«Невже на батьківщини Камасутри, маючи ще двох дружин та сотні наложниць, той шах Джахан НЕ МІГ ЗРОБИТИ ТАК, щоб кохана Мумтаз не вагітніла щороку? Померла при пологах 14 дитини! До смерті її залюбив, а потім мавзолей збудував, витративши весь бюджет країни. Теж мені, герой!» – сказала мені подруга про найромантичніший памʼятник Індії, коли почула, що я їду в Тадж-Махал.

Виїзд о 1:45, за три доби уривками кілька годин сну. І от ми перед одним із семи сучасних див світу. І це справді диво.

За переказами, шах був настільки вражений тим, що зробили майстри, що після закінченні будівництва наказав їм відрубати руки. Та наш гід розповів таке: він заплатив їм стільки грошей, щоб вони більше НІКОЛИ НЕ ПРАЦЮВАЛИ.

А порушувати обітницю, дану шаху, погано як для носіння голови, так і для карми. От і не працювали кращі майстри імперії більше ніде. Продали можливість створювати шедеври та справу свого життя за великі гроші на піку визнання та майстерності. Так, дійсно, він відрубав їм руки.

І тут на другий день перебування в Індії я зрозуміла, для чого сюди поїхала! Мене переконували різні люди, що я живу в неправильних агресивних енергіях. От все, просто все зі мною не так. Наче вдарена струмом, я уявила, що хтось мені дасть, до прикладу, 10 мільйонів доларів і накаже сидіти тихо, не проводити тренінги, не виступати в ЗМІ, не писати книги, не вести блог. Піти в довічну відпустку, замість того, щоб займатися тим, в чому я краща, відмовитися від усіх своїх цілей та напрацювань.

Чи погодилась би я? І просто навпроти мармурового дива мені прийшла відповідь: «НІ»

Кажуть, Індія зриває маски, показує людям їхній справжній шлях і самих себе. А, виявляється, я й є справжня! Там, де маю бути. Все в мене добре з ритмом, і з темпом, і з цінностями та й зі шляхом також! Й енергії мої також ок. Інакше б не заслужила я все, що маю, й не було б в мене вас, мої читачі, яким я ще стільки можу дати!

Ба більше: отримані гроші, навіть ду-уже великі, мають тенденцію закінчуватися, якщо їх не заробляти постійно.

А може й з вами все ок? І дарма ви часом собою не задоволені, думаєте, що робите щось не те, чи ваша справа життя нікому не потрібна? Ви готові відмовитися від всього, чим живете, отримавши великий відступний?

Ось таким я відчула Тадж-Махал. До речі, шаха – володаря половини світу позбавив престолу власний син саме від цієї дружини, попередньо вбивши своїх двох єдинокровних братів».

Повчальна історія, чи не так? Вона – з нової, четвертої, книги Людмили Калабухи, над якою вона почала роботу. Пишаємося, що саме наш журнал «Українки» став першим медіа, якому письменниця довірила фрагменти з цієї книги, яку вже з нетерпінням чекаємо.

Ну а хто хоче сміятися та плакати та провалитися в іншу реальність на добу (саме стільки займає прочитання кожної з книг Людмили Калабухи), замовляйте її книги тут.