«Київський центр стресостійкості» ‒ тренінгова платформа психологічної підтримки представляє просвітницький проєкт «Будь в ресурсі». Це цикл розмов в ефірі телеканалу «Київ» із психологами, громадськими лідерками про досвід відновлення життєвих ресурсів, соціальну підтримку та подолання безпекових викликів.

Одна з експерток платформи Ярослава Попович розповіла, як діяти, коли тіло охоплює тремор. Знайоме, на жаль, відчуття для всіх, хто переживав хоча б один потужний стрес, обстріли, ракетні атаки, будь-яку загрозу життю. Передусім, наголошує пані Ярослава, у кризовій ситуації треба йти в безпечне місце і тільки там відпрацьовувати одну із наведених технік.

Три способи вгамувати тремор і заспокоїтись
  • Збільште амплітуду тремтіння – посильте його. Звучить парадоксально, але таким чином ви вмикаєте свій контроль, тобто ви керуєте тілом, а не воно вами. Краще це робити у зручному місці, де вас ніхто не бачить, або де вам, принаймні, буде комфортно.
  • Створіть «перенапруження». Це техніка стабілізації, коли ви напружуєте всі м’язи на п’ять-шість секунд і відпускаєте. Зробіть таких три-чотири комплекси. Техніку можна виконувати навіть в офісі ‒ вона не помітна для інших.
  • Походіть, порухайтеся – ця техніка ефективна, коли адреналіну занадто багато, сидіти на місці важко або напруга настільки сильна, що хочеться кричати. До речі, можна й покричати, якщо дозволяють місце та обставини.
Як заспокоїтися під час нічних атак

Ярослава Попович зауважила цікаву тенденцію: ми підлаштовуємося до постійних нічних тривог. “Якщо на початку таких масованих атак ми вставали, йшли й сиділи в укритті, чекали, коли все закінчиться, і не спали, то зараз відбувається інше. Тепер буває засинають і в укритті. Тобто адаптувалася внутрішня система, тіло”, ‒ зазначила пані Ярослава.

Щоб зменшити стрес під час нічних атак, психологиня радить:

  • під час тривоги не бігайте метушливо по квартирі і не скрольте новини беззупинно. У нічну годину для мозку це велике напруження.
  • візьміть м’якеньку подушку, якщо є така можливість, собі та дітям, і приляжте. Створіть, якщо це можливо, найбільш наближені умови, які схожі на ті, коли ви спите.
  • якщо немає ліжка і умови не домашні, прийміть таку позу, щоб іще трохи поспати.

Насправді психіка може адаптуватися. Але якщо ми будемо щоразу бігати під час атак у стані стресу, ми «занотовуємо» інший алгоритм ‒ “я вночі не сплю”. А треба підтримати звичний алгоритм: “вночі я сплю”, пояснила пані Ярослава.