МАРІАННА ЯНУШЕВИЧ. ПОЛЬКА В УКРАЇНСЬКОМУ КІНО

Про роль Стефи у фільмі “Віддана”, кастинг, мову і корсет

Навряд чи хтось з наших читачок-україночок не знає про фільм «Віддана», який вже знято за романом Софії Андрухович «Фелікс Австрія» – ми навіть робили репортаж зі знімального майданчика.

А от акторки, які зіграли головних героїнь роману – Стефу і Аделю, для нас – зовсім нові обличчя. Аделю, доньку заможного доктора Анґера, грає українська акторка Алеся Романова. Стефанію Чорненько, доньку хатніх робітників, виконує польська акторка Маріанна Янушевич, і з нею журнал “Українки” завдяки FILM.UA Production вже встиг познайомитися.

Маріанна з Варшави, знімається у фільмах з 15-ти років. Кіно її завжди приваблювало, хоча в дитинстві було, швидше, розвагою. З часом ця забава переродилася у більшу пристрасть і, вже можна сказати, в професію. Маріанна знялася у кількох польських серіалах та художніх фільмах, пробувала свої сили у Німеччині, була задіяна в кінопроєкті в Італії. І ось зараз прийшов час для України. Про це ми й розпитали пані Янушевич.

Маріанна Янушевич народилася в кінородині, але вивчала мистецтво, а не акторську справу

Про кіновиклик і польсько-українську “ротацію”

Кастинг для фільму «Віддана» загалом був для мене великим викликом. Знаю, що проєкт задумувався як міжкультурний, міжнародний, адже одна з головних героїнь роману Аделя – полька, а Стефа – українка, тому акторів шукали й у Польщі. Коли дізналася про кастинг, мусила швидко записати відео для проб. На щастя, у Варшаві маю багато знайомих родом з України, які допомогли з текстом українською. Спершу трішки не вірила в свої можливості: здавалося, я зовсім не знаю мови, а потім виявилося, що цілком розумію і не маю великих проблем – якось зуміла дати раду. І от в результаті українку Стефу граю я, польська акторка, а польку Аделю – українська.

Про спорідненість мов і велику мрію

Книжку Софії Андрухович, за якою знято фільм «Віддана», я читала польською, але для фільму почала вчити українську, бо взагалі не володіла нею. Хоча знаю, що люди, які приїжджають з України до Польщі, наприклад, студенти, дуже швидко вивчають польську, і мене це завжди вражало. Ще читаючи текст сценарію, дивувалася, як багато схожих слів, що полегшувало освоєння і сценарію і мови.

Читаючи Андрухович, я дуже виразно уявляла образи: архітектуру, меблі, костюми, атмосферу того дивовижного зламу сторіч. Не могла дочекатися, коли побачу, як все це буде відтворено для фільму. Вже на примірці костюмів, спеціально пошитих для кожної героїні, занурювалася у ті часи. Це була моя особиста велика мрія – зіграти в костюмованому проєкті.

Мушу визнати, що моїм сподіванням, моїй уяві знімальний майданчик повністю відповідав

Про суцільний захват

У фільмі задіяна цікава харизматична міжнародна акторська група. Ми з різних міст і навіть країн, не лише з України, а і з Польщі, звідси й мій колега Себастьян Цибульський, є й актор з Грузії – Важа Годердзишвілі. Для багатьох з нас українська мова стала свого роду викликом.

Окремо я б виділила прекрасні костюми, створені Лесею Патокою. Навіть корсет! На початку був для мене дуже незручним, а потім я не знала, як без нього «функціонувати». А які декорації! Вітальня, моя кімната, кімната Аделі… Все пречудово.

Читайте також: Не кулінарні секрети Пані Стефи

Про високий рівень зйомок

Чи є відмінності кіновиробництва в Польщі та Україні? Я замислювалася над цим ще до того, як сюди приїхала. Такі ж питання ставив мені тато, який працює оператором. Питав, яка камера, яке світло, а що, а як, а скільки людей задіяно… Якщо йдеться про технології, спосіб роботи, поведінку на майданчику, людей, то я не бачу особливої різниці. Знімальний майданчик зовсім не відрізняється від тих, на яких я працювала в Польщі чи Німеччині. В Україні також все на дуже високому рівні, з дуже доброю організацією, якісними візуальними ефектами, фільм дуже пластичний… Мені це все до вподоби, бо я уважно ставлюся до таких нюансів – як акторка і як митець.

Упевнені, що вам буде цікаво прочитати про маловідомі факти життя Маргарет Мітчелл і дізнатися багато нового про письменницю.

Мені здається, я добре розуміла режисерку Христину Сиволап та її вимоги до мене

Про пошуки любові

Коли я приїжджаю в Україну, почуваюся як вдома: мені тут дуже приємно та спокійно, і бачу багато спільних для наших країн речей. Історія, яка відтворюється у стрічці «Віддана», здалася мені дуже близькою, навіть попри те, що відбувалася вона понад сто років тому. Це розповідь у формі щоденника головної героїні, яка загубилася емоційно, шукає своє місце, прагне любові, прийняття. Це чуттєва історія про пошуки любові – чи то до близької особи, чи до чоловіка, чи дитини, чи жінки, чи улюбленої справи – кулінарії. Це історія про знаходження себе в плутанині думок та ситуацій.

Читайте також: Антоніна Хижняк: Мотря Кайдаш нашого часу

Поринути у ці внутрішні суперечки двох молодих жінок – Стефи та Аделі – українські глядачі вже можуть: фільм «Віддана» вийшов у всеукраїнський прокат. Те, що він стане кіноподією цього року, не сумніваємося: у стрічці задіяні 34 актора та понад 500 акторів масових сцен. Наймолодшому акторові на момент зйомки було 57 днів, найдосвідченішій актрисі – 81 рік. Спеціально для епізоду з танцівницею була запрошена прима балерина Катерина Кухар, для якої був поставлений танцювальний трюк. В епізодичних ролях знялися Міс Україна-2018 Леоніла Гузь, Міс Україна International-2018 Богдана Тарасик та фіналістка конкурсу «Міс Україна-2018» Карина Олих. Спеціально для стрічки пошито понад 150 костюмів і зібрано понад 300 образів XIX-XX століть.

Окрім того, разом з фільмом вийде книга «Галицькі смаколики» з рецептами галицької кухні, які героїні твору Софії Андрухович готують у фільмі.

Читайте у нас і про приму української літератури Марію Матіос і найкращі висловлювання з її відомих творів.

Увімкнути сповіщення? OK Ні, дякую