Шевченківська премія 2025: серед лауреаток – 6 жінок

Щороку, починаючи з 1961-го, в день народження Тараса Шевченка в Україні вручається головна державна нагорода у сфері культури й мистецтва – Національна премія України імені Тараса Шевченка, або Шевченківська премія. Вона має кілька номінацій – література, публіцистика, кіно, музика, цьогоріч додалася ще номінація «декоративно-прикладне мистецтво».

У 2025 році Указом Президента України переможцями Шевченківської премії названо 13 лауреатів, шість з них – жінки!

скрипалька
Богдана ПІВНЕНКО

Шевченківська премія
у номінації “Музичне мистецтво”
за концертні програми 2019–2024

Пані Богдана – народна артистка України, яку називають «українською Паганіні в спідниці». Солістка й художня керівниця Національного ансамблю солістів «Київська камерата», викладає у Національній музичній академії, донька художника Івана Марчука.

За час повномасштабного вторгнення Богдана Півненко разом з «Київською камератою» дала чимало концертів на підтримку України за кордоном і популяризує українську класичну музику у світі.

художниця
ЖАННА КАДИРОВА

Шевченківська премія
у номінації “Візуальне мистецтво”
за виставку “Траєкторія польотів”

Панні Жаннаучасниця групи Р.Е.П. (Революційний Експериментальний Простір), заснованої під час Помаранчевої революції. Вона представляла Україну на трьох Венеційських бієнале, загалом провела понад три десятки персональних виставок. Її візитівка – артоб’єкти, перформанси з кахлю, цегли, бетону.

До виставки “Траєкторія польотів” увійшли картини, скульптури, інсталяції, через які художниця занурює у досвід українців під час повномасштабного вторгнення. До речі, під час Венеційської бієнале у 2022 році на її виставці «Паляниця» було зібрано понад 230 тисяч євро на ЗСУ.

композиторка
АЛЛА ЗАГАЙКЕВИЧ

Шевченківська премія
у номінації “Кіномистецтво”
за фільм “Довбуш”

Десятки музичних міжнародних фестивалів, музикознавчих статей, відзнак і нагород – це все про пані Аллу. Вона працює як із симфонічною, камерною музикою, так і з електронною музикою, з музичними перформансами, імпровізаціями. Є авторкою опери «Числа і вітер», безлічі хорових, вокальних, електроакустичних, мультимедійних, камерно-інструментальних творів.

Окрім музики до фільму “Довбуш” написала також до фільмів «Будинок слово» та «Мамай». У 2004 році за композиції до фільму “Мамай” отримала Національну премію України ім. Олександра Довженка.

Майстрині розпису
ВАЛЕНТИНА КАРПЕЦЬ-ЄРМОЛАЄВА,
МАРІЯ ПІКУШ,
НАТАЛІЯ РИБАК

Шевченківська премія
у номінації “Декоративно-прикладне мистецтво” за проєкт “Петриківський розпис: на захисті ідентичності”

Пані Валентина, Марія та Наталія – з Дніпровщини, заслужені майстрині народної творчості України, членкині Національної спілки майстрів народного мистецтва України і Національної спілки художників України. Шевченківську премію разом з Андрієм Пікушем вони отримали за серію художніх робіт автентичного петриківського розпису.

Упродовж кількох десятиліть вони розвивають і зберігають цей напрямок традиційного українського декоративного мистецтва, адаптують його на папері, полотні, в дереві, металі, кераміці. Роботи майстринь зберігаються в колекціях багатьох музеїв України.

Лауреатами Шевченківської премії 2025 також стали

• наш улюблений поет Юрко Іздрик («Література»);
• журналіст Павло Казарін (“Публіцистика і журналістика”);
• композитор Олександр Шимко (“Музичне мистецтво”);
• режисер-постановник Львівського театру опери та балету Василь Вовкун (“Театральне мистецтво”);
• режисер Олесь Санін та оператор Сергій Михальчук (“Кіномистецтво”);
• майстер петриківського розпису Андрій Пікуш (“Декоративно-прикладне мистецтво”).

Нагороджували усіх 9 березня у Національній філармонії України за участю Президента України та поважних гостей.