Анна Ярославна, невідомий художник, 1884 рік

Про королеву Анну, дочку київського князя Ярослава Мудрого, написано багато. Історики, біографи, етнографи детально вивчали біографію цієї видатної жінки, розвінчували міфи, коментували легенди й висували свої гіпотези. Ми не належимо до когорти фахівців і не претендуємо на науковість – лише відзначаємо знаковий день: 19 травня київська княгиня Анна вийшла заміж за короля Франції Генріха I Капета, і відбулося це у 1051 році у соборі Реймса.

Невдовзі київська княгиня коронувалася на престол Франції – факт, який викликає щире захоплення. А нас, українок, вражають ще кілька подій з життя цієї харизматичної киянки. І це не лише загальновідомі свідчення про її розум, про придане – Реймське Євангеліє, листування з Папою Римським та вплив на міжнародну політику.

Анна Ярославна – наполовину шведка

Її мама – шведська принцеса Інгігерда, а дід – шведський король Олаф Шетконунг. Для Ярослава Мудрого шлюб з Інгігердою був другим. І досі точно невідомо, в якому році народилася Анна: орієнтуються на період між 1024 і 1032 роками.

Достеменно невідомо й те, якою була Анна в порядку народження своїх братів і сестер – за більшістю даних, наймолодшою

Доньки Київського князя Ярослава Мудрого. Анна, ймовірно, остання. Фреска в Софійському соборі в Києві
Замість королеви Франції Анна мала стати королевою Німеччини

Спершу її збиралися видати заміж за короля-вдівця Німеччини Генріха III Чорного. Але недалекоглядний німець обрав іншу претендентку – дочку герцога Аквітанії Вільгельма V Агнес де Пуатьє. А міг увійти в історію і стати чоловіком видатної киянки 🙂

Читайте також: Князівна Євпраксія: як онука Ярослава Мудрого стала секс-рабинею

Французькому заміжжю Анна «завдячує» папській забороні

Папа Римський заборонив королям одружуватися з близькими родичами. Через це у 1044 році ще один овдовілий король, але вже Франції – Генріх I змушений був шукати собі пару далеко за кордонами.

Між іншим, Генріх був вдівцем двічі. Коли він прислав «сватів» (точніше французьке посольство на чолі з єпископом) до Києва, йому було 36 років, а нашій Анні було 18-19.

У 1051 році після тривалої подорожі Анна з багатим приданим прибула до Франції

Від’їзд Анни, гравюра. Петро Клодт, ХІХ ст.
Київська княгиня запровадила моду на ім’я Філіп

До неї це грецьке ім’я не було популярне серед європейських монархів. А після того, як у Франції з’явився король Філіп I – первісток Анни, на французькому престолі майже кожен наступний король був теж Філіпом – загалом їх було аж шість, якщо не помиляємося.

Читайте також: “Чорна князівна” Єлизавета Острозька: 9 невідомих фактів про засновницю Острозької академії

Анна Ярославна мала чотирьох дітей

Окрім старшого сина Філіпа, вона народила Генріху I дочку Емму і ще двох молодших синів Роберта та Гуго. Але саме з Філіпом Анна була пов’язана найсильніше.

Розумна й прозорлива жінка, вона зробила все можливе, щоб його коронували в семирічному віці (за життя короля-батька) і щоб її призначили регентом малолітнього правителя.

Таким чином, Анна стала першою у Франції королевою з владою регента. А її підпис «Зі згоди моєї дружини Анни» чи «У присутності королеви Анни», без якого не візувався жоден монарший документ ані королем, ані сином, вже давно став зразком жіночого впливу.

Син Анни Роберт помер у дитинстві, а син Гуго став графом і очолив Перший Хрестовий похід

Анна Слов’янська, гравюра Якоба де Бі, близько 1640 року
Анна Київська дозволила собі шалене кохання з… ворогом чоловіка

Генріх, вічно зайнятий у військових походах, помер у 1060 році. А вже через 2 роки наша Ганнуся вийшла заміж за одного з наймогутніших феодалів Північної Франції графа Валуа – Рауля де Крепі, в якого шалено закохалася. І це б нічого, але граф очолював феодальну опозицію до Генріха, хоч і вже покійного.

Це «заборонене» кохання викликало неймовірний скандал і осуд. Анна й граф Валуа не злякалися. Заради шлюбу він розлучився з першою дружиною (подейкують, безпідставно звинуватив її у зраді). Анна натомість покинула паризькі палати, сина Філіпа залишила іншому регенту й оселилася у замку Крепі, що належав коханому.

Тут пара й обвінчалася. Але Папа Римський шлюб не визнав, графа відлучив від церкви і заборонив «молодятам» жити разом. Їм було байдуже.

Окрім загального осуду їхній зв’язок ледь не призвів до перевороту – новий регент дуже намагався посварити Анну з сином. Але, як свідчать історики, не вдалося. Філіп I зійшов на престол у 14 років і узгоджував з матір’ю навіть своє одруження з Бертою Голландською. Згідно з хроніками, Анна та «вітчим» граф Валуа гуляли на його весіллі, а сама Анна потім активно допомагала сину правити.

Нескорену «парочку» – Анну й графа Валуа все ж визнали подружжям, але аж через кілька років, коли померла його перша дружина

Марка з серії “Київські князівни на престолах Європи”
Анна Київська двічі вдова

З Раулем де Крепі Анна прожила 12 років до самої його смерті у 1074-му. За одними джерелами, після того вона повернулася до Києва, за іншими – повністю відійшла від королівських справ, передавши статус першої дами своїй невістці Берті.

Довгий час ніхто не знав навіть, де похована Анна. Аж поки у XVII сторіччі в церкві Вільєрського абатства поблизу міста Етамп у Франції один з абатів випадково прочитав на гробниці надпис: «Тут лежить пані Анна, вдова короля Генріха». І дата – 1075 рік.

Королеву Франції Анну в українській історіографії називають Анна Ярославна, у французькій – Анна Київська, Анна Русинка, Анна Слов’янська, а також Агнес чи Агнеса. Але для нас вона передусім легендарна киянка. До речі, як її прямі далекі родички – прочитайте: Княжа п’ятірка: як сестра, доньки та онука Ярослава Мудрого зайняли престоли Європи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: