Що говорить про людину її манера їсти: пройдіть «тест» і знайдіть себе
А заразом впізнайте своїх рідних та близьких
x
x
Це не тест в чистому вигляді: відповідати на питання і складати суму відповідей не потрібно. Це життєве спостереження блогерки Євгенії Горац, в якому кожен з нас впізнає або себе, або своїх знайомих. І, впевнені, зробить правильні висновки 🙂
“У моєї колишньої колеги була звичка витискати у свій чай спільний лимон. Тільки-но хочеш відрізати скибочку, а лимон вже вичавлений! Я вважала за краще не робити зауваження – просто приносила свій лимон. Дарма! Колега його тут же вичавлювала. Пізніше вона спробувала вичавити мене у свої кар’єрні інтереси, а коли я вчинила опір, намагалася мене прокрутити в м’ясорубці. Відтоді я точно можу сказати: поводження з їжею, манера їсти – індикатор поведінки та цінне джерело інформації про людину.
Одні, наприклад, їдять нерозбірливо – все! Навіть недоварене чи недосмажене. І просто несмачне.
Інші колупають виделкою в тарілці і взагалі не так їдять, як виколупують: начинку з пирога, родзинки з булки… І ту булку кришать, кришать…
А деякі їдять мало, але лише смачне, вишукане, улюблене. Насолоджуються стравою, часто мовчки, не відволікаючись, аби до останньої крихти чи краплі відчути задоволення. В компанії щиро прицмокують і щедро описують свої гастрономічні відчуття.
Є такі, хто їсть завжди з апетитом. Всі страви на столі обов’язково скуштують, не поспішаючи, як слід, з ретельністю.
Вони люблять скласти своє враження і обов’язково озвучити тим, хто поруч
Бувають ті, хто перед тим, як випити, келих на світлі роздивляються і протирають, протирають. І все їм здається, що він недостатньо чистий.
Є такі, хто наче їсть, а їжа вся на місці: відщипнуть хліба скоринку, дві макаронини на виделку намотають, морквинку з супу виловлять, пів виноградинки відкусять. І чим тільки живі…
Деякі спочатку все розпитають, вивідають: з чого готували, як готували, коли готували, мало не під мікроскопом блюдо розглядають і тут же за столом рецепт просять.
Дехто нізащо не приступить до трапези, поки все красиво на тарілочках не розкладе, зірочки з овочів і півмісяці з яєць не виріже і зеленню не прикрасить. «Естети-декоратори»…
Багато тих, що їдять тільки з обгорток, коробок, судочків – на бігу, без смаку, без різниці.
А інші ні за що на бігу не їстимуть, вмиратимуть від голоду, але доповзуть до свого столу та улюблених страв і тарілок.
Існують і ті, хто не буває голодним – їсть тому що потрібно, час обідати. Жують методично без жодного задоволення. Втім, вони й ситими толком не бувають.
А інші бурчать і чвакають, останнім вареником сметану з тарілки вимакують, живіт солодко погладжують. Якщо поруч нікого немає, то й сметану з тарілки легко вилижуть.
Бувають ті, що лише в ресторанах почуваються… в своїй тарілці
Такі “знавці ресторанів” люблять, коли їх задобрюють, підказують вишукані вина. Страви вони полюбляють з десяти слів у назві. Вміло жонглюють десятьма столовими приборами, крохмальною серветкою куточки губ промакують.
Одні люблять їсти наодинці: усамітнитися з ласим шматочком в затишному куточку і тихо смакувати, прислухаючись до відчуттів, розмірковуючи про життя.
А дехто виключно голими руками їсть, прилади зневажає: жодних посередників і бар’єрів між собою і стравою!
Деякі шукають компанію навіть для швидких перекусів, не кажучи вже про обіди чи вечері.
Є такі, що їдять тільки знайоме і звичне. Одне і те саме, день у день, одне і те саме, день у день, одне й те саме, день у день.
Є ті, що навпаки намагаються куштувати щось нове, незвідане – «а раптом я це люблю?»
Одні змішують все в тарілці – салати, піджарки, гарніри – шарами. Все докупи. І так їдять.
Інші в тарілці страви не поєднують. Не люблять комбінацій. З цукерок лікер виливають навіть.
В житті, в цінностях, пріоритетах, в стосунках у людини зазвичай все так само, як і з їжею. Зрештою, нічого критичного, і з кожним «їдоком» можна знайти спільну мову. Окрім тих, хто витискає спільний лимон у свій чай. Таких точно треба остерігатися…”
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
