Синдром ранньої сидячої смерті – звучить не дуже приємно, правда? Але це не наш термін, застосований, щоб привернути увагу або щоб залякати. Цей термін з’явився в офіційній медицині ще в 2010 році. Ним позначають не окреме захворювання, а ряд різних чинників, які призводять до розвитку патологій. Передусім, до порушень у роботі серцево-судинної системи та легенів, до м’язової деградації, до порушень ЖКТ і погіршення зору.

І не надійтеся, що цей новітній синдром вас не стосується – стосується. Якщо ви, як 80% українок працездатного віку, зараз сидите за комп’ютером, «встромилися» в телефон і взагалі проводите сидячи цілий робочий день. Короткі перебіжки до маршрутки чи до автівки не рахуються. У наших чоловіків ризик синдрому ще вищий. Адже наші Василі, Івани, Андрії та Михайли не те що з автівок своїх не виходять, так ще й увечері вдома розлягаються біля телевізора – руху, фізичної активності в їхньому житті майже нуль. За мамонтами давно не бігають, намотуючи кілометри.  

Синдром ранньої сидячої смерті – що це таке

Синдром – типовий наслідок прогресу, якщо казати загалом. Людство обросло гаджетами, комфортом, навіть унітазом з підігрівом 🙂 – ми навіть у туалеті довше сидимо. Це, вибачайте за натуралістичність, не умови сторічної давності, коли зайву хвилину не посидиш, інакше хтось вкусить за зад або обморозиш собі всі органи.

Ми розлінилися, розлінився і наш організм. Як пояснюють фахівці порталу EcoLife, зменшення фізичної активності зумовило зменшення в нашій крові важливого ферменту – ліпопротеінліпази. Вона впливає на гормональний фон, контролює накопичення жирів, їх розщеплення і перетворення в енергію та метаболізм в цілому. Що таке метаболізм не треба ж пояснювати?

Якщо людина 5-6 годин на добу проводить сидячи, не рухаючись взагалі, рівень згаданої ліпази знижується в 2-3 рази. Це не означає, що людина тут же помре – на щастя.

Але постійне сидіння на 40% збільшує ризик смерті у найближчі 15 років

Під впливом синдрому

За даними різних європейських медичних наукових інститутів, синдром ранньої сидячої смерті вже забрав вдвічі більше життів, аніж ожиріння 2-3 ступеня. І чим більше років людство «житиме» сидячи, тим коротшою буде тривалість життя.

Що ж змінюється в нашому тілі, яке годинами не встає з крісла, дивану чи водійського місця в автівці:  

  • знижується тонус судин, розвиваються серцеві патології;
  • порушується робота травної системи, печінки, кишечника;
  • змінюється гормональний фон;
  • знижується імунітет;
  • погіршується стан суглобів і кісток;
  • атрофується м’язова тканина;
  • з’являється зайва вага.

Продовжимо лякати 🙂 Організм від постійного сидіння швидше старіє, тканини та мозок недоотримують кисень. А отримані з їжі калорії йдуть «у запаси» – не лише на стегна і талію, а й глибше – у так званий вісцеральний жир, який накопичується навколо життєво важливих органів черевної порожнини і погіршує їхню роботу.

М’язи перестають розщеплювати жири, адже організму не потрібна додаткова енергія: йому нікуди її витрачати

Ілюстрація, як правильно сидіти за робочим столом. Спинка крісла має доходити щонайменше до середини лопаток, стіл має мати ширину 90 см, верхній рядок тексту на моніторі має бути на рівні очей.
Як врятуватися від синдрому ранньої сидячої смерті⠀

Багато з нас намагаються компенсувати нестачу фізичної активності посиленими тренуваннями у фітнес-клубах, на арбітреках чи бігових доріжках. Мовляв, я ж тягаю ті гантелі до сьомого поту 2-3 рази на тиждень, значить синдром мені не загрожує. Загрожує, на жаль. Періодичні, хоч і регулярні фізичні навантаження не здатні підняти на належний рівень чудодійну ліпазу, «вбиту» щоденним багатогодинним сидінням.  

Цей фермент виробляється і підтримується в потрібній нормі лише при рівномірних, невеликих, постійних порціях фізичної активності протягом дня. Скажімо, 30-хвилинна щоденна некваплива прогулянка після обіду дасть більший результат у профілактиці «сидячого синдрому», аніж інтенсивне двогодинне тренування в залі раз в тиждень.  

Що радять лікарі:

  • Запровадьте правило «Руханка на 20 хвилин». Це може бути легка ранкова зарядка чи просто вечірня прогулянка, але кожного божого дня щонайменше 20 хвилин ви маєте “перебирати” ногами, руками, шиєю і підняти свої ліниві сідниці з крісла на цей час.
  • Щогодини при сидячій роботі влаштовуйте перерву: пройдіться в сусідній кабінет потеревенити з колегами, до кулера за водою чи по коридору – 5 хвилин руху повинні бути. Навіть на місці біля столу потягніться, понагинайтеся, розімніться, а ще краще під музику – плейлист у телефоні є ж в кожної?  
  • Відмовляйтеся від ліфта, ескалатора там, де це можливо.
  • До чи після роботи пройдіть пішки 1-2 зупинки, перш ніж сісти в автобус або спуститися в метро. Це ще 15 хвилин руху.
  • Гуляєте з собакою, не стійте на місці – намотуйте кола! Маєте вихідний – не сидіть в хаті, вийдіть у парк, сквер, на базар – будь-куди, аби йти, не сидіти.

В ідеалі потрібно активно рухатися 10-12 годин на тиждень або півтори-дві години щодня. Це, підкреслюють медики, знижує ризик передчасної смерті в кілька разів. А тепер відкладіть телефон, встаньте і негайно пройдіться – перші 20 хвилин за день.