Пара – пекучий часничок: Настя і Максим, які «зустрілися» на сайті знайомств за гастросмаками і одружилися
Такий сайт знайомств, де можна знайти пару через схожі смакові вподобання, створила мережа «Сільпо»
Такий сайт знайомств, де можна знайти пару через схожі смакові вподобання, створила мережа «Сільпо»
Цьогоріч перед Днем закоханих запрацювала оновлена версія такого незвичного сайту знайомств. Уперше ж він був запущений два роки тому, теж до 14 лютого. Тоді ресурсом скористалися понад 10 тисяч людей, й серед них є пари, які продовжили спілкування після знайомства і навіть створили сімʼї. Настя з Житомира та Максим із Луцька – саме така пара.
Вони познайомилися на початку 2022 року, за рік побралися і зараз разом виховують доньку Софію. Анастасія – тепер вже Бутова, за прізвищем чоловіка – охоче розповіла про це з усіма подробицями. Й додала насамкінець: «Дякую за розмову, було цікаво й незвично, сподіваюся, й корисно ще для когось. Мені було приємно згадати всі ці моменти й поділитися цією історією».
Був День закоханих, і я планувала зустрітися зі своєю подругою, провести цей день з нею, щоб не сумувати. Вже мала виходити, але подруга зателефонувала й запропонувала зустрітися на годинку пізніше.
Тоді я вчилася на маркетолога, і у мене була група в телеграмі з маркетингу. Туди виклали повідомлення про сайт знайомств «Сільпо». Я мала вільну годину, тому вирішила: чом би й ні. На сайті потрібно було авторизуватися через фейсбук і відповісти на 5 питань. Їх я вже не памʼятаю, часто вибирала відповіді просто навмання.
До речі, мене підштовхнуло зайти на сайт ще й те, що в телеграмі було написано про гречку: якщо ти полюбляєш гречку, відповідай на 5 питань, і у вас буде метч з парою. А я дуже люблю гречку, та й поїсти теж. Тому й пішла на цю «авантюру»
Як я сказала, потрібно було відповісти на 5 питань, а після цього сайт «підтягує» тобі пару – людину, яка так само або дуже схоже відповіла на ці 5 питань. У нас із Максимом склався збіг 100%. Водночас на сайті висвічувався продукт, який обʼєднав пару й описував, яка ця пара. У нас це був… часник!
Ось так це приблизно відбувалося. Я побачила фото Максима, його ім’я, а далі не зовсім зрозуміла, що ж мені робити – чи побачить він мене, чи напише. Я перейшла на його сторінку, подивилася і нічого не писала. А потім зрозуміла, що мені вже час бігти.
Дорогою я думала: а раптом він не побачить мене, я йому не випаду? І загалом, вирішила сама написати. Тим більше, на сторінці сайту, який показав метч, було написано: пиши своїй парі, й додавалося посилання на фейсбук.
Я зайшла на його сторінку й написала: «Привітики, це напевно доволі дивно, але «Сільпо» каже, що ми разом цілий пекучий часничок. Ось я й вирішила перевірити це». І ще дописала, що жартую, просто буду рада новому, дуже незвичному знайомству.
Коли я писала це повідомлення, то 350 разів його стирала, бо здавалося, що це максимально дивно, він подумає, що я геть зійшла з глузду… або ж взагалі забув про це. Врешті-решт зʼясувалося, що у нього я не висвітлювалася, тобто тільки я могла написати йому.
Він також був здивований прочитати про часник і написав «Привіт, дивно, що часник, мені більше кола подобається :)»
Взагалі, Максим розказував, що довго думав, чи відповідати на це повідомлення, але все-таки відповів
Я уявляла, що він мене просто заблокує, все. Або проігнорує. І що з цього нічого точно не вийде. А далі я пішла з подругою в кіно і просто забула про це.
Спочатку ми спілкувалися у фейсбуці, потім перейшли в телеграм. А через 10 днів почалася повномасштабна війна.
Який час ми не спілкувалися. Згодом я написала – спитала, як він. І ми почали спілкуватися більш активно, адже увесь час сиділи перед екранами телевізорів чи телефонів.
Чесно кажучи, новини сильно пригнічували. Я поїхала з міста в село до бабусі, бо там мало би бути безпечніше. А спілкування з Максимом заспокоювало, відволікало від усього жаху, що тиснув на психіку. Якось трішки витягувало з цього всього. І до всього ще й зближувало нас більше, адже ми спылкувалися постійно.
Оскільки у нас було багато часу, ми ставили багато питань одне одному. За тиждень-другий я почала розуміти, що з цього буде щось цікаве, що він мені цікавий. Було таке відчуття, наче я його знаю, він мені чимось близький… Можливо, так склалися обставини, але якось одразу виникло плюс-мінус розуміння, що йдеться про щось більше, ніж просто спілкування онлайн, яке, напевно, є у багатьох, але таким і залишилось, ну, максимум пішли разом на каву. Водночас у мене в голові це виглядало трохи нереалістично: різні міста, війна – може, ми взагалі ніколи не побачимось. Спільних вподобань у нас багато не було.
Одразу сподобалося мені те, що Максим йшов на контакт: ти ставиш питання, а він розповідає багато всього, відповідає розгорнуто, потім питає тебе те ж саме, тобто цікавиться тобою
Читайте також: «Келих цноти»: давні інтимні звичаї українців
Насторожувала війна й велика відстань. А ще те, що в реальності він може бути не таким, може, я вигадала його таким, бо повідомлення можна ж читати по-різному. І те, що я можу зараз закохатися, не знаючи, чи він відчуває те саме. Найбільш мене лякало, що ми, може, ніколи й не побачимось.
Вона була цікавою. Ми зустрілися аж 18 червня, все якось заважало. Автобус, яким Максим мав їхати з Луцька в Житомир, затримався, тож Максим не дочекався його й сів на інший. Але і другий автобус теж затримався, тож довелося ночувати в іншому місті через комендантську годину. Коли Максим врешті-решт приїхав у Житомир, йому довелось чекати, бо в мене були термінові домашні справи. І аж опісля ми зустрілися в парку.
Перші враження були дивні, він здався мені таким худеньким Дивно було й те, що це нарешті відбувалося в реальності, що ми змогли все-таки побачитися. Загалом були змішані почуття: війна і начебто горе, й водночас щастя від зустрічі, якось дуже дивно.
Ми гуляли містом, співали пісні. Тоді всюди звучали «Батько наш Бандера», про калину і загалом усі патріотичні пісні, їх, не соромлячись, усі співали. Загалом, коли почалася війна, сором’язливість кудись зникла, хотілося жити на повну й не втрачати ці моменти.
Враження від першої зустрічі були позитивні – ми нарешті побачилися й закоханими оченятами дивилися одне на одного
Читайте також: Сороміцька історія: як українці до гречки стрибали
Минув майже рік, познайомилися ми 14 лютого 2022 року, а 28 січня 2023-го одружилися.
Максим зробив мені пропозицію в грудні. Потім я дізналася, що вагітна, тож весілля було взимку, а не влітку. Інакше було б влітку.
Скептики були і до війни, але під час війни з’явилася нова проблема – відчуття провини за те, що хтось страждає, а хтось у той же час хоче будувати своє щастя. Я можу відповісти словами священика, який нас вінчав, що допоки люди вінчаються, допоки хрестяться і хрестять дітей, доти живе й розвивається наша нація, і вона є невмирущою через це, тому що ми розвиваємося і не здаємося. Нас стає все більше й більше завдяки укладанню союзів і продовженню роду.
Тож варто обирати своє щастя, варто ризикувати, бо поки не спробуєш, не дізнаєшся, чи щось з цього вийде добре. Тож пробуйте. Сайт знайомств «Сільпо» ідеально підходить для цього. А якщо людина вам не сподобалася, він теж допоможе – я бачила, вже є нова фішка є від «Сільпо», щоб втекти з побачення
Друзі й батьки не знали, ми повідомили їм аж під час нашого весілля. Взагалі мої батьки негативно ставилися до знайомств онлайн, але тепер розуміють, що все можливо.
А всім іншим ми просто казали, що ми познайомилися в «Сільпо», і вони думали, що йдеться просто про магазин, про сайт ніхто не знав
Читайте також: Марія Каллас і Арістотель Онассіс: грецька трагедія
Почну з плюсів. По-перше, це швидко – усього 5-7 запитань (цього року 7), і ви вже знаєте, що людина має схожі смакові вподобання. Тож на першому побаченні десь у кафе вже можна почуватися більш впевнено. Та й взагалі смакові вподобання важливі, ви знаєте якісь такі тонкі делікатні моменти.
По-друге, при знайомстві на сайті ви бачите фото, і зі сторінки у фейсбук зазвичай зрозуміло, це жива людина чи якийсь фейк, хто вона, чи це ваша людина чи не ваша.
По-третє, «Сільпо» допомагає своїми метчами й висловами, як у нас було: «ваша пара – цілий пекучий часничок». Вони підіймають настрій, і вам є з чого почати розмову, посміятися разом з метчу, який у вас склався.
До мінусів можна віднести те, що потрібно писати першим, бо не всі на це зважуються, а також те, що тільки одна людина бачить метч. Можливо, якщо проходити повторно, тобі теж трапиться людина, якій трапився ти. Я ж проходила тест і відповідала на запитання тільки раз.
У мене є коротке відео, яке я створила про знайомство, також зробила скрапбукінг, на якому яскраві фото, скріншоти листування і невеличка історія, як ми познайомилися. Ще завдяки «Сільпо» тепер у мене є коротенькі відео, вони дуже милі, там гарно описана наша історія.
Тому я обов’язково Софійці про це розповім, і «Сільпо» вже для нас такий сімейний магазин
В нашій сімʼї готую лише я, додаю часничок в різні страви. Найбільше ми любимо пампушки, але я їх не готую зараз, бо не маю на це часу, тож ми їх купуємо у маркеті, зазвичай до борщику. Знаєте, цей стандартний набір: пампушечки, борщик і сальце з часничком.
Про закінчення війни насправді, бо наші рідні будуть вдома, буде спокійніше на душі. Й можна буде будувати якісь більш глобальні плани, бо зараз вони дуже короткочасні. Тому мрію тільки про мир, а далі все буде.
Додам, що не треба боятися робити перший крок і будувати своє щастя, адже це теж крок, що наближує нас до перемоги, тому що ми не здаємося й розвиваємося далі.
Між іншим, на полицях «Сільпо» тепер є особливий «Часничок сімʼї Бутових» – мережа перейменувала часник в усіх магазинах мережі на честь нової родини. Тож знайомтеся на незвичному сайті – і нехай у вас також станеться свій гастрономічний метч!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: