Щоб «заробити» взимку кашель, і особливо старатися не треба. Адже вогка холодна погода з різкими коливаннями температури для різноманітних вірусів, які врешті-решт викликають застуду з набридливим «кхе-кхе», – улюблена. Можна ставитися до цього філософськи – мовляв, і це пройде. А можна й трохи допомогти собі, аби пройшло швидше. 

Друг чи ворог?

Насправді сам по собі кашель не такий вже й поганий. Адже це захисна реакція організму, що сприяє відновленню прохідності дихальних шляхів: відкашлюючись, ми звільняємо бронхи від усього «зайвого» (скупчень слизу, а також мікробів, що містяться в ній), допомагаючи організму відновитися. Однак правда й те, що кашель не завжди буває продуктивним, бо часом відкашлювати просто нема чого, та й приємного в ньому мало: він не лише виснажує, а й може викликати головний біль, біль у м’язах, задишку. Тож  залишати його без уваги ніяк не можна.

За своїм характером кашель може бути постійним та короткочасним, за тривалістю – гострим (до 3 тижнів), затяжним (3-8 тижнів) та хронічним (понад 2 місяці). У більшості випадків він виникає через інфекцію, що потрапила в дихальні шляхи, інакше кажучи, застуду. Також його причиною може бути алергія, подразнення слизових оболонок носоглотки внаслідок надмірно сухого повітря або куріння.

Загалом різновидів кашлю чимало, та найперше важливо зрозуміти, він сухий (непродуктивний) чи вологий (продуктивний)

Сухий чи вологий?

Сухий кашель проявляється у вигляді нав’язливих нападів, що не приносять полегшення, оскільки мокротиння не відходить, звідси і його друга назва – непродуктивний. Саме такий кашель супроводжує початковий період ГРВІ. Як із ним боротися? Насамперед важливо зупинити інфекцію, не дати їй спуститися в нижні дихальні шляхи (трахею, бронхи, легені), приймаючи противірусні засоби, що пригнічують розмноження мікробів. Також треба стежити за харчуванням, не допускати подразнення слизової горла (гостре й гаряче – під забороною). А от з препаратами, що пригнічують кашльовий рефлекс, поспішати не треба – вони мають серйозні побічні ефекти і можуть не допомогти, а навпаки, тож застосовуються лише за призначенням лікаря у випадках, коли кашель сильно виснажує, порушуючи роботу та сон.

Що стосується вологого кашлю, він приносить полегшення, адже завдяки його нападам виокремлюється мокротиння, що накопичилося в дихальних шляхах. Він свідчить про те, що застуда рухається в правильному напрямку. У цей період найкращими помічниками будуть препарати-муколітики (на основі амброксолу, бромгексину, ацетилцистеїну) та відхаркувальні засоби (мукалтин, пертусин, сиропи кореня солодки та алтею, грудні збори), що розріджують мокроту та полегшують її відходження.

Необхідно також багато пити, аби відновити водний баланс організму, порушений хворобою. Крім того, це сприяє розрідженню мокротиння

Домашня робота

Помічними у боротьбі з кашлем будуть додаткові заходи, доступні кожному. Отже, що ми можемо?

  • забезпечити оптимальну вологість повітря (60%) і температуру (18-22ºС) у приміщенні, регулярно його провітрювати – це само по собі є запорукою якнайшвидшого одужання. Якщо стан дозволяє, практикуйте спокійні прогулянки на свіжому повітрі, наприклад, у парку. При постільному режимі частіше змінюйте положення тіла – помірна фізична активність сприяє дренажу бронхів і легенів.
  • слідкувати за раціоном: зараз не час для важкої їжі, адже організм спрямовує усі зусилля на боротьбу з інфекцією. Варто вживати продукти, відомі своїми протизапальними властивостями: цибулю, часник, червоні ягоди. Взагалі ж їжі має бути поменше, а пиття – побільше. На вибір: чай з лимоном та імбиром, настій із сухофруктів, трав’яний відвар (з липи, ромашки, солодки з медом), мінеральна вода.
  • задіяти фізпроцедури: холодні інгаляції з мінеральною водою типу «боржомі» або фізрозчином, полоскання травами настоями (евкаліпта, ромашки, календули) або морською водою. Однак не всі народні рецепти доречні: так, лікарі не радять полоскати горло содою – вона сушить і додатково подразнює слизову. Дихати гарячою парою теж треба з обережністю – у деяких випадках це може призвести до набряку легенів. Що стосується гірчичників та розтирань, ці процедури застосовують тільки при нормальній температурі тіла та з огляду на індивідуальну реакцію, оскільки можлива й алергія.