«У 24 роки я залишилася вдовою»: як Юлія Костенко стала пілоткою дронів

Одеситка Юлія Костенко починала з волонтерства, а сьогодні працює пілоткою-перехоплювачкою та знищує російські повітряні цілі. Про чоловіка, з яким прожила у шлюбі лише сто днів, загибель брата і своє рішення служити вона розповіла «Суспільному Одеса».

Хотіла служити з першого дня війни

24 лютого 2022 року чоловік Юлії Олександр, її брат та інші рідні вирішили йти до війська. Вона хотіла разом із ними, але близькі були категорично проти. Тоді Юлія почала волонтерити — допомагала військовим і цивільним.

Олександр служив у 126-й окремій бригаді територіальної оборони та воював на Херсонщині. Брат Юлії долучився до 15-ї бригади оперативного призначення Нацгвардії «Кара-Даг» і виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку.

Коли чоловік мав повертатися на Херсонщину, Юлія наполягла, що поїде з ним. Саме у Миколаєві Олександр запропонував їй одружитися. Замість каблучки надів на палець кільце від гранати. За кілька днів вони зареєстрували шлюб.

Сто днів шлюбу

На Херсонщині Олександр був бойовим медиком, а Юлія допомагала йому. У день загибелі він поїхав рятувати поранених на власному автомобілі, оскільки військова швидка була на ремонті.

Олександр надав допомогу всім, хто її потребував. Коли повертався до машини, поруч розірвався російський снаряд.

Приїхавши на місце, Юлія побачила пошкоджений автомобіль. Їй не відразу сказали, що чоловік загинув. Серед уламків вона шукала його обручку, яку він носив на шиї.

«У 24 роки я залишилася вдовою», — говорить військовослужбовиця.

Втрата брата і рішення служити

Через п’ять місяців після загибелі чоловіка брат Юлії зазнав тяжкого поранення під час штурму на Запорізькому напрямку. Уламок влучив йому в голову. 29 липня 2023 року він помер.

Невдовзі Юлія дізналася про загибель близького друга. У березні 2024 року під час пожежі у квартирі загинула її свекруха, яку вона називала мамою.

Після низки втрат Юлії знадобився час, щоб відновити психологічний стан. Згодом вона почала допомагати рекрутинговому підрозділу однієї з бригад. Там знову і знову писала заяви з проханням прийняти її на службу. Спочатку їй відмовляли. Але Юлія не відступила.

Як Юлія Костенко стала пілоткою-перехоплювачкою

Коли Юлію нарешті взяли до війська, їй запропонували обрати роботу по наземних або повітряних цілях. Вона обрала небо.

Тепер військовослужбовиця дистанційно керує дронами-перехоплювачами. Перебуваючи в одному місці, вона може працювати по російських цілях в іншій області. Для такої роботи, пояснює Юлія, особливо важливі гострий зір і швидка реакція: повітряну ціль потрібно не лише вчасно помітити, а й одразу почати переслідування.

Однією з найпам’ятніших цілей для неї став російський розвідувальний безпілотник SuperCam, який вдалося наздогнати на великій висоті.

Легкими Юлія називає чергування, під час яких у небі немає ворожих цілей. Важкі — коли росіяни одночасно застосовують балістику, керовані авіабомби та різні типи ударних дронів. Юлія служить у регіоні, де живуть її рідні. Тому кожна знищена ціль для неї означає не лише виконане завдання, а й захист власної сім’ї.

У підрозділі, каже військовослужбовиця, немає поділу на чоловічу і жіночу роботу. Тут усі мають спільну справу. А поза службою Юлія зберігає дві прості мрії: побачитися із сестрою та племінником, які перебувають за кордоном, і потрапити на концерт улюбленого гурту RÜFÜS DU SOL.

Читайте також: Пам’ять як дія: українки, які не дають забути загиблих захисників