Ми розійшлися, але мусимо спілкуватися: як це пережити
5 порад психолога для емоційної безпеки
5 порад психолога для емоційної безпеки
Життя непередбачуване: сьогодні ви разом, а завтра вас об’єднують лише спільні спогади, діти, незавершені справи, родичі, друзі. Дуже часто після довгого шлюбу колишнього партнера не можна просто взяти і викреслити зі свого життя. Хочеш не хочеш, але доводиться підтримувати спілкування через спільних дітей, побутові питання або фінансові зобов’язання.
Як вибудувати таку вимушену взаємодію? У такому випадку головне – не намагатися змінити ситуацію, а працювати над своїм внутрішнім сприйняттям: переглянути власні реакції, встановити чіткі межі та змістити фокус уваги. Ось 5 порад психолога, які допоможуть спілкуватися без емоційної шкоди для себе.
Ваше спілкування має стати максимально нейтральним. Пам’ятайте: ви більше не пара. Головне правило – жодних особистих тем, тільки питання, які справді потребують обговорення (діти, фінанси, юридичні або побутові аспекти). Говоріть чітко, лише про факти чи завдання: скажімо, «забери дитину з садочка о 18.00», «зустріч з ріелтором можлива або у вівторок або у четвер – коли тобі зручно?» Жодних емоцій!
Якщо з’являється бажання знову обговорити минуле, поставити питання або отримати пояснення – зупиніться. Це лише обтяжить ваше емоційне відновлення.
Колишній партнер може поводитися по-різному: хтось намагається виправдати свої дії, хтось грає на почуттях, а хтось поводиться байдуже або холодно. У будь-якому випадку важливо залишатися з «холодною» головою.
Після розставання часто виникає бажання стежити за життям колишнього: дізнатися, як він, з ким, чи жалкує про розрив. Але цей контроль не принесе вам спокою.
Не перевіряйте соцмережі, не розпитуйте спільних знайомих, не шукайте натяків у його поведінці. Зосередьтеся на собі та своїх почуттях
Читайте також:
Наша свідомість має властивість забувати погане, тому ми часто ідеалізуємо колишнього партнера. У такі моменти варто нагадати собі, що ця людина – не ідеал, а лише образ, створений вашою уявою. Як це зробити?
Найважчий, але найважливіший етап – відмовитися від надії, що він повернеться, розкається і зміниться. Ваше життя не повинно залежати від його рішень. Людина зробила свій вибір – тепер ваша черга обирати, як жити далі. Так, процес сепарації не простий, але ви мусите опиратися лише на себе.
Пам’ятайте: кожен день без «зривів» робить вас сильнішими. Ви поступово почнете обирати себе, а не минуле. І одного дня зрозумієте, що більше не озираєтеся назад.