Українська сорочка: цікаві факти та відмінності від вишиванки

У фондах Музею Івана Гончара – неймовірна колекція старовинного одягу й майже всі наявні на території України техніки вишивки, а їх близько 200. Відтепер роздивитися частину експонатів можна на оновленому сайті музею, де окрім оцифрованої бази і наукового блогу, є й така практична річ як схеми кроїв і вишивок. На сайт виклали 30 зразків сорочок (чоловічих, жіночих, дитячих) з описами технік, особливостей шиття – це дуже цікаво.

Але ще цікавіше про надбання музею розповідає його наукова співробітниця, дослідниця традиційного вбрання Олександра Сторчай. Разом з нею та проєктом «Музей Івана Гончара online: відкрита платформа про українську традиційну культуру» ми реалізуємо цикл публікацій про український одяг, вишивку, побут, косметику і прикраси – те, що ми так любимо, дівчата 🙂 Олександра Сторчай часто проводить на ці теми лекції в музеї.

Читачкам журналу «Українки» Олександра Сторчай розповіла цікаві факти про традиційну вишиту сорочку

Традиційна вишита сорочка і вишиванка – це дещо інше

Сорочка була основою традиційного народного вбрання. Вона мала:

усталений крій, який кілька століть майже не змінювався. Він залежав від ширини лляного чи конопляного доморобного полотна. Мінімальні зміни вносилися за вподобанням або за потребою власника сорочки.
вишивку, яка наносилася за певною системою та у вигляді традиційного геометричного орнаменту. Саме сорочки найбільше і найчастіше вишивалися, адже були основою усього вбрання.

Натомість вишиванка – це будь-який одяг, декорований вишивкою. Це і сорочка (як традиційна, так і сучасна), і блузка, і сукня, і спідниця. Саме через оздоблення такий одяг отримав назву «вишиванка». На відміну від традиційної сорочки вишиванку прикрашали не лише геометричними, а також авторськими візерунками, абстрактними та рослинним орнаментами. Часто використовували схеми, що публікувалися в додатках для жіночих журналів.

Вишиванки стали популярними на початку XX ст спершу в містах, а в середині XX ст поширилися й серед селян, витісняючи традиційну сорочку

Сорочка з Рівненської області, вишита червоними нитками

Читайте також: Витинанка: цікаві факти про український замінник шпалер, серветок і фіранок

Для кожного етнографічного регіону була характерна своя вишивка на сорочці

Загалом на території України вирізняють 18 окремих етнографічних регіонів, і кожен мав свої особливості в оздобленні сорочок. Охопимо кілька найбільших та найвиразніших.

Полісся (північна смуга України) – переважала вишивка у червоній гамі та з геометричними візерунками
Вишивали нитками, фарбованими природним рослинним фарбником мареною красильною або тваринним барвником червець (кошеніль). В орнаментиці – найрізноманітніші поєднання квадратів, ромбів та трикутників. Приклад – сорочка з Рівненської області, вишита на домотканому полотні червоними нитками.

Поділля (Вінниччина, Хмельниччина, Тернопільщина) – переважала чорна вишивка
Чорний колір в українській народній традиції ніколи не сприймався як жалобний. На території Борщівського і Заліщицького районів Тернопільської області святковою вважалася саме чорна велика хустка. На Поділлі чорними нитками вишивали й буденні, і святкові сорочки, дитячі також.

Чорна вишивка символізувала землю, багатство і достаток

Читайте також: 10 маловідомих фактів про «Наталку Полтавку»

Середня Наддніпрянщина (Київщина, Полтавщина, Чернігівщина) – поширена вишивка у всіх варіаціях, але найбільш характерна білим по білому
Білим по білому – це найдавніша вишивка в усіх українських регіонах і, мабуть, найпростіша у виконані. В цій техніці вишивали і буденні, і святкові сорочки. Використовувалася домопрядена, переважно лляна нитка, яку просто відбілювали на сонці, або купована бавовняна нитка.

Східна Україна (Слобожанщина, Харківщина) – різні варіанти вишивки з додаванням металевої нитки сухозлітки
Місцеве населення сформували переселенці з інших регіонів, якій привезли свої техніки та орнаменти. З них згодом сформувався регіональний стиль сорочок. Наприклад, святковою на Слобожанщині була сорочка з дуже широкими рукавами, ажурною вишивкою білим по білому, з контрастною чорною вишивкою на уставках, з додаванням металевої нитки сухозлітки.

Західна Україна (Покуття, Гуцульщина, Буковина) – переважала кольорова вишивка
Тут найбільш строката вишивка з усіх регіонів України – в одній сорочці поєднувалася максимальна кількість кольорів. Зразок – сорочка з Івано-Франківщини, вишита традиційним геометричним орнаментом у техніці низь.

У вишивці цієї сорочки з Франківщини використано 20 кольорів

Традиційна сорочка з Івано-Франківщини з різнокольоровою вишивкою

Читайте також:

Традиційна сорочка в певних регіонах мала свою місцеву назву

Наприклад, на території Закарпаття сорочку називали “довганя”. На території Рівненського Полісся вживали слово “кошуля”, яке є спорідненим до польського слова “сорочка”.