Місто Марії: щоденники облоги

На сцені Довженко центру 16 і 17 грудня відбудеться прем’єра документальної музичної вистави на основі щоденників і фрагментів інтервʼю сестер Анастасії та Ганни Гречкіних із Маріуполя.

«Місто Марії: щоденники облоги» – це документальна вистава, в якій поєднуються текст, музика, візуальні образи. Драматургічна основа вистави складається зі щоденників та уривків інтервʼю з сестрами Гречкіними, драматург – Андрій Бондаренко.

Ганна та Анастасія Гречкіни – молоді жінки, сестри-близнючки, культурні активістки, які працюють з темою прав людини. Дівчата впливали на культурне життя Маріуполя, створювали освітні та мистецькі проєкти. Вони мріяли відкрити власну веганську кав’ярню та ресайкл магазин у місті.

24 лютого 2022 року дівчата зустріли повномасштабну війну в Маріуполі, три тижні провели в заблокованому російськими військами місті, фіксуючи та документуючи події у своїх щоденниках: «1 березня 2022, вівторок (6 день). Опалення вимкнули. Вночі замерзли. В магазинах продуктів майже нема, ми зайшли в АТБ забрали останні 2 упаковки морської капусти і кілограм дорогих шоколадних цукерок. Я прошу всіх починати економити ресурси. Їсти заради смаку чи хотілки вже не можна. Кажуть, що влучили в 16-у школу і садочок на Кірова. Померла бабуся Тая, ніхто її не забирає — служби не працюють, так і лежить накрита вдома».

Ані й Насті вдалось евакуюватись з Маріуполя 17 березня 2022 року в Бердянськ, а потім, провівши ніч в автобусі в сірій зоні, – у Запоріжжя

З квітня 2023 року драматург проєкту Андрій Бондаренко та режисерка вистави Євгенія Відіщева брали інтервʼю в сестер із певною періодичністю, фіксуючи стани, настрої та рефлексії героїнь у різний час, у різних країнах та містах. Що з ними сьогодні? Де вони? Чи вдається дівчатам осмислити свій досвід? 

Це вистава про силу, про пошуки цієї сили в собі, аби усвідомити і пережити втрату дому, втрату звичного життя і будувати нове життя  на тлі війни, окупації, депресії та втоми.

Формат роботи команди вистави – співтворення: в процесі репетицій митці та мисткині рефлексували теми  війни, втрат, ділилися власними болями, страхами, травмами, мріями. Завдяки цьому від зародження ідеї до премʼєри вистава змінювалась і зрештою стала живим перформансом, згустком почуттів і рефлексій як героїнь, так і всієї мистецької групи. Автоматичне виконання завчених мізансцен не працює з травматичними темами, тож кожна вистава – це співтворення артистів і музикантів і співпереживання людей на сцені та в глядацькій залі. 

Формат роботи команди вистави – співтворення

«Вистава «Місто Марії» – це спільна рефлексія нашої команди

Говорити про війну під час війни важко, але ми намагаємось бути відкритими й чесними і дозволяємо всьому цьому чуттєвому й чутливому процесу статися. Один режисер колись навчив мене, що потрібно робити тільки те, що не можеш не робити, говорити про те, про що  не можеш не говорити. Десь так і працюємо.

Сьогодні Україна стає щитом для всього цивілізованого світу. Ми потребуємо зброї і підсилення. Наша вистава – це спроба щиро поговорити зі світом про війну в центрі Європи, про геноцид та наслідки російської агресії в широкому контексті на прикладі дуже конкретної історії двох сестер, які народились та жили в Маріуполі», – говорить режисерка вистави Євгенія Відіщева.

Ганна та Анастасія Гречкіни також будуть на прем’єрі вистави «Місто Марії».