Материнська любов: чотири історії про найпотужнішу силу на землі
Про мам Пола Маккартні, Пабло Пікассо і Томаса Едісона, які «створили» геніїв
Про мам Пола Маккартні, Пабло Пікассо і Томаса Едісона, які «створили» геніїв
Кажуть, що Бог не мав можливості бути всюди, тому створив мам. Імовірно, тому кожна мама – це неймовірна, потужна, світла – дійсно божественна сила, яка зверне гори, стерпить усі випробування заради своїх дітей. За прикладами ходити не треба – це все жіноцтво світу всіх часів. Це ви – наші україночки. Але є три історії, які стали квінтесенцією материнської любові, без якої світ міг не отримати трьох геніїв у музиці, живописі й фізиці…
Один із засновників гурту The Beatles Пол Маккартні втратив маму, коли йому було чотирнадцять, а його брату Майклу – дванадцять років. Мері Патриція Мовін померла від раку грудей у 1956 році, їй було лише 47.
Пол обожнював її за добре серце, за віру в нього. Вона мріяла, щоб син став видатним музикантом і заохочувала до занять музикою. До речі, рання втрата мам стала однією з причин зближення Маккартні та Джона Леннона, у якого теж дуже рано померла мама, але в них були дещо інші стосунки.
Пол довго не міг змиритися зі смертю найдорожчої людини, шукав себе, він часто впадав у депресію. Через 8 років після втрати, в період чергового душевного зламу, вона йому наснилася. Вперше за весь час. Вона ніжно гладила його по голові і казала: «Не сумуй, мій хлопчику, ти маєш жити своїм життям – на повну, насичено, неймовірно! Нехай так буде». Let it be англійською. Прокинувшись, Пол Маккартні написав свій перший хіт – знамениту пісню бітлів «Let it be», яка з 1970 року і до нашого часу є однією з найпопулярніших пісень у світі, яку наспівують і в Києві, і в Сингапурі.
Багато разів в інтерв’ю сер Пол Маккартні зізнавався: «Той сон врятував мене, коли я був на краю безодні, а та пісня стала символічним прощанням з мамою і присвятою їй та материнській любові».
Цей портрет звичайної іспанки намалював її син, коли йому ледь сповнилося 15 років, на знак своєї відданості й подяки. Сина звали Пабло Пікассо і саме завдяки безумовній підтримці матері Марії Лопес він став тим самим Пікассо.
Взагалі, його не мало бути на світі: вагітній Марії сказали, що плід проблемний і навряд чи виживе. Пологи справді були важкими, і акушерка, глянувши на бездиханного новонародженого, констатувала: «Мертвий». Але огляд лікаря, що байдужо зайшов підтвердити смерть малюка просто з сигарою в руці і «ненароком» на нього дихнув, мимоволі став порятунком для хлопчика: від «димного» спазму він закричав.
Потім, у дорослому житті, він сам стане справжнім «криком моди» у мистецтві, але в той «смертельний» момент він заверещав так відчайдушно, що повернув до тями знесилену пологами матір.
Вона закликала всіх святих допомагати сину в буквальному сенсі – додавши їх у повне ім’я хлопчика: Пабло Дієго Хосе Франциско де Паула Хуан Непомусено Марія де Ллос Ремедіос Кріспі Кріспіньяно де ла Сантісіма Трінідад Руїс Пікассо.
Донна Марія в усьому підтримувала сина і навіть падаючи з ніг від втоми розповідала йому перед сном дивовижні казки, які вигадувала сама. Саме ці оповіді, зізнавався Пікассо, збудили в ньому жагу до творчості. Марія закривала очі на байдужість Пабло до шкільних уроків і дозволяла без обмежень займатися тим, що йому подобалося – малюванням. «Вона завжди в мене вірила. І примовляла: синку, що б ти не обрав, ти станеш великим! Обереш кар’єру військового, обов’язково станеш генералом, обереш церкву – станеш папою. А я пішов у художники і став Пікассо», – розповідав в інтерв’ю основоположник кубізму і один із найталановитіших митців сучасності.
Читайте також: Жінки великих художників: Пабло Пікассо, безліч коханок і головна жінка його життя
«Унція матері коштує фунт духовенства», – цю іспанську приказку пригадав в одному інтерв’ю відомий актор Чак Норріс, розповідаючи про свою маму – Вільму Норріс Найт, коли їй сповнилося 100 років. Чаку було, відповідно, 80.
Пані Вільма виросла у бідності і у віці 8 років потрапила у притулок. Два роки лікувалася від рідкісного захворювання, жила далеко від сім’ї у дитячій лікарні. Пережила Велику депресію, важко працювала на бавовняних полях, щоб заробити копійку.
Вийшла заміж у 16 років, народила трійко дітей і виховувала їх фактично сама – чоловік її покинув. Вона пережила смерть молодшого сина, двох онуків, онкологічну хворобу, понад 30 різних операцій. Вона дожила до 100 років єдина з її колись великої родини – з 11 людей.
«Мама молилася за мене все моє життя. Коли я народився і ледь не помер від ускладнень. Коли робив перші кроки в Голлівуді і коли мало не втратив свою душу у спокусах слави. Мама навіть молилася, щоб я знайшов жінку, яка б змінила моє життя, і це спрацювало. Унція матері коштує фунт духовенства, кажуть іспанці. Це про мою маму», – казав Чак Норріс.
А ми кажемо: це про всіх наших українських мам. Мам, які завжди моляться за своїх дітей.
Якось один маленький хлопчик повернувся зі школи і передав мамі записку від вчителя. Вона пробіглася нею очима і раптом розплакалася. Син розхвилювався, що ж трапилося, на що мама, витираючи сльози і вдавано посміхаючись, відповіла: «Тут написано, що ваш син – геній. Наша школа надто проста для нього і не має гідних вчителів, здатних його чомусь навчити. Будь ласка, навчайте його самі».
Багато десятиріч по тому, після смерті матері, він переглядав старі документи і наштовхнувся на пожовтілий, складений в кілька разів знайомий аркуш. Впізнав у ньому ту саму шкільну записку, взяв до рук і прочитав: «Ваш син – розумово відсталий, ми не можемо більше навчати його в школі разом з іншими дітьми. Тому рекомендуємо вам навчати його самостійно або влаштувати до спеціалізованого закладу»…
Читайте також: Жінки в науці: без них не було б GPS і людини в космосі
Його справді вважали «важкою дитиною» – всі, окрім матері Ненсі Елліот Едісон. Ще малечею хлопчик захворів на скарлатину і частково втратив слух. Коли пішов до церковної школи, погано чув пояснення вчителів, через що відставав у навчанні, зазнавав цькувань однолітків і ще більше замикався. І через три місяці першого класу його мама отримала записку…
Після того вона більше ніколи не відпустила свого хлопчика на поталу тих, хто вважав його відсталим – займалася з ним сама і дозволяла читати й вивчати лише те, що цікавило маленького Томаса. Так, в 10 років він перечитав усі дорослі книги, навіть «Короткий огляд природної та експериментальної філософії» Річарда Паркера і самостійно вивчив азбуку Морзе. А в 22 роки отримав перший патент на апарат для автоматичного підрахунку голосів при балотуванні. Загалом, за своє життя Едісон зробив майже 2 500 винаходів!
Але тоді, вражений справжнім змістом знайденої записки, він закинув свої наукові роботи і кілька днів ходив мовчазним. А потім записав у своєму щоденнику: «Я, Томас Едісон, був розумово відсталою дитиною, але завдяки своїй героїчній матері став видатним науковцем свого часу». І поміж аркушів щоденника з історією про маму вклав записку…
Вірмо у своїх дітей, дівчата…
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: