Фотопроєкт: «Важливі Жінки зі сталі» за участю дружин і мам полонених захисників

У російських таборах наразі перебуває понад 7 тисяч українських полонених. З них понад 2,5 тисячі – військові з «Азовсталі». Їх звільнення й порятунок – це головна мета «Ради дружин та матерів захисників України «ЖІНКИ зі СТАЛІ». Цю громадську організацію заснували кілька місяців тому дружини, матері, сестри захисників України, які опинилися в полоні, зникли безвісти або загинули. Щодня своїми діями, акціями, виступами вони працюють на те, аби світ не забув про наших героїв, аби повернути їх живими, а загиблих поховати належним чином. Про їх відчайдушну наполегливість знає вже весь світ. Наш журнал також розповідав про кількох «Жінок зі сталі» – мам “азовців“.

Це дуже сильні жінки. Вони не покладають рук у своїй боротьбі. Звертаються до іноземної спільноти, проводять різноманітні заходи, акції, консультації, щоб привертати увагу світу до полонених українських бійців. Проєкт «Важливі Жінки зі сталі» також створений для цієї мети.

Кожним словом, кожним кадром, кожною емоцією вони передають підтримку і вболівання за кожного, хто надлюдською мужністю боронив Україну, хто досі знаходиться у полоні ворога.

«Зараз дуже важливо, щоб люди не забували, що наші захисники ще не вдома, що про них досі нема інформації та не відомо, де вони, чи живі. Треба кричати на весь світ, використовувати з розумом та холодною головою усі важелі, щоб повернути їх до рідних. Якщо кожен зробить хоч трішки, то разом це буде вже багато для нашої перемоги», – каже співзасновниця «Жінок зі сталі» та учасниця фотопроєкту Наталія Зарицька.

ВАЖЛИВИЙ ПРОЄКТ

Ідея проєкту «Важливі Жінки зі сталі» виникла ще влітку. Тоді відома українська фотографка, засновниця соціального проєкту «Важлива» Катерина Карпенко побачила в пресі історію дружини полоненого “азовця”.

«Важлива» всі роки свого існування розповідає історії саме таких сильних та незламних жінок і, звісно, мені хотілося підтримати дружин військовослжбовців, разом з ними нагадувати світу про необхідність їх визволяти, рятувати з полону. Я звернулася до організації «Жінки зі сталі» з пропозицією зробити для них фото. Розуміла, що зараз дівчата зайняті боротьбою за визволення своїх рідних, і залучити їх до зйомок може буде важко. Але це вдалося і виросло у важливий проєкт з відеороликом та фотосесією. Дуже пишаюся, що дівчата довірилися моїй команді», – розповідає фотографка.

Наталка Зарицька додала: «Проєкт «Важлива» створений спеціально для підтримки жінок, які переживають важкі ситуації, для того, аби показати, що краса й сила є в кожній, що вони не самі. А дружини й матері полонених і зниклих безвісти захисників, які входять у нашу організацію, зараз переживають тяжкі часи в очікуванні рідних, а дехто й оплакуючи загиблих. Та при цьому не опускають руки й готові діяти задля порятунку воїнів. Так народилася спільна ідея «Важливі Жінки зі сталі».

Так склалося, що відео та фотозйомка для проєкту була запланована саме на день, який став наступним після теракту в Оленівці. «Спершу ми були не впевнені, що всі дівчата приїдуть, бо настрій був жахливий. Ми не могли повірити, що це справді сталось. Але все ж вирішили, що повинні продовжувати свою справу заради наших Героїв. Увесь день підтримували одна одну. Також з нами була команда проєкту, наші партнери, всі дуже допомагали. Дуже вдячні за це», – діляться учасниці зйомок.

НІЖНІ ТА СИЛЬНІ

У фотопроєкті взяли участь одинадцять учасниць організації «Жінки зі сталі». З метою безпеки не можемо називати прізвища, але з шаною перелічимо, що серед них – співзасновниця цієї громадської організації Наталія Зарицька, також  дружини бійців полку «Азов», сестри бійця підрозділу ЗСУ, дівчина бійця ЗСУ, мами бійців з Маріуполя, зокрема, й мама Дмитра Козацького, якого за знамениті фото називають очима «Азовсталі», а ще – військова з Маріуполя.

Вони неймовірні. Незламні, хоч як би важко їм не було. «Аби передати цю внутрішню силу через світлини, для учасниць фотопроєкту створили образи жінок-воїнів на кшталт легендарних валькірій. Одягнули в історичні обладунки, які підбирав Євгеній Рязанцев – завідувач лабораторії історичної реконструкції УДЦПО, керівник КІР “Київград”, – розповідає Катерина Карпенко.

Учасниці зйомок згадують, як дивувалися, приміряючи обладунки – вони дуже важкі: «Але ми все одно їх одягли, щоб підкреслити: українська жінка має не тільки козацький дух, а й витримку, коли приходить час захищати своє».

Доповнили образ вишиванки від відомої української дизайнерки Mika Noni та прикраси від “Грицики”.

Адже ляльки ручної роботи споконвіку вважаються сакральними оберегами. «Вони водночас є символом поєднання сімейних зв’язків, символом добра й надії. А ще – захистом від нечисті. I, хоч у нас зараз нема телефонного зв’язку з полоненими рідними, але ми знаємо, що вони відчувають нашу любов, наші обереги, які надають ïм сил», – поділилися учасниці зйомок.

Для проєкту обрали й особливе місце – Національний музей архітектури та побуту Пирогово. «Це своєрідне місце сили. Там безкрайні українські поля, синє небо, що зображають кольори нашого національного прапора. Саме там можна відчути старовинний дух різних куточків України та торкнутись нашої історії», – додали учасниці проєуту «Важливі Жінки зі сталі».

КОХАНІ

Під час зйомок з’явилася ще один образ – дівчини-валькірії у весільній сукні та шоломі з мечем. Його запропонувала одна з героїнь – втілити образ усіх наречених, які, на жаль, уже не дочекаються своїх коханих. Але попри все, кохання не вмирає, і добро обов’язково переможе.

«Жінки, які вже котрий місяць носять у собі нестерпний біль і тугу, завдяки фотопроєкту змогли емоційно підзарядитися і діяти ще з більшою наснагою. Якщо наші воїни змогли пройти весь жах та продовжують боротись, ми також маємо знайти у собі сили, щоб боротися за них, як вони за нас», – поділилася одна з учасниць зйомок.

СЛОВО ЖІНОК

“Не дивлячись на те, що ми можемо бути різними, з різними думками та поглядами, але ми єдині у нашому прагненні жити у вільній країні. У нас прекрасна земля та багата культура. Ми повинні стояти один за одного, як це показали наші Воїни. Ніщо не змусить нас здатися – будемо боротись за кожного. Українці – сильний, вільний та красивий душею народ. Ми дуже чекаємо наших Героїв удома, бо вони достойні найкращого життя», – поділилася учасниця проєкту “Важливі Жінки зі сталі” – дівчина бійця ЗСУ.

«Найголовніше – це суспільний резонанс, щоб про наших військовополонених знало якомога більше людей. Коли я кажу про свій біль і про те, що бійці гарнізону Маріуполя залишаються у полоні, багато хто каже: «Я думав, що вони вже вдома». «Ні, не вдома!», – кричу у відповідь.

Коли чую: «Головне, що вони живі», серце стикається, болить і плаче за кожним, хто загинув в Оленівці. З дня теракту минуло 40 днів мовчання. Це мовчання вбиває, але віра дає сил боротися далі за кожного військовополоненого.

Головне – пам’ятати, що бійці гарнізону Маріуполя знаходяться у полоні після надлюдських випробувань, після того, як вони своєю мужністю, захищаючи місто, захистили всю країну, людські цінності”, – наголосила сестра полоненого прикордонника.

«Рідні захисників «Азовсталі» вже понад три місяці живуть в очікуванні хоча б якоїсь інформації про своїх близьких. Обриваємо телефони державних та міжнародних організацій. І робимо все, щоб світ не забував про тих, хто тримав Маріуполь до останнього.

Фотопроєкт «Важлива» — не просто художня зйомка, об’єднана однією темою. Зараз для нас це ще один інструмент, що дає змогу комунікувати на дуже важливу тему – про наших героїв. За допомогою цього фотопроекту суспільство почує ще раз, що потрібно діяти», — додала дівчина бійця полку “Азов”.

КРИК ДУШІ

Цей фотопроєкт, зазначають його учасниці, це не просто жіночий голос – це крик про допомогу полоненим. У ньому все – біль, віра, чекання, кохання, надії, дії – усе, що відчувають зараз матері, дружини, сестри наших захисників.

«Своїм прикладом вони показали надлюдські можливості. Проте й українських жінок не можна недооцінювати: вони трансформують свiй невимовний бiль у силу та дiю, щоб боротися за своïх захисникiв так, як вони боролись за нас. Щоб кожен Герой, який зараз стоïть на захистi Батькiвщини, котрий у полонi чи зник безвісти, вiдчував, що вiн має надiйний тил. А пам’ять про тих, хто поклав життя за Украïну, закарбувалася в серцi кожного украïнця назавжди”, – зазначають учасниці проєкту “Важливі Жінки зі сталі”.

“Жінки зі сталі” мають силу розповiсти свiтовi своï iсторiï, не опускати руки та невпинно рухатися до перемоги. Любов та краса украïнськоï жiнки може здолати все. Нiхто не може так багато, як усi разом», – говорять «Важливі Жінки зі сталі».

Підтримаймо цей проєкт, україночки. Діліться цим посиланням, діліться інформацією про «Жінок зі сталі», підтримуйте їх у фейсбуці та в інстаграмі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Фото війни: українські жінки у 16 проникливих кадрах
• Сімейні підряди на війні: гуртом гарно й дідька бити
• Українки на захисті життя: спецпроєкт про жінок та їхні неймовірні вчинки людяності й свободи