Пошкоджене житло після обстрілу: що робити далі

Пошкоджене житло після російських обстрілів — це не лише вибиті вікна, уламки скла й зруйновані стіни. Це ще й розгубленість, десятки людей навколо та необхідність ухвалювати рішення у стані шоку. Головна редакторка «Українок» Віта Голдман поділилася у Facebook власним досвідом після того, як російський обстріл пошкодив її квартиру. Вона зібрала покроковий алгоритм для тих, чиє житло також постраждало: що зробити насамперед, куди звертатися та як оформити допомогу.

Ми в редакції вирішили поширити цей матеріал. На жаль, сьогодні він може бути корисним багатьом українцям. Особисті поради доповнили актуальними рекомендаціями МВС, програми «єВідновлення» та київської влади.

Спочатку — безпека

Не заходьте до пошкодженої квартири або будинку, доки рятувальники не підтвердять, що це безпечно. Усередині можуть залишатися уламки боєприпасів, пошкоджені газові труби, оголені дроти або конструкції, здатні обвалитися.

Якщо є поранені, викликайте 103. Про пожежу, загрозу обвалу чи підозрілі предмети повідомляйте за номерами 101 або 112. Не торкайтеся уламків ракет і дронів та не намагайтеся прибрати їх самостійно.

Зверніться до поліції

Зателефонуйте за номерами 102 або 112 чи зверніться до найближчого відділення поліції. Після заяви слідчо-оперативна група має оглянути помешкання і скласти протокол.

Поліція видає талон-повідомлення про прийняття заяви, а після внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань можна отримати витяг з ЄРДР. Ці документи фіксують воєнний злочин і можуть знадобитися під час оформлення компенсації. Тому відкладати звернення на невизначений час не варто.

До огляду поліції та ДСНС бажано не прибирати уламки й не змінювати обстановку. Виняток — ситуації, коли потрібно перекрити воду або газ чи врятувати майно від подальшого пошкодження.

Зафіксуйте всі руйнування

Зробіть фото і відео ще до прибирання. Зніміть загальний вигляд будинку, під’їзду та кімнат, а потім — кожне пошкодження окремо:

• вибиті вікна і двері;
• тріщини у стінах та стелі;
• пошкоджений балкон або дах;
• зруйноване оздоблення;
• меблі й техніку, які неможливо відновити.

Не обмежуйтеся десятьма світлинами, якщо руйнувань більше. Збережіть оригінали фото, відео, документи та чеки за першочергові роботи. Якщо є можливість, зробіть копії у хмарному сховищі.

Прибирайте лише після дозволу

Для прибирання потрібні цупкі рукавиці, закрите взуття, щільні шкарпетки, віник і совок. Дрібне скло може залишатися у щілинах, текстилі та меблях тижнями, тому поспішати не варто.

Біля пошкоджених будинків місцева влада часто розгортає штаби допомоги. Там можна отримати плівку або фанеру, консультацію, психологічну та юридичну підтримку. Уточніть, чи допомагають на місці оформлювати заяви. Перелік послуг і час роботи такого штабу можуть відрізнятися.

Перевірте документи на житло

Для більшості виплат знадобиться документ, що підтверджує право власності. Перевірити інформацію можна у Державному реєстрі речових прав.

Якщо квартира або будинок були оформлені до створення електронного реєстру і даних у ньому немає, право власності потрібно зареєструвати через ЦНАП, нотаріуса або доступний сервіс «Дії».

Також підготуйте паспорт, ідентифікаційний код, документи співвласників і реквізити банківських рахунків.

Подайте повідомлення про пошкоджене майно

Наступний крок — повідомити про пошкоджене майно. Це можна зробити у застосунку або на порталі «Дія», а також через ЦНАП.

У повідомленні потрібно описати пошкодження, зазначити дату й обставини обстрілу та додати фото. Після цього можна переходити до оформлення компенсації за програмою «єВідновлення».

Як податися на «єВідновлення»

Відкрийте спеціальний рахунок «єВідновлення» у банку-партнері та подайте заяву через «Дію», ЦНАП або нотаріуса.

Після подання заяви комісія має оглянути помешкання, зафіксувати пошкодження, визначити перелік необхідних робіт і розрахувати суму компенсації. Офіційний строк опрацювання заяви — до 30 робочих днів.

До огляду комісії не варто повністю ремонтувати пошкоджене житло або встановлювати нові вікна без попереднього погодження. Якщо чекати неможливо, ретельно зафіксуйте стан приміщення, збережіть пошкоджені елементи та проконсультуйтеся з місцевою комісією.

Кошти «єВідновлення» можна витратити лише на ремонтні роботи й матеріали у компаній — учасників програми. Якщо сума перевищує 200 тисяч гривень, її виплачують двома частинами: спочатку 70%, а після проміжного звіту — решту.

На яку допомогу можуть розраховувати кияни

У Києві діють окремі міські виплати. Власник або один зі співвласників пошкодженого житла може подати заяву на одноразову допомогу в розмірі 10 тисяч гривень.

Зазвичай потрібні:

• паспорт та ідентифікаційний код;
• документ про право власності;
• згода співвласників на визначення отримувача;
• довідка від ОСББ, ЖБК або організації, яка обслуговує будинок;
• IBAN соціального рахунку.

Заяву подають до управління соціальної та ветеранської політики районної держадміністрації. Актуальний перелік документів оприлюднений на Порталі послуг Києва.

Якщо пошкоджене житло стало непридатним для проживання і родині довелося тимчасово виїхати, у столиці передбачені також одноразова виплата 40 тисяч гривень та щомісячна допомога на оренду. Умови цих програм потрібно уточнювати у своїй районній адміністрації. В інших містах і громадах можуть діяти власні програми підтримки.

Не забудьте про міжнародний Реєстр збитків

Окремо можна подати заяву до міжнародного Реєстру збитків для України за категорією А3.1 — пошкодження або знищення житлового нерухомого майна. Заяви приймають через портал «Дія». Це не замінює «єВідновлення» чи місцеві виплати, а фіксує вимогу про майбутнє відшкодування збитків, завданих росією.

У перші години після обстрілу неможливо владнати все. Головне — переконатися, що люди у безпеці, дочекатися огляду служб і правильно зафіксувати руйнування. Заяви, рахунки та довідки можна оформлювати поступово, але докази пошкоджень краще зібрати одразу.

Читайте також: Хронічний стрес: як собі допомогти і вижити в умовах постійної напруги