На фото: родина Карнофскі

Ця історія немає жодного стосунку до України, але нагадує про людяність, про необхідність допомагати й українським діткам, що осиротіли – хтозна, може серед них є новий всесвітній талант…

У 1907 році одна єврейська родина емігрантів з Литви на прізвище Карнофскі пожаліла семирічного темношкірого хлопчика і взяла його до себе. Його рідний батько зник, рідна мати була повією. Він мав усі шанси закінчити у злиднях або в’язниці, але Бог вчасно послав йому родину Карнофскі.

Спершу він прийшов до них підзаробити, допомагав вантажити вугілля за їжу. Згодом бешкетного, але дуже бідового хлопчика господар почав залучати до інших справ. А господиня – пані Карнофскі – залишала його на обіди, вечері, ночівлю й турбувалася про нього, як про своїх дітей.

Уперше у своєму ще короткому житті хлопчина відчув, що таке доброта й турбота

історія Луї Армстронга

Читайте також:

Коли він лягав спати, пані Карнофскі співала йому колискові на їдиш, навчала пісень. Згодом пан Карнофскі дав йому гроші на перший музичний інструмент – кларнет, бо щиро захоплювався його музичним талантом. Хлопчик став повноцінним членом родини і до кінця своїх днів називав Карнофскі своїми названими батьками.

Пізніше, вже у статусі професійного музиканта і композитора, він використає улюблені єврейські мелодії у своїх найвідоміших композиціях. Пану Карнофскі на ювілей він присвятить свою знамениту пісню Let My People Go – про вигнання євреїв з Єгипту і вперше виконає її на Хануку у нью-йоркскій синагозі.

Він з гордістю і вільно говоритиме на їдиш, напише мемуари про цю єврейську сім’ю і на знак подяки їй завжди носитиме зірку Давида. У багатьох інтерв’ю повторюватиме: лише той, хто зазнав пригнічень, вміє зрозуміти й підтримати такого ж пригніченого, маючи на увазі євреїв та темношкірих того часу. А ще він часто казав, що без турботи й тепла, отриманих у названій родині, не став би тим, ким став – Луї Армстронгом…