Всі ми інколи марнуємо час: робимо те, що не треба, спілкуємося з тим, з ким не хочеться, – тобто тимчасово погоджуємося на якесь хронокрадство. В принципі, це не страшно, якщо це справді тимчасово. Гірше, коли розбазарюєш свій час постійно, через що не встигаєш звіт підготувати, як слід, з чоловіком сісти і нарешті плани на відпустку обговорити, з дитиною на ковзанку піти, з подружками – на каву, кіно подивитися… жити не встигаєш! І в душі розумієш: щось не те – не тим займаєшся, не туди йдеш, не те хочеш… Здивуєтеся, україночки, але “некерованість” власного часу відчувають навіть жінки, які керують колективами і підприємствами, і як першокласниці слухають лекцію фахівчині з тайм-менеджменту Людмили Богуш. Ми бачили це на конференції «Успіх в тобі» і теж як першокласниці конспектували. Виявляється, вміння управляти часом – це не так про правильне планування, як про… сприйняття свого життя. І в цьому сенсі ми часто припускаємося одних і тих же помилок.

Ми намагаємось керувати годинами

А й справді: що таке час? Проміжки між рисочками на годиннику? Зрозуміло, що ні. Час – це послідовність зміни станів. Тому й увагу треба звертати не на годинники і календарі, а на себе і своє буття. Бо якщо ми не змінюємося, то час, дійсно, тікає, як вода крізь пальці, навіть коли ви дисципліновано на роботі все здаєте у строк. Ви маєте отримувати задоволення від життя, розуміти, як певна дія, день чи час допоможуть його зробити ще кращим. І тоді встигатимете у спортзал – бо година на орбітреку підтягне фігуру до літа, не відкладете знову англійську – бо вона підвищить вашу «професійну вартість». Поки ви не уявите собі свого часу, не зможете з ним впоратися. Поки ви пасивні, час управляє вами, а не ви часом.

То що робити? Заведіть нарешті планувальник. Краще маленький паперовий, щоб завжди був під рукою, і ви не залежали від електромережі чи акумулятора у смартфоні. Хоча, звісно, справа смаку…

В кінці місяця складіть приблизний розклад дій на наступний місяць. Час від часу передивляйтесь: раптом ви забули про щось важливе

Ми не знаємо, чого хочемо

Якою ви хочете бути? Як хочете прожити своє життя? Що відчувати? Якщо у вас немає відповідей на ці питання, якщо не знаєте, чого хочете, ви не зможете управляти своїм часом. Бо, повторюємо, ваш час – це тривалість і зміни вашого буття. Якщо самі не придумаєте свій завтрашній день, то хтось придумає його за вас.

То що робити? Щовечора виділіть кілька хвилин – скажімо, коли в ванні нарешті закрившись від всіх приймаєте душ чи знімаєте макіяж – і проаналізуйте день, виділіть у ньому головну подію. Подумайте, що вона для вас означає, куди дозволить рухатись, що варто зробити далі. А потім вийдіть з ванни і запишіть. Нехай це буде ваш щовечірній ритуал.

Ми боїмося змін

Часта помилка: ви прагнете стабільності, замість того, щоб визнати необхідність змін і передбачити їх. Простий приклад: ви сидите на роботі до глибокої ночі, виконуючи завдання і свої, і всього відділу, у вічному авралі, вічно нічого не встигаючи і… нічого не змінюючи. Адже головне, що є стабільна робота, який не який, але добре знайомий колектив. Хоча в глибині душі знаєте, що давно треба змінити і ту роботу, і колектив, почати жити не лише в офісі. Але боїтеся.

То що робити? Зрозуміти головне: коли немає змін, ви не рухаєтесь вперед, а тупцюєте на місці. Зміни в житті теж можна розпланувати: завтра розмістіть оголошення на сайті вакансій, післязавтра заплануйте розмову з директором про перерозподіл ваших обов’язків, а на вихідні – сімейну нараду, щоб чоловік і дітлахи допомогли в час змін з домашніми справами.

Не бійтеся! Все, що робиться, завжди на краще

Ми не мріємо

У школі ми вчили про минулий, теперішній і майбутній час. Проте в житті все інакше. Минуле є в наших спогадах і досвіді, воно впливає на наше теперішнє, теперішнє ми проживаємо кожну мить. А от майбутнього у природі… не існує. Воно є лише в нашій уяві, тобто в мріях. Тому так важливо мріяти – щоб знати, в якому напрямку йти, як діяти.

То що робити? Мріяти, фантазувати про все: де проведете вихідні, цьогорічне літо, наступний Новий рік, куди вступатиме син, який будинок збудуєте і яка там буде люстра. Мріями ви запускаєте свої дії, а дії – це час, намірявши, ви мимоволі почнете його складати-планувати так, щоб все намальоване в уяві збулося. Принаймні найважливіше чи найближче у часі. Мрії, ідеї теж записуйте. Якщо не знаєте, коли до неї приступити, запишіть на іншу дату – тоді, коли будете готові про неї подумати. Так ідея не залишиться нереалізованою – в потрібний момент про неї згадаєте чи натрапите у своєму щоденнику і скажете: «О! Настав час!».

Читайте також: Розмовний етикет: як зробити зауваження

Ми враховуємо лише свій робочий час

Не забувайте, що в добі 24 години, а не лише 8 (чи скільки там у вас) робочих. Вільні години, родинні стосунки, мандрівки і навіть власний сон теж потрібно планувати. Чомусь люди звикли вважати, що спонтанність це щось приємне. Та невже? Чи можемо ми зненацька відвідати кращий спектакль провідного театру, суперовий концерт чи гучну прем’єру? Чи потрапимо без попереднього запису до майстра з манікюру? Найчастіше спонтанно нам «світить» хіба якась халепа. Наприклад, у вигляді прориву труби, якщо завчасно не подумали ремонт. А от якщо будемо звертати увагу і планувати всі аспекти життя (дивіться попередні пункти), то замість такої спонтанності будемо мати те, чого насправді хочемо, а не якісь залишки.

То що робити? Завжди плануйте час на себе! Завжди, завжди, завжди! Пообіцяйте:)

Фото з відкритих джерел.