Заступниця голови Українського центру безпеки та співпраці та координаторка Центру підтримки рекрутингу Олеся Горяйнова розповіла для американського аналітичного центру CEPA про розвиток військового рекрутингу в Україні та чим цей досвід цінний для країн НАТО.

Олеся Горяйнова спеціалізується на питаннях національної безпеки, реформах у сфері оборони, рекрутингу та мобілізації. В УЦБС вона очолює Центр підтримки рекрутингу, який реалізовується спільно з Міністерством оборони, Генштабом та партнерами країн НАТО. Центр допомагає розбудувати власні рекрутингові спроможності для підрозділів Сил оборони, поєднуючи розвиток комунікацій, залучення аналітичної експертизи та соціологічних досліджень. За час роботи ініціативи вдалося покращити показники рекрутингу військових підрозділів-партнерів на 122%. 

Довіра до командира, бренд підрозділу та можливості для жінок

Олеся Горяйнова розповіла, що перехід до системи військового рекрутингу надає можливість свідомо обрати підрозділ та посаду з урахуванням власного цивільного досвіду. Такий підхід будується на особистому виборі та професійних навичках кандидатів, що дозволяє підрозділам СОУ конкурувати за наймотивованіших фахівців та фахівчинь.

Експертка зазначає, що кількість жінок у Силах оборони щоразу зростає, зокрема завдяки розвитку системи рекрутингу. Загалом понад 10% новобраниць становлять жінки, ще 75 000 проходять військову службу. Показовим прикладом є історія медикині на позивний «Бантик», яка приєдналася до 152-ї окремої єгерської бригади. Жінка розповіла, що під час проходження етапів рекрутингу вона відчула, що до неї дослухаються, а також рекрутер відповів на її запитання та викликав довіру. Це стимулювало її приєднатися до війська та до конкретної бригади.

Говорячи про мотивацію та фактори, які впливають на приєднання до Сил оборони, Олеся Горяйнова виокремила довіру до командира та впізнаваність підрозділу. 

«Результати соціологічних опитувань нашого аналітичного центру УЦБС демонструють, що основними факторами під час ухвалення рішення про службу є довіра до майбутнього командира та підрозділу. Про це зазначили 44% респондентів, а також чітке розуміння своїх майбутніх обов’язків та посади – для 34% опитаних. 

Крім цього, для великої кількості людей вирішальним аспектом стало бажання приєднатися до конкретної бригади. Усвідомлюючи це, підрозділи активно формують власні впізнавані бренди та змагаються за вмотивованих кандидатів», – наголошує Олеся Горяйнова.

Трансформація військової служби та подолання демотиваторів

У червні 2026 року в Україні стартувала трансформація військової служби, яка охопила запровадження контрактів із чітко визначеними термінами, підвищення грошового забезпечення та рекрутинг іноземних громадян.

Одним із способів подолання недовіри та можливості знову долучитися до війська стала програма спрощеного повернення військовослужбовців із СЗЧ, яка тривала до 20 вересня 2026 року для випадків, зафіксованих до 12 червня того ж року. За даними Міноборони, можливість напряму обрати бажаний підрозділ без очікування в батальйонах резерву дозволила повернути до Сил оборони тисячі бійців, що за чисельністю співмірно двом-трьом бойовим бригадам.

Зазвичай громадяни хоча б раз чули про рекрутингові центри. Соціологічні дослідження УЦБС фіксують постійне зростання обізнаності громадян про можливості рекрутингу. Сучасні кандидати прагнуть йти не до абстрактного війська, а до конкретного підрозділу та на обрану посаду.

Олеся Горяйнова підсумовує, що основою успішного залучення громадян до СОУ є подолання двох головних демотиваторів, якими є невизначеність та недовіра. Зокрема, можливість самостійно обрати свій шлях у війську завдяки рекрутингу сприяє подоланню цих страхів. Водночас українська модель добровільного долучення стає для країн НАТО цінним досвідом комплектування сучасних збройних сил.

Читайте також: Експертка УЦБС з питань гібридної війни Соломія Хома взяла участь у подкасті Silicon Curtain британського інтерв’юера та політичного експерта Джонатана Фінка.