Жінка на букву «б»: пристойна історія непристойного слова
Виявляється, його походження не пов"язане зі зрадами чи підлостями
Виявляється, його походження не пов"язане зі зрадами чи підлостями
Ми довго думали, чи писати про це слово чи ні, бо воно може здійняти дикий рейвах у пуританок – від звинувачень у пропаганді нецензурщини до розчарувань «фі, ганебно про таке писати в медіа» 🙂 Але ж ми всі хоч раз в житті це слово вимовляли – в нервах, жартома, ставлячи «тавро» сусідці, подумки після чергової вказівки самодура-шефа або вголос, коли кісточкою стопи стукнешся об кут стола.
Вимовляли і не знали, що до XVIII сторіччя це слово не вважалося непристойним, при ньому мами не закривали дітям вуха, цнотливі пані не мліли від шоку, батьки за нього не били по губах, а жінки, почувши, не сприймали на свою адресу.
Слово б…дь, виявляється, походить від давньоруського дієслова блядити – тобто помилятися, пустомовити, обманювати. Ним священники в листах до руських князів позначали єретиків, а в Акафісті Богородиці словом б…ді називали тих, хто надто багато говорив, розносив неправду – навмисно чи не розуміючи цього, незалежно від статі.
У той же час в слов’янських мовах існувало інше слово, схоже за значенням – блудити, наше «блукати». Ним спершу позначали хибний, невідомий, незрозумілий рух – наприклад, в дорозі, від села до села, а згодом, скажімо так, і від сіновалу до сіновалу, від ліжка до ліжка 🙂
Цьому сприяла схожість не лише фонетики, а й суті. Жінка на букву «б» вважалася такою, що заблудилася, заблукала, зійшла з праведного шляху. І вже з XVIII сторіччя ця характеристика набула виключно непристойного значення і… ще ширшого вжитку – як уособлення глибокого розчарування, навіть у столі, який “заблуд” посеред твого шляху і об який ти щоразу стукається ногою 🙂
А ще деякі дослідники проводять етимологічні паралелі суто слов’янського слова з праіндоєвропейським коренем слова bhla – дути і його похідним англійським bladder – «бульбашка», «базіка» або bla-bla-bla – пусте, безтолкове базікання.
Тепер, якщо комусь вириватиметься зопалу «от же ж б…», підказуємо історичний замінник – «б… базікало!» 🙂
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: