Архітекторка, яка озброїла Україну: історія Ірини Терех і ракети «Фламінго»

Про українську ракету «Фламінго» цього літа заговорив увесь світ після серії ударів по військових об’єктах і нафтопереробних заводах на території Росії. А от про жінку, яка стоїть за її створенням, відомо значно менше. Її звати Ірина Терех, їй 35 років, за освітою вона архітекторка з Харкова і сьогодні очолює одну з найпомітніших оборонних компаній України. Про її шлях розповіло ізраїльське видання Ynetnews.

Ірина Терех народилася в Харкові. Свою першу роботу отримала ще підлітком, коли продавала мобільні телефони. Здобувала освіту в Київському національному університеті будівництва і архітектури, але залишила навчання на третьому курсі, коли в неї вже було двоє дітей. До повномасштабного вторгнення вона встигла заснувати власну студію архітектурного бетону DWELL the SPACE.

Від архітектури до зброярні

Ірина Терех виросла в місті, яке одним із перших і найважче зазнало російських обстрілів після початку повномасштабного вторгнення. За словами видання, саме це змусило її зробити вибір: залишатися осторонь вона більше не могла.

Коли в лютому 2022 року почалося повномасштабне вторгнення Денис Штілерман, засновник компанії Fire Point і давній друг Ірини, переконав її долучитися до створення зброярської компанії. Так архітекторка стала однією з тих, хто фактично з нуля вибудував українську виробничу лінію ударних безпілотників і ракет.

Три години сну і перший прототип

Початок був далеким від образу високотехнологічного оборонного підприємства. На початку 2023 року команда зібрала перший прототип ударного дрона в тісному саморобному гаражі. Працівники витримували виснажливі зміни, а спати вдавалося не більше трьох годин на добу.

Критики глузливо називали цю роботу «гаражною інженерією», та Ірина не заперечувала проти цього визначення. Навпаки, вона перетворила його на принцип: в умовах війни, яка спирається на волонтерів і швидку адаптацію, зброя має бути простою, надійною і придатною для масового виробництва. Саме ця філософія — простота замість складності — і визначила подальший успіх компанії.

Від гаража до 83 заводів

Сьогодні Fire Point — це вже зовсім інша компанія. За даними видання, вона має 83 виробничі майданчики по всій Україні та ще один завод у Данії. У ній працює близько 6 000 людей, а щомісяця підприємство випускає тисячі дронів.

Паралельно компанія виробляє близько 100 крилатих ракет «Фламінго» щомісяця. Ракета несе важку бойову частину — понад тонну вибухівки — і здатна пробивати бетонні укриття, даючи Україні власну, вироблену в країні спроможність вражати укріплені й віддалені цілі.

Далекобійні удари

Одна з найпомітніших операцій за участю «Фламінго» — політ ракети складним маршрутом протяжністю близько 1 800 кілометрів до заводу військових комплектуючих у глибині Росії.

Ракети також застосовували проти російських нафтопереробних заводів. За наявними даними, ці удари сприяли зниженню російського виробництва пального приблизно на 20%. Таким чином Київ отримав власну далекобійну зброю саме тоді, коли західні партнери не поспішали передавати Україні подібні системи.

Що далі

Стрімке зростання Fire Point супроводжувалося й критикою. Компанію звинувачували в тому, що вона отримує преференції від української влади, а також у затримках через перевірки за підозрою в корупційних порушеннях.

Втім, Ірина Терех уже дивиться за межі «Фламінго». Серед її наступних цілей — розробка перших українських балістичних ракет та участь у створенні міжнародної коаліції протиповітряної оборони. Це новий виток для компанії, яка починала з імпровізованої майстерні, трьох годин сну на добу і зброї, яку колись зневажливо називали «гаражною інженерією».

Читайте також: Маркетологиня за пультом «Немезіса»: як 21-річна «Лілу» стала пілотесою важких бомберів ДШВ