На фото з архіву  ЦДКФФА України: Ярослава Бандера

З п’ятидесяти прожитих Степаном Бандерою років 19 років поруч була одна-єдина жінка – дружина Ярослава. Розумна, діяльна, життєлюбна, водночас терпляча й м’яка – вона не залишила його ні в часи успіху та визнання, ні в роки переслідувань, переховувань та цькування. І завжди залишалася в його тіні, хоча керувала жіночою мережею ОУН, брала активну участь в роботі Асоціації українських студентських організацій у Польщі і за свою громадянську активність навіть була заарештована у 1939 році у Львові. 

На жаль, їй присвячено не так багато досліджень чи публікацій – зрештою, як багатьом дружинам видатних чоловіків. Хоча ми впевнені: ці чоловіки не стали б такими видатними без підтримки своїх коханих, без їх ніжної розради, влучної поради, доречної «команди» або й своєчасного мовчання. І Ярослава (у дівоцтві Опарівська) не є виключенням. Донька вчительки та греко-католицького священика, капелана Української галицької армії мала хорошу освіту – закінчила Львівську політехніку. У 1940-му познайомилася зі Степаном. Їй було 23, йому – 31. Пара швидко побралася, і відтоді вони розлучалися лише вимушено – в еміграції, через переслідування та загрози арешту провідника ОУН.

Сподіваємося, що про Ярославу Бандеру, як про інших харизматичних дружин, ще будуть зняті фільми та написані книжки, а поки наведемо кілька знакових фактів про цю українку, не менш цікаву, ніж її чоловік.

ЗАСТРЕЛЕНА РОДИНА
Ярослава Бандера. Фото з відкритих джерел

Родина Ярослави походить з Львівського воєводства тоді ще Польської Республіки. Батько Василь Опарівський загинув у бою під час польсько-української війни. Матір Юлію у 1944 році застрелили військові Армії Людової. Брата Лева розстріляли німці в 1942-му.

ОСВІЧЕНА І ДІЯЛЬНА
На фото з Музею історії міста Коломиї: свідоцтво Ярослави Опарівської про закінчення гімназії, 1936 рік

Ярослава закінчила жіночу гімназію, середню школу в Коломиї, вищі студії Технічного університету Львова. У 1936 році приєдналася до ОУН і до Асоціації українських студентських організацій у Польщі.

АРЕШТ ЗА ГРОМАДЯНСЬКУ ПОЗИЦІЮ
На фото з архіву ЦДВР: Ярослава Бандера з донькою Наталею

У 1939 році Ярославу заарештували за участь у студентських маніфестаціях у Львові. Але це її не спиняло: вона переїхала до Кракова і очолила жіночу мережу ОУН. Там же – у Кракові познайомилася зі Степаном. У 1941-му в них народилася перша дитина.

КОХАННЯ І СОРАТНИЦТВО
На фото з архіву ЦДВР: подружжя Бандери з дітьми

Ярослава підтримувала чоловіка у найважчі часи – поневіряючись з ним у таборах для біженців, переховуючись окремо під вигаданими іменами у Польщі та Німеччині.

НАЙБІЛЬША ВТРАТА
На фото Музею історії міста Коломиї: родина Бандери (Ярослава друга зліва, Степан – третій зліва) під час відпочинку, 1959 рік. Через кілька тижнів Бандеру застрелять

У 1950-х роках Степан Бандера забрав Ярославу з дітьми до Мюнхена. Відносно тихі п’ять років разом закінчилися трагедією: Степана Бандеру застрелив у 1959 році агент КДБ.

У 1960 році Ярослава з дітьми емігрувала до Торонто. Працювала в різних українських організаціях, гуртувала діаспору, підтримувала емігрантів з України. Вона пережила чоловіка на 18 років. Похована на цвинтарі Парк-Лон у Торонто.

СТЕПАН АНДРІЙОВИЧ БАНДЕРА
На фото: діти Ярослава та Степана Бандери – Наталія, Андрій, Леся

У Степана і Ярослави Бандери було троє дітей – Наталія, Андрій, Леся, вони всі уже померли в Канаді. Але є спадкоємець – онук Степан Андрійович Бандера. У 2010 році він отримав замість бабусі та діда найвищу українську нагороду – Орден Держави і звання Героя України.