Жінки світу: ніч зрад, “хатинки кохання” та інші секстрадиції різних народів
Цнотливих пані і затятих моралістів прохання не читати :)
Цнотливих пані і затятих моралістів прохання не читати :)
Українки секс не заперечують, ба більше – ним займаються 🙂 цікавляться і вивчають не лише рідні сороміцькі традиції, а й сексуальні традиції інших народів. Інтимно-шлюбно-нецнотливі 🙂 Більшість з них, на щастя, віджили, і їх навіть не перевіриш (хтось додасть «на жаль» 🙂 ), але все одно вони вражають, веселять і шокують навіть дуже демократичних сучасниць…
Ми, європейські батьки, намагаємося якомога довше оберігати доньку від зазіхань кавалерів і читаємо «лекції» про «перший раз, який має бути тільки з коханим чоловіком». В племені креунг в Камбоджі на нас би дивилися як на дикунів. Тут батьки навпаки роблять усе можливе, щоб їхня «кралечка, їхнє сонечко, їхній скарб» пізнала якомога більше чоловіків і обрала з них найкращого для себе.
Коли, як співається у пісні, «дівчина дозріла», батьки будують спеціальну «хатинку кохання» – місце для її побачень з потенційними чоловіками. Чим більше їх пройде через «хатинку» (і не по одному разу і не за один місяць, а то і рік), тим краще для дівчини, вважають у племені. Таким чином вона зможе обрати собі пару на все життя.
У Тибеті йти заміж незайманою вважалося ганьбою. Тому матері буквально наказували донці віддатися до шлюбу щонайменше 10 чоловікам і навіть вели облік «ощасливлених». Але повідомляти потім законному чоловіку загальну кількість коханців вважалося… неетичним 🙂
Схожі традиції існують досі на острові Мангайя в Океанії. Тамтешні матері схвалюють інтимні походеньки доньок – вважається, саме так дівчина може обрати гідного чоловіка. Після 18 років найбільш сором’язливим дівчатам примусово влаштовують «цнотовтрату».
Тибет знову дивує! В цій дивовижній високогірній країні жінка, виходячи заміж за старшого сина в сім’ї, «автоматично» отримує і його рідних братів. Усіх. Та ще й має право допускати в свій шлюб чужих «самців» – якщо раптом захочеться.
А все тому, що в Тибеті народжується мало жінок. Через це давним-давно хтось вирішив дозволити їм полігамність і назвати цю “розпусту” 🙂 божественним символом успіху – чим більше чоловіків, тим сильнішою, заможнішою вважається сім’я. Що, по суті, правда.
Жінка може обрати із законних чоловіків улюбленця – того, хто найбільше працює, турбується. А батяра чи лінивця вправі вигнати з дому назавжди.
Щоб осоромлено не опинитися на вулиці, кожен чоловік намагається своєму «сонечку» вгодити і отримати нагороду – любощі та пестощі. Вони теж на вибір жінки: хоче, кохається з кожним, хоче – лише з улюбленцями.
Дітей у тибетській сім’ї виховують усі «тати» – бо не відомо, хто ж тато. Нормальним в Тибеті вважається «запрошений» чоловік. Якщо жінка довго не вагітніє від обранця чи його братів, то на допомогу «кличе» сусіда 🙂 Або того, хто їй до смаку.
Взагалі, за любовні походеньки в Тибеті жінок ніхто не називає на букву «б» чи «п». Навпаки, кожного нового кавалера дівчина «відмічає» монетою чи намистиною, якими той, як пристойний чоловік, має віддячити за, скажімо так, її «увагу».
В деяких племенах Папуа наречену дефлорує батько, якому допомагають дядьки нареченої, тобто брати батьків, причому юні також. Подекуди біля ліжка бідної дівчини збирається до 20 чоловіків у віці від 10 до 70 років.
У Непалі в племені нінг-ба жінку видають заміж одразу за кількох чоловіків, таким чином збільшуючи робочу силу сім’ї. Подружній обов’язок виконують по черзі: хто перший зайшов на ніч до дружини, той виставляє біля входу взуття – мовляв, «зайнято».
В Індонезії сім разів на рік проходить свято Пон. Історія його малоцікава, а от одна з традицій сподобалася б багатьом гульвісам 🙂 Під час святкування сімейним парам дозволяється секс з будь-яким незнайомцем чи незнайомкою. Це, за місцевим повір’ям, привертає до родини удачу.
Коли наша жінка проявляє зацікавленість чоловіком чи ініціює знайомство, її одразу вважають… самі знаєте ким 🙂 А на острові Бугенвіль, що в Папуа Нова-Гвінея, жінки не церемоняться: побачили симпатичного парубка і одразу оголюють піхву, демонструючи її потенційному кавалеру. Для місцевих чоловіків – це найкраща валентинка в світі 🙂
На острові Мангал в Тихому океані юнаків у 13 років віддають «на виховання» жриці кохання – дорослій жінці. Вона повинна навчити хлопця азам сексу і, що цікаво, вмінню кохатися дуууже довго – щоб задовольнити найвибагливішу чи найхолоднішу дівчину, якщо така бідолазі трапиться.
В деяких регіонах Колумбії колись (а може й досі) молодята проводять свою першу шлюбну ніч при… мамі нареченої. Під її пильним наглядом.
А на Маркізьких островах начебто батьки час від часу займаються сексом при старших дітях – з «просвітницькою» метою: показати їм природність цього процесу і навчити інтимному життю.
Як добре, паняночки, що ми народилися і живемо в Україні…