Які молодці черкащани! Створили мобільний додаток – безкоштовний! – який допомагає вивчати цікаві українські слова та «вбиває» суржик. Назвали Проект “Р.І.Д.” – це абревіатура трьох слів: рід, історія, духовність.

Завантажуєш через Google Play та App Store і на айфони, і на андроїди і щодня окрім «словничка» смачних українських слів отримуєш ще й додаткові знання з української історії, запрошення на онлайн- чи реальні лекції культурологів, етнологів, соціологів.

Важко повірити, що таку неймовірну роботу розпочали волонтери: 5 ентузіастів (лінгвістів, програмістів, народознаців) задумали «вбити» суржик. Одна з них Іванка Світляр, лінгвістка за освітою і менеджерка проекту. Її ми й «допитали» про додаток, який – лише уявіть – завантажили понад 50 000 користувачів!

Іванко, хто саме і для чого придумав Р.І.Д.?

Засновником і, звісно, головним ідейником проекту є Максим Тимчій. Створити його підштовхнуло оточення: навколо часто лунає суржик, який вбиває обидві мови – і українську, і російську.

Команда проекту працює на волонтерських засадах, а сам додаток безкоштовний. За рахунок чого існуєте?

Ентузіазм, бажання створювати щось гарне і корисне. Робота не приносить грошей, але дає ні з чим не порівнюваний досвід, потужну командну роботу, зустрічі з неймовірними людьми.

Ми хочемо, щоб будь-хто, маючи смартфон, міг покращити власні знання про мову, народ, країну. Саме до цього ми і йдемо

Хто ваша аудиторія, як залучаєте людей до проекту?

Р.І.Д. завантажують і школярі, і люди літнього віку. На щастя, зацікавленість не обмежена якимись віковими рамками. Географія додатків теж виходить за межі України: Росія, США, Німеччина, Великобританія, Польща тощо.

Залучення людей – один з улюблених процесів:) Це дуже гарне відчуття, коли ти розповідаєш комусь про Р.І.Д. і бачиш, як людина загорається бажанням волонтерити. Це і друзі-знайомі, і ті, кого ми залучили, виступаючи на фестах з презентаціями, і ті, хто заповнив заявку на волонтерство і став частиною команди. Ми із засновником проекту познайомилися на театральних курсах, наприклад.
Можливість приєднатися до РОДУ є завжди. Список волонтерських вакансій можна подивитися на сайті у розділі «Ми шукаємо».

Що було цікавим, незвичним, важким під час запуску і є досі?

І цікавого, і незвичного, і складного вистачає на кожному кроці. Починати щось фактично з нуля – це завжди виклик. Але, певно, найнезвичнішою була робота з юристом і укладання документації для проекту, до цього з такими речами не доводилося мати справи, адже освіта і хобі далекі від юриспруденції.

У вас в проекті є посада “головний редактор слів” – яке в нього завдання і, взагалі, як ви добираєте слова?

Головний редактор слів у проекті – Тетянка Шевченко. Її обов’язок сортувати слова, надіслані користувачами, визначати, як слово публікувати. Керуємося багатьма чинниками: перевіряємо слова за словниками і правописами різних років, відстежуємо, щоб якесь слово не з’явилося двічі.

Також Таня за потреби допомагає редакторам слів з добором описового матеріалу і є коректором історій, які можна знайти в додатку «Крамниця».

За запам’ятовування слів користувачам нараховують валюту проєкту – «піщинки часу».

Ми відповідаємо за кожне слово, яке прийняли чи не прийняли

Читайте також: Пілотеса “Боїнга” Юлія Слободянюк

А яка ваша роль?

У мене широкі обов’язки – від підбору людей до узгодження з технічним відділом подальшого розвитку проекту. Потрібно пам’ятати про наповнення додатків та соцмереж матеріалами, постійно нагадувати іншим про терміни виконання, спілкуватися з партнерами, організовувати зустрічі команди, генерувати нові ідеї – робота завжди є.

Що в проекті для вас особисто було найцікавішим чи найскладнішим?

Велике задоволення і купу сил отримую від роботи з людьми, ознайомлення новачків із тонкощами проекту, від вигадування нових рубрик, формування відділів і підпроектів. Зокрема, поява соціального відділу (загалом їх три: технічний, лінгвістичний і соціальний) – моя ідея. Такі речі дуже важливі у теперішніх умовах. Функція відділу полягає у активному веденні соціальних мереж, постійному наповненні контентом.

Що нового у мові, історії, лексиці самі дізналися завдяки РОДу?

Ну от дізналася про Оліфера Голуба – до проекту якось не доводилося чути про цього гетьмана. Наша стаття про нього – одна з моїх улюблених.

Люблю відповідати на запитання користувачів з розряду “чому так, а не інакше”, тоді дізнаєшся і про розвиток слів, і про формування їхньої структури і таке інше.

Р.І.Д. це взагалі постійне повторення існуючого і доповнення нюансами

Читайте також: “Рабиня” породіль або хто така доула: історія Олександри Тимошенко

Яке ваше улюблене українське слово?

Дуже складне запитання 🙂 Ми нещодавно зробили опитування про 5 найкрасивіших українських слів. До мого списку п’яти «най» увійшли тремтіння, льоля, тендітний, окриляти, світлина. І після того, як я його сформувала, ще багато варіантів передумала. У нас дуже красива мова, тому зупинитися на якомусь одному слові просто неможливо.

Іванко, що, на вашу думку, потрібно зробити, аби мовне питання взагалі не виникало в нашій країні?

Має пройти сотня-дві років, щоб за цей час українська мова набула такої ваги, коли у дітей в селі, місті на Заході і Сході країни не з’являлося бажання переходити на іншу мову в соцмережах і звичайному житті. Чекати чогось фундаментального за помахом чарівної палички не варто. Все-таки ми проходимо непростий шлях становлення. Родина, освіта, оточення, інтернет, медіа – це те, що формує особистість і в мовленнєвому вияві також. Ми у проекті Р.І.Д. потроху робимо свій внесок, аби побачити ці зрушення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: