно-сивий колір волосся. Для досягнення такого ефекту використовували пудру, а також нітрат срібла. Проте очікування не дуже  співпадали з реальністю. Тому невтішні результати підштовхнули хіміків на створення синтетичного барвника. Перші варіанти були шкідливими для здоров’я та руйнівними для волосся. Перекис водню став, свого роду, революційним. Його почали використовувати у Франції у 1860-х роках для освітлення волосся, яке якраз увійшло в моду. Доклав до цього руку придворний перукар Гуго, що служив імператриці Євгенії. Копійчаний зараз перекис водню тоді був настільки дорогим, що дозволити його собі могли тільки королівські особи.

Першу справжню фарбу створив у 1907 році Юджин Шулер. Він багато сил вклав у свій винахід і досяг неабиякого комерційного успіху. Створена ним компанія тепер вдома усім як L’Оreal і не потребує зайвої реклами.

50 відтінків сивого

У наш час сивині завдяки косметичним засобам можна надати безліч відтінків: від наближеного до блонду чи графіту до фіолетового або сріблястого. Хтось тонує природну сивину, хтось навмисно грає на контрастах між молодим, смуглявим обличчям та сивими пасмами, як от поп-співачка Ріана. І дійсно срібне волосся ефектно відтіняє смугляву шкіру. А от при блідій шкірі потрібно ретельніше підбирати відтінки сивого, аби не мати хворобливий вигляд. Писали докладно про це тут: 5 типових помилок при фарбуванні волосся: як уникнути.

Якщо ви вирішили поповнити ряди тих, хто підтримує тренд на натуральність, то наступні поради –  саме для вас.

• Окрім кольору, ретельно підбирайте стрижку. Сивину гарно оформляти у градуйований боб: можна погратися з довжиною і структурою – локони, хвилі чи прямі пасма. Також перукарі радять стрижку піксі: сиве волосся має жорсткішу структуру і добре тримає форму.

• Підберіть спеціальний догляд. Адже сиве волосся не містить меланін, відповідальний за колір, і саме тому воно стає сухим і жорстким. Ба більше, сиве волосся змінює й структуру: стає хвилястим і нерівномірним за товщиною по всій довжині. Тому варто користуватися делікатним шампунем, без агресивних очищувальних речовин (наприклад, сульфатів) і силіконів, які роблять волосся ще сухішим і ламкішим. Обов’язкові живильні маски хоча б 1-2 рази на тиждень. Гладкість і цілісність волосині надають засоби з вітаміном Е, олією жожоба, кератином, протеїнами, рослинними ефірними оліями, фруктовими витяжками – врахуйте це. Додайте в догляд спрей або сироватку з кератином або олією кукурудзи – вони надають волоссю еластичності.

• Не відмовляйтеся від тонування у салоні. Досвідчений майстер-колорист допоможе досягнути  ідеального відтінку, і сивина матиме шляхетний, елегантний вигляд. Професійні м’які безаміачні барвники заповнять пористе волосся зсередини і зроблять його блискучим, еластичним та здоровим.

Читайте також: Невгамовні пані: п’ять довгожительок, які здивували світ

«Танці» на коріннях

Киянка Олена Александрович – блогерка, фотомодель й акторка. Вона давно не фарбує сивину, шиє білі сорочки, руйнує вікові стереотипи та робить те, чого просить її душа. Вона знає, як бути, а не здаватись, як жити повним життям та «заражати» всіх довкола своїм оптимізмом. Ось що вона розповіла про свій вибір на користь сивини.

«Перша сивина у мене з’явилась доволі рано, років у 30. Це спадкове, бо маю татове волосся. А він, скільки його пам’ятаю, завжди був сивим. Не скажу, що перша сивина мене дуже засмутила. Починаючи років з 20, коли пішла у самостійне життя, я фарбувалась у білявку. Тоді дуже було модним фарбування пасмами. Ну не так, як зараз – у рожевий колір. Отож клопоту сивина мені не додавала: я її просто зафарбовувала. Якось побачила, що вже маю доволі багато сивого волосся. А жінки, у кого волосся відростає швидко, знають, яка це морока – підфарбовуєш коріння кожні 2-3 тижні. Інакше вигляд такий собі.

Тож тут поєдналося все: мені набридли ці «танці на корінні», мені набридло взагалі фарбування як таке. Бо хоч якими екологічними та безпечними виробники називають фарби, все одно це – хімія. Я не ханжа, і я не проти прогресу. Але можу точно сказати, що моє багаторічне фарбування позначилося на структурі волосся. Ба більше, мій стиліст дав таку пораду: якщо маєш вже 70-80% сивини, можна давати їй ходи.

Читайте також: Жіноче волосся: прикмети і традиції, в які вірили наші предки

Мушу сказати, що в той період я багато працювала із собою, із своїми установками, поглядами, опрацюванням набутого досвіду. Адже життя змінюється, ми змінюємося… І як на мене, потрібно розуміти це і бути готовою до відповідних рішень. А основа будь-якого рішення – це твої внутрішні опори, відчуття і самої себе, і світу довкола. Тому я легко прийняла рішення залишити сивину. Так, я маю певний вік. І що? Це мій вік, мій досвід. І це моя свобода – бути такою, як я хочу. Це так само, як тоді – у 20. Хотіла стати білявкою – стала. Тепер хочу бути сивою – стала!) Це про вибір.

Моє оточення, сім’я, друзі – всі досить схвально поставилися до мого рішення. А навіть якби й ні, мені все одно, я б робила те, що хочу. Я ж доросла жінка! Свобода – саме в тому, щоб робити не те, що модно або хтось радить або примушує (одного разу чула, як жінка хвалилася тим, що її чоловік сказав саме цю зачіску робити, а не якусь іншу). Свобода в тому, щоб робити те, що воліє твоя душа. Пофарбуватися у рожевий – будь ласка! Поголитися налисо – та які проблеми? Хочеться, щоб більше жінок ставали вільними у своєму виборі. Ми й так натерпілися від нав’язливого «а шо люди скажуть?» Тож сивина – це маленька цеглинка в побудові усвідомлення краси і справжності жінки».

Упевнені, вам буде цікава ще одна наша стаття: Коротка стрижка: 20 фотоприкладів, як вона змінює жінок.